- •Тематичний план робіт
- •Лабораторна робота №1
- •3. Виготовлення зрізів.
- •5. Методи мікроскопічних досліджень.
- •6. Виміри об'єктів під мікроскопом.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №2
- •Основні відомості
- •2. Розглянути при великому збільшенні будову стінки клітини.
- •3. Будова стінок клітин деревини сосни.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №3
- •Основні відомості
- •Цитоплазма і ядро
- •Поділ клітини
- •1. Замалювати схематичний план будови рослинної клітини, описати структуру та функції органел (рис. 10).
- •2. Розглянути та замалювати будову лейкопластів у листку традесканції.
- •3. Розглянути та замалювати хлоропласти в листку елодеї.
- •4. Розглянути та замалювати хромопласти в плодах шипшини, горобини, червоного перцю.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №4
- •Основні відомості
- •Запасні поживні речовини
- •Склад клітинного соку
- •1. Виготовити препарати крохмальних зерен картоплі, рису, вівса, пшениці, гречки, кукурудзи. Провести реакцію на крохмаль йодом в розчині йодистого калію.
- •2. Виявити алейронові зерна в насінні гороху, зернівках пшениці.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №5
- •Основні відомості
- •Класифікація меристем
- •Цитологічна характеристика меристем
- •Розподіл меристеми в тілі рослин
- •Напрямки поділу клітин меристеми
- •1. Ознайомитися із загальними рисами мікроскопічної будови верхівки стебла елодеї та з характерними ознаками меристеми конуса наростання.
- •2.Розглянути та замалювати фази мітозу в кінчиках кореня цибулі.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №6
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати епідерму в листках півників.
- •2. Виготовити препарати епідермальних виростків (трихом) бульб картоплі, листків яблуні, обліпихи сріблястої, дивини звичайної.
- •3. Розглянути неозброєним оком сочевички гілок бузини, берези, вишні, бульб картоплі (рис. 26).
- •5. Розглянути неозброєним оком кірку дуба. Замалювати.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення.
- •Література:
- •Лабораторна робота №7
- •Основні відомості
- •Основні тканини
- •1. Виготовити препарат поперечного зрізу черешка листка буряка. Розглянути і замалювати кутову коленхіму.
- •2. Виготовити препарат поздовжнього і поперечного зрізу стебла герані, розглянути клітини склеренхіми, замалювати.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №8
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати ситовидні трубки в стеблі гарбуза.
- •2. Розглянути та замалювати судини в стеблі гарбуза і папороті, трахеїди стебла сосни.
- •3. Розглянути та замалювати закритий колатеральний судинно-волокнистий пучок кукурудзи.
- •4. Розглянути та замалювати відкритий колатеральний судинно-волокнистий пучок соняшника.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №9
- •Основні відомості
- •3. На постійних препаратах ознайомитись з будовою смоляних ходів у деревині та голчастих листках сосни (Pinus sylvestris).
- •4. Виготовити препарат залозок листка герані пахучої і розглянути їх будову.
- •5. Розглянути будову гідатоди на закінченні листкової жилки первоцвіту (Primula vernis).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №10
- •Основні відомості:
- •1. На живих екземплярах рослин розглянути і замалювати особливості морфологічної будови кореневої системи головного кореня, кореневої системи додаткових коренів, проміжних типів кореневої системи.
- •2. Розглянути на проростках пшениці (Triticum aestivum) зони ростучого кореня.
- •3. Ознайомитись із формами коренів та типами кореневих систем на гербарних зразках рослин.
- •4. Розглянути на таблицях метаморфози коренів. Описати пристосувальний характер кореневої системи рослин.
- •5. Ознайомитись із способами галуження щільнокущових, нещільнокущових і кореневищних злаків.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №11
- •Основні відомості
- •Первинна будова кореня
- •Вторинна будова кореня
- •1. Розглянути на проростках пшениці та замалювати зони кореня.
