Урок 5.Творчість Олександра Петровича Довженка(1894-1956)

Дата

Події творчої біографії

1894, 30 серпня

О. Довженко народився в селі Сосниця Чернігівської губернії у селянській родині

1914-1916 рр.

Після закінчення учительської семінарії у Глухові працює учителем історії, географії,природознавства та гімнастики в училищі Житомира.

1917 р.

Одруження з вчителькою Варварою Криловою у Житомирі. Вступ на економ.ф-т Київського комерц. інституту. Обирається головою студентської громади,організовує Шевченківські вечори. Певний час симпатизує укр.. нац.-визвольному руху.

1918, жовтень

Організовує анти гетьманську демонстрацію київ. студентів.

1919 р.

Розчаровується в укр.. нац.-визвольному русі, вступає до лав КП(б)У. Викладає історію та естетику в школі червоних старшин.

1920-1921рр.

Працює комісаром Київського театру ім..Шевченка, очолює відділ народ. освіти, організовує Ради нар. депутатів Київщини, вивч. мови

1921-1923 рр.

На дипломатичній службі в Польщі та Німеччині. На стипендію комісаріату освіти УСРР навчається в майстерні професора Геккеля у Берлінській Академії Мистецтв. Заняття живописом у Мюнхені.

1924-1926 рр.

Живе і працює у Харкові художником у газеті « Вісті». Мрії про кіно та архітектуру.

1926-1928 рр.

Переїздить в Одесу де влаштовується кінорежисером на кіностудію. Пише сценарії та знімає короткі комедії «Вася-реформатор», «Ягідка кохання» ( з М. Охлопковим, Д. Капкою), повнометражний детектив «Сумка дипкур’єра» (зіграв роль кочегара), кіно- поему «Звенигора», яка викликала захоплення С. Ейзенштейна та В. Пудовкіна. Перший успіх.

1928, березень-серпень

Закохується та одружується з актрисою Юлією Солнцевою, що стає його музою, співрежисером, другом на усе життя. Переїзд до Києва.

1929 р.

У Київі створює кінодраму «Арсенал» (з С.Свашенко, А.Бучмою). Висока оцінка фільму сучасниками.

1930 р.

Створення філософсько-поетичної епопеї «Земля». Складна ситуація навколо фільму ,але згодом - успіх й визнання. Прокат фільму в Європі і США.

1930-1931 рр.

Творчі поїздки з фільмом «Земля» до Берліну, Лондона, Парижу, Гамбурга, Праги, інших міст Європи. Знайомство з Р.Ролланом, А.Енштейном, Г.Уелсом, Ж.Садулем, Л. Муссінаком.

1932-1933 рр.

Знімає свій перший звуковий фільм «Іван» (з П.Масохою ). Творча поїздка на Далекий Схід з О.Фадєєвим та Ю.Солнцевою.

1934-1935 рр.

Створення кіно поеми «Аероград» (з С.Шкуратом,С.Столяровим). Нагородження орденом Леніна.

1938-1939 рр.

Сценарій і постановка історико-революційної стрічки «Щорс»( у гол. ролях Є.Самойлов, О.Хвиля) . Широка популярність стрічки.

1940 р.

Зняв документальну стрічку «Визволення» про воз’єднання УРСР з з/у землями.

1941-1945 рр.

Перебуває на фронтах як військовий кореспондент. Пише статті, худ. твори, сценарії «Україна в огні», «Тарас Бульба», «Повість полум’яних літ». Створює документальні фільми «Битва за нашу радянську Україну», « Перемога на Правоб.Україні».

1946-1947 рр.

Довженка піддано несправедливій критиці за сценарій «Україна в огні», як за « націоналістичний твір»; заборона його постановки, а також «Тараса Бульби». Заборона виїжджати з Москви на Україну.

1948-1951 рр.

Постановка у Малому театрі Москви «Життя у цвіту». Знімає на «Мосфільмі» фільм «Мічурін», який безжально нівечить цензура. Все ж фільм отримує приз на фестивалі у Чехословаччині за кращий кольоровий фільм. Викладає на сценарному ф-ті ВДІКу.

1952-1955 рр.

Пише худ. твори , сценарії. Викладає на режисерському ф-ті ВДІКу.

1956 жовтень-листопад

Розпочинає зйомки фільму «Поема про море». 25 листопада –раптова смерть. Фільм завершує дружина, режисер Юлія Солнцева. Фільм отримав декілька призів.

1961-1971 рр.

