1. Розглянути та замалювати епідерму в листках півників.

Для розгляду користуються постійним препаратом поперечного розрізу листка ірису.

При великому збільшенні видно, що серед відносно великих клітин епідерми розміщені заглиблення з двома маленькими яйцеподібними клітинами, що направлені гострими кінцями одна до одної. Під ними завжди знаходиться велика повітряна порожнина. Щілина поміж двома замикаючими клітинами і є продих. На поперечному розрізі добре видно, що зовнішня і внутрішня стінки замикаючих клітин, що утворюють в сторону щілини гострий кут, сильно потовщені біля цього кута. Це потовщення поступово зменшується в сторону клітин епідерми. При збільшенні тургору тонка частина оболонки розтягується, потовщені частини розтягнутись не можуть, але кут між ними стає тупим; при цьому замикаючі клітини (в поперечному розрізі) стають округлішими, і між ними утворюється проміжок - щілина продиху (рис. 24).

Рис. 24. Епідерма листка ірису (Iris germanica):

А – вигляд зверху, Б – один з продихів; В – продих в поперечному розрізі; 1 – замикаючі клітини; 2 – клітини епідерми;

3 – клітини основної паренхіми; 4 – повітряна порожнина (Збільшено)

2. Виготовити препарати епідермальних виростків (трихом) бульб картоплі, листків яблуні, обліпихи сріблястої, дивини звичайної.

Клітини епідерми утворюють зовнішні вирости різноманітної форми і розмірів, які можуть мати форму сосочків, гачочків, горбочків, лусочок, волосків (рис. 25).

Рис. 25. Епідермальні вирости:

А – картоплі (Solanum tuberosum); Б – яблуні (Malus domestica); В – коров’яка (Verbascum thapsus); Г – обліпихи (Elalagnus); Д – тютюну (Nicotiana); Е – кропиви (Urtica dioica)

Покривні трихоми бувають одноклітинними та багатоклітинними, простими лінійними або зірчастими. Прості волоски бувають на епідермі багатьох рослин. Вони найчастіше відокремлені від клітин епідерми поперечною перегородкою. Клітина волоска залишається живою недовго, потім відмирає, а її порожнина заповнюється повітрям. Волоски утворюють повстистий покрив на листках, стеблах. У деяких рослин волоски утворюються на покривах насіння (у бавовнику, тополі). Багатоклітинні розгалужені волоски властиві багатьом рослинам (дивині, яблуні, канатнику). Вони захищають рослину від надмірного випаровування.

3. Розглянути неозброєним оком сочевички гілок бузини, берези, вишні, бульб картоплі (рис. 26).

Рис. 26. Сочевички на поперечному перерізі стебла бузини:

А – Рання стадія; Б – Цілком розвинена сочевична: 1 – коркова тканина; 2 – первинна кора;

3 – механічні волокна в первинній корі; 4 – виповнюючи тканина сочевички з міжклітинниками;

5 – фелоген; 6 – епідерміс; 7 – продих; 8 – місце розриву епідермісу

На препараті з зовнішньої сторони видно напівзруйновані плоскі клітини епідерми. За ними розміщені правильні ряди вторинної покривної тканини - корка або фелеми, з грубими оболонками і без протопласту. Під корком знаходиться шар вузьких тонкостінних клітин з густим вмістом - це або корковий камбій - вторинна меристема, від діяльності якого і виникли клітини корка. Всередину стебла від фелогену лежить фелодерма – паренхімна тканина. Розміщення її клітин співпадає з клітинами фелогену, що лежить над ним, від яких вона відділилась.

Корок, фелоген і фелодерму в сукупності називають перидермою (рис. 27).

Рис. 27. Вторинна покривна тканина:

Перидерма бузини: - 1 – корок; 2 – фелоген; 3 – фелодерма;

4 – залишки епідерми (Збільшено)