- •2. На прикладі цибулі городньої (Allium cepa) розглянути та замалювати первинну анатомічну будову кореня.
- •3. Вивчити вторинну будову кореня на прикладі гарбуза (Cucurbita pepo).
- •4. Розглянути неозброєним оком поперечні перерізи коренеплодів флоемного, ксилемного та полікамбіального типів. Замалювати схеми.
- •12, 13, 15, 16 – Пучки; 17 - камбій
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №12
- •Основні відомості
- •1. Розглянути й замалювати морфологічні типи стебел – за напрямом росту і положенням у просторі, ступенем опушення, формою на поперечному розрізі, ступенем здерев’яніння.
- •2. Ознайомитись із типами галуження пагонів.
- •3. Розглянути й замалювати будову бруньки. Ознайомитись із типами бруньок за призначенням, за місцем розміщення їх на тілі рослини, ступенем захищеності меристематичної зони.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №13
- •Основні відомості
- •Запасання поживних речовин видозміненими пагонами
- •1. Розглянути та замалювати надземні видозміни вагонів – вуса (надземні столони), вусики, колючки, кладодії (філокладії), сукулентні форми.
- •2. На живому матеріалі ознайомитись із підземними видозмінами пагонів – кореневищами, бульбами, цибулинами, столонами. Замалювати.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №14
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із морфологічною будовою простих листків – черешкового, сидячого з піхвою. Замалювати морфологічні типи простих листків.
- •2. На живих екземплярах рослин, гербарних зразках і таблицях розглянути морфологічні частини листка і характер їх зчленування між собою та із стеблом (рис. 119).
- •3. Ознайомитись із формами листкової пластинки, формами краю, верхівки, характером розчленування пластинки у простих листків.
- •4. Вивчити морфологічну будову складних листків.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №15
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із розвитком листка в онтогенезі рослин та морфологічними типами листкорозташування. Замалювати схеми.
- •2. На живих екземплярах рослин розглянути морфологічні типи жилкування листків. Замалювати схеми (рис. 132, 123).
- •3. На гербарних екземплярах, таблицях і живих рослинах розглянути метаморфози листків – колючки, філокладії, вусики, ловильні апарати.
- •4. Ознайомитись із явищем гетерофілії та анізофілії у рослин (рис. 137).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №16
- •Основні відомості
- •1. На постійному препараті розглянути будову листка рослин мезофітів на прикладі дикої редьки чи камелії.
- •2. Вивчити особливості анатомічної структури листків ксерофітів, розглянувши постійний препарат поперечного зрізу листка сосни звичайної (Pinus sylvestris). Замалювати.
- •3. На постійному препараті глечиків жовтих (Nuphar luteum) розглянути особливості анатомічної структури листків гідрофітів (повністю занурених у воду та плаваючих). Замалювати.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №17
- •Основні відомості
- •Розглянути та замалювати первинну будову стебла дводольних рослин на прикладі топінамбура (Heliantus tuberosum).
- •На прикладі пшениці (Triticum aestivum) вивчити будову стебла однодольних рослин. Замалювати і зробити позначення.
- •Ознайомитись з перехідним типом будови стебла дводольних рослин на прикладі соняшника (Heliantus annuus).
- •На прикладі льону (Linum usitatissimum) розглянути та замалювати не пучковий тип будови стебла.
- •На прикладі липи (Tilia cordata) розглянути та замалювати анатомічну будову стебла дерев’янистих рослин.
- •Розглянути на готовому препараті поперечний переріз стебла сосни (Pinus sylvestris). Замалювати схематичний сектор і зробити позначення гістологічних елементів та їх комплексів.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №18
- •Основні відомості
- •Ознайомитись із загальним планом будови квітки; основними та допоміжними її членами, типами квітколожа. Замалювати схеми.
- •Розглянути та замалювати подвійну зрослопелюсткову оцвітину дзвіночків і подвійну вільнопелюсткову оцвітину лобелії (рис. 160).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №19
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати схеми простих і складних моноподіальних (ботричних) суцвіть.
