3. Розглянути та замалювати закритий колатеральний судинно-волокнистий пучок кукурудзи.

Роблять поперечний зріз із шматочка стебла кукурудзи (Zea mays), обробляють зріз флороглюцином і соляною кислотою й розглядають у краплині води під мікроскопом (рис. 48).

Рис. 48. Колатеральний закритий провідний пучок кукурудзи (Zea mays) в поперечному розрізі:

1 –основна паренхіма, 2 – склеренхіма, 3 і 4 – деревинна паренхіма, 6 – пористі судини, 7 і 8 – спірально-кільчасті і кільчасті судини, 9 – повітряна порожнина

На поперечному зрізі видно багато провідних пучків. Розглядають один з них, розміщений ближче до центру стебла при великому збільшенні.

Навколо пучка видно оболонку з однорідних клітин з потовщеними оболонками, що почервоніли від реактивів – це склеренхіма. Посередині пучка на одній поперечній лінії розміщені дві великих судини (сітчастих або пористих), а між ними – ряд великих клітин деревної паренхіми. Ближче до центру розміщені 1 – 3 судини меншого діаметра (спіральні і кільчасті), за ними видно великий міжклітинний простір або повітряну порожнину. Навколо менших судин і повітряної порожнини – нездерев’яніла деревинна паренхіма. Що складається з дрібних клітин. Судини і деревинна паренхіма утворюють ксилему пучка.

Назовні від великих судин знаходиться флоема.

4. Розглянути та замалювати відкритий колатеральний судинно-волокнистий пучок соняшника.

Прикладом відкритого колатерального пучка, тобто з прошарком камбію між ксилемою і флоемою може служити пучок соняшника (Helianthus annuus). Розглядають його на поперечному зрізі стебла, обробленому флороглюцином і соляною кислотою. У червоний колір зафарбовуються ряди судин ксилеми і група склеренхімних волокон, що зміцнюють ксилему ззовні. Безпосередньо під склеренхімою (всередину від неї), знаходяться флоема, що складається із ситовидних трубок з клітинами-супутниками і луб’яної паренхіми (рис. 49).

Між флоемою і ксилемою розміщений шар тонкостінних клітин з густою цитоплазмою – це камбій, завдяки якому відкладаються нові елементи ксилеми (всередину стебла від камбію) і флоеми (ззовні від камбію).

Рис. 49. Колатеральний відкритий провідний пучок соняшника (Helianthus annuus):

1 – склеренхіма, 2 – флоема, 3 – камбій, 4 – судини ксилеми (Збільшено, ориг.)

Питання для самоконтролю та розвитку мислення:

1. Чим відрізняються трахеї (судини) від трахеїд?

2. Що являють собою ситоподібні трубки та яку функцію вони виконують?

3. Які меристеми формують первинні та вторинні елементи провідної системи?

4. Які структурні елементи входять до складу комплексних тканин флоема та ксилема?

5. Чим відрізняються відкриті та закриті судинно-волокнисті пучки? Для яких рослин вони характерні?

6. Яку функцію виконують клітини-супутники? У яких рослин клітини-супутники відсутні?

Матеріали та обладнання:

1. Будова і типи судин, ситоподібні трубки з клітинами-супутниками, судинно-волокнисті пучки – таблиці.

2. Мікроскопи, лупи, препарувальні голки, чашки Петрі, предметні та накривні скельця.

3. Роздатковий матеріал: фіксовані відрізки стебла гарбуза, соняшника, кукурудзи, постійні мікропрепарати відкритих та закритих судинно-волокнистих пучків.