Урок 7. Творчість видатних радянських кінорежисерів 50-60 рр. Хх століття

Кінорежисер

Фільми

Михайло Ілліч Ромм (1907-1971)

М.Ромм став відомим ще у 30 рр.,знявши «Пишку» (1934,за Г.де Мопассаном), та вестерн « Тринадцять»(1936). Закріпив свій успіх картинами про Жовтневу революцію «Ленін у Жовтні», «Ленін у 1918 р.»(1937-1939), отримавши офіційне визнання. Вершиною його майстерності став фільм «Мрія»(1941-1942) (дія відбув. на Зах. Укр. у 30-х рр., в готелі «Мрія»; показана духовна криза та убогість обивателів, ницість їх ідеалів; у фільмі блискучі акторські роботи Р.Плятта ,Ф.Раневської,О.Кузьміної, А.Войцік), що з успіхом пройшов у США(сподобався Ф.Рузвельту), інших країнах. У фільмі «Людина№ 217»(1945) вперше виникає тема війни(історія дівчини Тані яку фашисти загнали в рабство), він отримує Держ.премію СРСР. У фільмі «Секретна місія» (1950) розпов. про д-сть радян. розвідників; в дилогії про адміралів Нахімова та Ушакова- про події Кримської війни 1853-1856рр. Гостросюжетний фільм «Вбивство на вулиці Данте» (1956) присв. проблемам неофашизму в зах.країнах. Після вдалої стрічки про сучасних фізиків «9 днів одного року» (1962), режисер довго збирає матеріал для своєї антивоєнної, антифаш. документальної стрічки «Звичайний фашизм»(1966) де багато вражаючих епізодів, зйомок в концтаборах Європи(Освенцім). Ніколи ще документальний фільм не збирав такої аудиторії (40 млн.чол. в багатьох країнах світу). Ведучи викладацьку роботу у ВДІКу, режисер виховав плеяду талантів: А.Тарковський,А.Михалков-Кончаловський,Г.Данелія, Г.Чухрай, Г.Панфілов, В.Шукшин,М.Михалков,О.Мітта, Т.Абуладзе,інші.

Михайло Костянтинович Калатозов (1903-1973 )

Професіонал найвищої проби, зняв ряд відомих картин , серед яких - героїчна стрічка про льотчика В.Чкалова, та вдумлива тонка комедія «Вірні друзі». На увесь світ майстра прославила кінострічка «Летять журавлі» (1957). В життя Бориса (О.Баталов) та Вероніки(Т.Самойлова) увірвалася війна. Борис іде на фронт, а Вероніку, після загибелі її батьків, взяла до себе жити сім’я Бориса. Відсутність свідчень про Бориса ламає волю Вероніки і вона одружується з іншим, нелюбимим чоловіком. Потім про це жалкує. В евакуації вона знаходить сили піклуватися про фронтовиків(працює медсестрою), приймає дитину –сироту до себе і вірить в повернення Бориса. Сміливість авторів полягає в тому, що вони взялися досліджувати образ, що не можна до кінця вважати позитивним (сценарій В.Розова). Але автори не засуджують героїню, показуючи, як долі людей ламає війна. Для усього світу виявились ці теми-Любов,Вірність, Війна –вічними. Фільм отримав велику кількість призів.

Фільм

Характеристика

«Молода Гвардія»(1948) (2серії)

(за романом О.Фадєєва)

До війни режисер не завжди мав стабільний успіх, але фільми «Семеро сміливих» та «Маскарад» (за М.Лермонтовим) показали різні грані його таланту. Знявши фільм про молодих підпільників Краснодону, що боролись з фашистами, режисер виробив своєрідний стиль: спокійний,мужній, реалістичний, ретельний в проробці деталей. У фільмі він зняв учнів, що вчилися у ВДІКу. Це Інна Макарова(Любка Шевцова),Нонна Мордюкова (Уляна Громова), В’ячеслав Тихонов (Земнухов), інші.