- •2. Ознайомитись та замалювати схеми простих і складних симподіальних (цимозних) суцвіть.
- •3. Розглянути та замалювати схему генетичної класифікації суцвіть (схема 4).
- •4. На гербарних зразках ознайомитись з різними видами суцвіть. Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №20
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати типи андроцею та форми тичинок.
- •2. Розглянути на постійних препаратах і замалювати будову пиляка і пилкових зерен.
- •3. Ознайомитись із процесами мікроспорогенезу та мікрогаметогенезу у рослин.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №21
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати будову маточки, їх форми та положення зав'язі у різних рослин (Рис. 173, 174).
- •2. Ознайомитись із типами та видами гінецею квіток різних рослин (Рис. 175).
- •3. Розглянути та замалювати схему еволюції основних типів гінецею.
- •4. Ознайомитись із одностатевими та двостатевими квітками, однодомними та дводомними рослинами (Рис. 176, 177, 178).
- •5. Вивчити процеси мегаспорогенезу та мегагаметогенезу у рослин.
- •Питання для самоконтролю
- •Література:
- •Лабораторна робота №22
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із формами і проявами статевого процесу в рослин у вигляді гаметогамії:
- •2. Розглянути суть і значення сифоногамії, як удосконаленої форми оогамії у голонасінних та квіткових рослин.
- •3. Вивчити особливості подвійного запліднення у квіткових рослин, як найдосконалішої форми оогамії (за Кучерявою л.Ф., 2000 р.).
- •4. Ознайомитись із формами і проявами статевого процесу в рослин у вигляді агаметогамії:
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №23
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із основними формами вегетативного розмноження рослин у природі.
- •2. Освоїти форми і методи штучного вегетативного розмноження рослин.
- •3. Ознайомитись із методикою мікроклонального розмноження рослин.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №24
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із одноклітинними спорангіями у нижчих рослин та багатоклітинними – у вищих спорових. Розглянути міто- та мейоспори. Замалювати.
- •2. На прикладі нижчих рослин розглянути організми, що продукують зооспори, а на прикладі вищих спорових – організми, що продукують апланоспори.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №25
- •Основні відомості
- •Розглянути та замалювати насіння і зародок дводольних рослин на прикладі квасолі.
- •Розглянути та замалювати насіння і зародок однодольних рослин на прикладі пшениці.
- •Ознайомитись із процесами формування проростків із насіння дводольних рослин на прикладі квасолі. Замалювати (рис. 205).
- •Ознайомитись із процесами формування проростків із насіння однодольних рослин на прикладі кукурудзи. Замалювати (рис. 206).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №26
- •Основні відомості
- •1. Розглянути будову оплодня та основні види соковитих плодів. Замалювати.
- •2. Ознайомитись із характерними ознаками та будовою сухих нерозкривних плодів. (рис. 213).
- •3. Розглянути та замалювати сухі розкривні плоди.
- •4. Вивчити генетичну класифікацію плодів.
- •5. Ознайомитись із будовою суплідь.
- •6. Ознайомитись із способами поширення плодів і насіння у природі (рис. 216, 217).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
3. Виготовлення зрізів.
Свіжий матеріал ріжуть бритвами від руки або за допомогою заморожуючого, ротаційного і санного мікротомів. Для одержання ультратонких зрізів товщиною 90 – 100 нм застосовують ультрамікротоми [1].
На спеціальному столику заморожуючого мікротома в краплині води розмішують препарат. До нього під тиском для заморожування об'єкта подають стиснений вуглекислий газ. У деяких мікротомах охолоджується не столик, а ніж. Зразок при цьому легко ріжеться, але зрізи виходять менш тонкі, ніж на ротаційному і санному мікротомах. Крім того, неможливо зробити безперервну серію зрізів. Проте метод не потребує складної попередньої обробки матеріалу, а прилад простий в експлуатації.
