1. Розглянути на проростках пшениці та замалювати зони кореня.

При малому збільшенні розглядають один з коренів проростка пшениці в краплині води, обережно прикривши його покривним скельцем.

На кінчику кореня добре видно кореневий чохлик, що служить для захисту конуса наростання від пошкоджень частинками грунту. За кореневим чохликом розміщується конус наростання, так звана зона поділу клітин, вона займає 0,5-2 мм вгору від кореневого чохлика.

Вище зони поділу клітин розміщена зона розтягування (зона росту). Іноді зону поділу і зону розтягування клітин об'єднують разом під назвою зона росту кореня.

Розглядаючи зону ділення і зону розтягування клітин,помітно світліший шар ззовні кореня і темнішу внутрішню частину. Зовнішній шар клітин (дерматоген) перетвориться в ризодерму або епіблему (покривало), решта світлого шару (периблема) сильно розростеться і буде складати кору кореня. Внутрішня темна частина (плерома) дасть початок центральному циліндру, де розміщені провідні тканини.

Пересуваючи препарат ми побачимо, що вище зони розтягування на поверхні кореня з'являється багато горбиків; вони поступово витягуються і перетворюються в кореневі волоски. Кожний кореневий волосок являє собою довгий виріст однієї з клітин епіблеми. Кореневі волоски передають воду і поживні речовини до провідної системи рослини (рис. 75).

Рис. 75. Зони кореня на поздовжньому перерізі:

І. Зона кореневого чохлика. ІІ. Ростова зона – конус наростання кореня.

ІІІ. Зона кореневих волосків, або всисна. IV. Початок зони бокових коренів:

1- початок росту бокового кореня; 2 – кореневі волоски; 3 – епідерміс; 4 – кора кореня;

5 – ендодерма; 6 – перицикл; 7 – центральний циліндр

Рис. 76. А. Стадії розвитку волосків. Б. Зони росту кореня у проростка редьки:

1 – кореневий чохлик і точка росту; 2 – зона диференціації конуса; 3 – зона розтягання; 4 – всисна зон

2. На прикладі цибулі городньої (Allium cepa) розглянути та замалювати первинну анатомічну будову кореня.

У однодольних рослин головний корінь зберігається недовго. Від стебла в них розвивається група додаткових коренів.

На поперечному перерізі цих коренів спостерігаємо зовнішній шар клітин - епіблему з кореневими волосками. За епіблемою розташована первинна кора, яка може виконувати запасну та вентиляційну функцію. Первинна кора закінчується шаром клітин ендодерми, вона відокремлює первинну кору від центрального циліндра. В ендодермі однодольних рослин залишаються непотовщені клітини – пропускні (рис. 77).

Рис. 77. Будова кореня однодольних рослин (цибулі городньої):

І. Первинна кора. ІІ. Центральний циліндр:

1 – епідерміс (епіблема); 2 – екзодерма; 3 – корова паренхіма; 4 – ендодерма з пропускними клітинами; 5 – перицикл;

6 – флоема; 7 - ксилема

Центральний циліндр заповнений паренхімою та провідними тканинами. Провідна тканина кореня однодольних є продовженням провідної тканини стебла. Вона представлена у вигляді закритого провідного пучка. Відсутність твірної тканини в судинно-волокнистих пучках кореня обумовлює те, що корінь у однодольних рослин зберігає первинну будову протягом всього життя, не переходячи на вторинну.