1. Ознайомитись із морфологічною будовою простих листків – черешкового, сидячого з піхвою. Замалювати морфологічні типи простих листків.

Листок – бічний плагіотропний орган з обмеженим ростом. Основною частиною листка є його пластинка. У значної частини листків розвивається ще й черешок, з допомогою якого листок прикріплюється до стебла. Листки без черешків називаються сидячими. У деяких рослин кожна частина листка розширюючись утворює піхву, яка охоплює стебло (злаки, осоки, селерові) (рис. 118).

Рис. 118. Морфологічні типи простих листків:

1 – черешковий листок: а – пластинка, б – черешок, в – прилистки;

2 – сидячий листок без піхви; 3 – сидячий листок злака з піхвою; 4 – черешковий листок з піхвою (у гречкових)

Листки верби, фіалки, конюшини та ін. мають добре розвинені прилистки, які нагадують форму листків, колючок. На листках злаків при переході з піхви на пластинку є язичок і вушка. У представників гречкових над піхвою листка формується своєрідний виріст – розтруб. Він утворюється за рахунок зростання прилистків або виросту піхви і охоплює стебло.

2. На живих екземплярах рослин, гербарних зразках і таблицях розглянути морфологічні частини листка і характер їх зчленування між собою та із стеблом (рис. 119).

Черешок являє собою стеблоподібну частину між листковою пластинкою і основою листка, яка з’єднує листок зі стеблом, приймає участь у вставному наростанні, виконує функції опори, проведення речовин, регулювання положення пластинки у просторі, створення листкової мозаїки, послаблення ударів по пластинці дощу, граду, тощо [4]. За довжиною, черешок може дорівнювати листковій пластинці, бути довшим, чи меншим від неї (листки вважаються відповідно довго- чи коротко черешковими). Досить часто черешки бувають ребер часті або з більш-менш глибоким жолобком на верхній чи нижній стороні, килюваті, з бічними крилами тощо. У деяких рослин черешок має калус – різке потовщення у верхній чи нижній частині (тополя), у інших – розростається у плівчасту піхву (обхідні, селерові), що охоплює стебло. Найчастіше черешок і листкова пластинка – єдине ціле, але інколи (рід цитрон) вони зчленовані (рис. 119) і пластинка при листопаді легко відокремлюється від черешка.

Рис. 119. Морфологія частин листка і характер їх зчленування між собою і зі стеблом: [4].

1 - черешковий листок з трохи потовщеною основою (гінкго), 2 - безчерешкові супротивно-зрослі, пронизані листки (жимолость), З - низбігаючі (дивина), 4 - стеблообгортний (мак), 5 - з подушечкою (ялиця), 6 - з вушками при основі (полин звичайний), 7 - сидячий з піхвою (алое), 8 - черешковий з вільними прилистками (парило), 9 - з прилистками, зрослими між собою та з черешком (конюшина), 10-з розтрубом (гірчак), 11 - листок з черешком, розрослим у піхву (пастернак), 12 - з крилатим черешком, зчленованим із листковою пластинкою (лимон).

3. Ознайомитись із формами листкової пластинки, формами краю, верхівки, характером розчленування пластинки у простих листків.

Залежно від форми листкової пластинки простого листка, розрізняють 2 його типи з нерозчленованою і розчленованою пластинкою. До 1-го типу належать: голчастий, лінійний, довгастий, ланцетний, оберненоланцентний, овальний, округлий, лопатевий, ромбічний, щитоподібний, серцеподібний, ниркоподібний, стрілоподібний, списоподібний, ліроподібний (рис.120).

За обрисом країв листкової пластинки листки бувають цільнокраї, без зазубленості (бузок) або з невеликими зазубленостями – цільні. До цільних належать: городчасті, коли загубленість країв округла (у буквиці), зубчаста – зазубленість відходить перпендикулярно від країв листка (у калюжниці), пилчаста – виступи гострі і спрямовані до верхівки листка (у суниці), подвійно пилчаста (у в’яза), виїмчаста (у лободи). Існують і проміжні форми (рис. 121).

Верхівки бувають гострі (у стрілолиста), загострені (у ліщини), тупі (копитняка), гострокінцеві (у робінії), виїмчасті (у вільхи). Основи мають форму: округлу, клиноподібну, серцеподібну, ниркоподібну, стрілоподібну, списоподібну (рис. 121).

Рис. 120. Прості цілісні листки, різноманітні за формою (за Сербіним А.Г.):

1 - трикутно-яйцевидний, 2 - широкоеліптичний, різнобокий, 3 - ромбоподібний, 4 - віялоподібний, 5 - лінійно-ланцетний,

6 - ниркоподібний, 7 -округло-щитоподібний, 8- циліндричні (дудчасті), 9 - голчасті, 10- списоподібний, 11 -стрілоподібний,

12 -лускоподібні, 13 - лопатчастий, 14-оберненояйцеподібний.

Прості листки 2-го типу називаються розчленованими. У них ступінь розчленування країв листкової пластинки становить 1/4 чи 1/3 і доходить аж до центральної жилки. Залежно від глибини розчленування виділяють такі форми: лопатеві – коли виїмки не перевищують 1/3 ширини половинки листка; роздільні – коли виїмки становлять 1/3 – ½ ширини половинки листка; розсічені – коли виїмки доходять до головної жилки листка.

За розміщенням виїмок розрізняють листки перистолопатеві (дуб), перистороздільні (грицики), перисторозсічені (валеріана), пальчастолопатеві (клен), пальчастороздільні (в більшості видів герані), пальчасторозсічені (в деяких жовтців (рис. 121).

Рис. 121. Схеми для морфологічного аналізу листків (за Потульницьким П.М., 1971 р.)