При виготовленні зрізів бритвою від руки поверхню матеріалу вирівнюють гострим ножем або ланцетом. М'які частини рослин (листки, молоді стебла тощо) затискають між шматочками серцевини бузини, соняшника, бульби картоплі, корка, пінопласту. Зрізи знімають з леза бритви препарувальною голкою або пензликом, їх розглядають у воді, а також у 70 %-му розчині гліцерину. В разі потреби зрізи підфарбовують. При спостереженні живих препаратів застосовують прижиттєві (вітальні) барвники — метиленовий синій і нейтральний червоний.
Парафінові зрізи перед фарбуванням потрібно депарафінувати. Найчастіше для цього застосовують ксилол, який потім заміщують на 96 %-й етанол. Останній екстрагують із зрізів водою. Такі зрізи вже можна фарбувати. Застосовують барвники, які фарбують тканину без протрави (субстантивні) і після попередньої її протрави (аджективні). Для кислих барвників як протраву використовують оксиди тривалентних металів — алюмінію, хрому, а для основних — танін.
Для освітлення препаратів, у тому числі і тотальних. застосовують суміш гліцерин — вода (1:1, 2:1), хлоргідрат — вода (5:2, 8:2), КОН (5 - 7 %-й водний розчин), жавельову воду і лактофенол.
4. Фарбування препаратів.
Забарвлення зрізів необхідне для посилення їх контрастності та виявлення тих або інших структур, Розрізняють прогресивне і регресивне фарбування. При прогресивному методі слабким розчином барвника забарвлюються тільки деякі елементи клітини. Хід процесу контролюють під мікроскопом. При регресивному методі всі частини зрізу під дією концентрованих розчинів барвників стають кольоровими. їх пізніше диференціюють відмиванням водою, підкисленим соляною кислотою етанолом і водним розчином галунів. Диференціювання зрізів проводять під мікроскопом, стежачи за знебарвленням їх [1].
Залежно від мети забарвлюють лише певні клітинні структури або всі елементи зрізу. Наприклад, від розчину сафраніну здерев'янілі та зкорковілі клітинні стінки набувають червоного кольору. Для виявлення лігніфікованих структур часто використовують також розчин флороглюцину, аміачного фуксину, гематоксиліну і генціанового фіолетового. Від хризоїдину лігніфікований матеріал стає червоно-жовтим, а йодного зеленого — зеленим.
Целюлоза забарвлюється такими специфічними барвниками, як анілінблау, малахітовий зелений і бісмарк коричневий. Тіонін, метиленовий зелений і метиленовий синій використовують для виявлення флоеми. Під дією хлор — цинк — йоду стінки ситовидних трубок стають фіолетовими, а їх вміст залишається жовтим. Хлор цинк — йод фарбує також ядра клітин у бурий колір, а крохмальні зерна у фіолетовий.
Добрі результати дає комбіноване фарбування сумішшю кількох барвників. Так, при обробці зрізів розчином сафранін+водний синій здерев'янілі частини клітин стають червоними, а нелігніфіковані – синіми. Аніліновий синій+сафранін забарвлює здерев'янілі структури і ядро в червоний колір, а нелігніфіковані —у синій. Ефективним є фарбування зрізів карболовим фуксином і пікроіндигокарміном, при якому здерев'янілі оболонки набувають червоного кольору, нелігніфіковані - голубого, цитоплазма — смарагдово-зеленого, а кутикула — рожево-фіолетового. Уявлення про диференціацію забарвлення анатомічних структур дають постійні препарати фабричного виготовлення.
Для виявлення тих або інших сполук у клітинах і тканинах та локалізації їх застосовують цитохімічні і гістохімічні методи дослідження. Для порівняльної оцінки мікрокількостей речовин використовують шкали з оцінкою в балах або більш точні методи цитофотометрії і цитоспектрофотометрії. Мікрохімічні реакції, проедені безпосередньо на зрізах, дають змогу виявити наявність сполук і процесів при збереженні структурної цілісності об'єкта.