«Тихий Дон» (1958) (3 серії)

(за романом М.Шолохова)

Ця картина принесе Герасимову світову славу. Монументальна епопея про долі та пошуки донського козацтва в часи революції 1917р та громадянської війни вирішена у жанрі народної драми. На екрані глядачі побачили сувору,безжалісну правду епохи,сповнену жорсткостей, зламаних доль, досягнень та втрат. Непростим виявилося життя Г.Мелехова(П.Глебов),що не прийняв радянську владу, важко склалися його відносини з коханою Аксінією(Е.Бистрицька)…Режисер вражає детальною роботою з другим планом, шліфуванням акторської гри. Герасимов продемонстрував свій підхід до екранізації : суворо йти за текстом книги, не нехтувати сюжетними поворотами, поважати думку письменника. Фільм отримав призи у Карлових Варах ,у Москві, від режисерів США,інші.

«Люди та звірі»

(1962) (сумісно з НДР) (2 серії)

Складна психологічна картина на рідкісну тему: доля росіянина- емігранта(М.Єрьоменко), що попавши під час війни в полон зміг врятуватися, але залишився на Заході .Про нелегке життя емігранта та тугу за Батьківщиною.

«Журналіст» (1967) (2 серії)

Кінороман -хроніка про молодого журналіста-міжнародника Юрія Аляб’єва,що старається бути у вирі подій та об’єктивно, оригінально їх висвітлювати.

«Біля озера» (1969-1970)(2 серії)

Дуже актуальна та потрібна стрічка про захист, збереження природи, про долю унікального географічного об’єкта – озера Байкал. У фільмі багато цікавих акторських робіт у виконанні Н.Білохвостикової, В.Шукшина, О.Жакова, М.Ножкіна, В.Теличкіної, інших.

Фільми 70-80 рр.

Пізніше Герасимов звертається як до історії( «Юність Петра»), так і до сучасності( «Дочки-матері»),вдало екранізує класику( «Червоне і чорне» за Стендалем), та здійснює сміливу спробу відтворити на екрані образ, думки Л.Толстого та зіграти його (фільм «Лев Толстой»).

Фільм

Характеристика

«Дон Кіхот» (1957) (за романом М.Сервантеса)

Козинцев ввійшов у кіно після постановки «трилогії про Максима»(1935-1936), про долю революціонера. Всесвітньовідомим режисер став своїми кіноінтерпретаціями класичних сюжетів. Екранізуючи «Дон Кіхота» Сервантеса автор фільму створює баладу про убогого, що виступив на захист бідних, знедолених, але насправді неспроможний нічого змінити в цьому світі. М.Черкасов так зіграв Дон Кіхота,що він являє собою не смішну, а трагічну фігуру. Фільм обійшов екрани світу,високо оцінений самими іспанцями.

«Гамлет» (1965)

(за В.Шекспіром)

Екранізації цієї трагедії режисер добивався багато років. Незважаючи на те,що в с світі є вже 16 екранізацій «Гамлета»,саме ця отримала більше 30 нагород, мала честь бути показана в Лондоні на 400-річчя В.Шекспіра. На батьківщині актор І.Смоктуновський отримав Ленінську премію. Режисер вирішив прибрати умовність і театральність, більшість монологів Гамлета знімав як думки принца (закадровий голос). Фільм зацікавив молодь вічною проблемою талановитої особистості, що мучається в трагічних обставинах.

«Король Лір» (1971)(за В.Шекспіром)

Окрилений успіхом Козинцев знімає драму про короля ,що необачно поділив державу між дочками , а сам був вигнаний до пустелі, втратив розум. Сувора, реалістично-скупа графіка фільму Козинцева мала значний успіх. У фільмі багато визначних акторських робіт, перш за все прибалтійських акторів Ю.Ярвета, Д.Баніоніса, Р.Адомайтіса, інших. Фільм отримав призи на фестивалях у Тегерані, Лондоні, Чикаго, Сорренто. У 1972 р. Козинцева запросили на урочисту церемонію відкриття нової будівлі театру «Глобус» у Англії.