Ю.І.Солнцева поставила поетично-філософські стрічки(за творами Довженка): «Повість полум’яних літ»(1960,пр.МКФ у Каннах), «Зачарована Десна»(1965,пр.МКФ у Сан-Себаст’яні), «Незабуте»(1968) та «Золоті Ворота» (1971).

Фільм

Характеристика

«Ягідка кохання» (1926)

Оператор: Д.Демуцький.

В ролях: М.Крушельницький, Д.Капка, М.Чардиніна

Перший по- справжньому самостійний фільм О.Довженка, короткометражна комедія про дивовижні ситуації в які попадають герої,коли до їх рук раптово попадає підкинуте кимсь немовля. У фільмі ще багато запозичень з американських комедій М.Ліндера,Г.Ллойда,Ч.Чапліна( погоні, кидання кавунами тощо).

«Сумка дипкур’єра»(1927)

Оператор: М.Козловський

В ролях: О.Клименко, О.Довженко, І.Пензо

Пригодницька стрічка про небезпечну роботу радянських дипломатичних кур’єрів, що з ризиком для життя перевозять дипломатичну пошту. Це була перша картина, що мала успіх у широкого глядача, довго не сходила з екранів.

«Звенигора» (1928)

Оператор: Б.Завелев

В ролях: М.Надемський, С.Свашенко, О.Подорожній

Історико-поетична епопея, в якій Довженко виробляє свій, власний, ні на кого не схожий стиль. У фільмі епізоди укр.. давньої історії переплітаються з подіями громадянської війни 1918-1920рр, та з сценами з сучасності. Режисер вносить елементи містики, міфу в досить вільний простір свого твору, сміливо та вільно розпоряджається часом і простором, що кінематографісти осміляться робити лише через 40 років. Фільм демонструвався в 12 країнах світу, мав високу оцінку критиків.

«Арсенал» (1929)

Оператор: Д.Демуцький

В ролях: С.Свашенко, А.Бучма, М.Надемський

Історико-революційна драма про повстання робітників заводу «Арсенал» у Києві 1918 року, що незгодні були з бездіяльною Центральною Радою. Сміливі метафоричні кадри повстання (розстріл незламного робітника Тимоша петлюрівцями) перемежувалися з гротескно-сатиричними, публіцистичними сценами 1 Св. війни. Індивідуальний досконалий поетичний стиль, живописні, символічні кадри, робота з освітленням кадру-усе це викликало захоплення критиків. Фільм мав резонанс у світі.

Фільм

Характеристика

«Земля» (1930) Оператор Д.Демуцький

В ролях : С. Свашенко, М. Надемський, О.Максимова,С.Шкурат, П.Масоха, Ю.Солнцева.

Філософська кіно поема; поетичний гімн укр.землі,природі, людям-трудівникам. На селі відбуваються перетворення, утворюються колектив. господарства, але не всі позитивно сприймають ці зміни. Боротьба старого та нового відбувається на фоні вічної драми розділеного та відкинутого кохання. Наталка кохає Василя. Сповнений заздрощів ревнивий Хома вбиває молодого тракториста коли закохані стояли на порозі особистого щастя. Ховати юнака виходить усе село, виносячи моральний вирок вбивці. Але життя не вбити…На сади і ниви проливаються рясні дощі...Земля дає багатий врожай…Падають стиглі яблука, помирає дід під яблунею. Жінка народжує дитину… Оператор Демуцький чудово знімає укр. природу. Ритм картини музичний. Фільм викликав критику в СРСР( за « контрреволюційність», «порнографію» тощо). Але за кордоном мав величезний успіх(включений число 12 кращих фільмів усіх часів та народів). З часом мав визнання і в СРСР. Фільм назавжди ввів Довженка в число світових геніїв.

«Іван» (1932)

Оператори: Д.Демуцький, Ю.Єкельчик. В ролях: П.Масоха, С.Шкурат, О.Хвиля, Г.Юра

Натхненний гімн процесам індустріалізації в Україні. Це чудовий спів про щастя працювати, приносити користь рідному народу. В центрі фільму-звичайна «негероїчна»людина, що силою обставин включена в героїчні справи свого часу( будівн. Дніпрогесу). Укр.верхівка прийняла картину прохолодно,але фільм мав успіх на МКФ у Венеції( спец. Приз), на виставці у Москві. Перша звукова робота режисера.

«Аероград»(1935)

Оператор: Е.Тіссе

В ролях: С.Шагайда, С.Столяров,С.Шкурат

Романтична гостросюжетна стрічка про Далекий Схід. Режисер виразив свою віру в цей край, в його багатства,в можливість його освоєння,будівництва міст.У фільмі також прозвучала тривога за мир,небезпека майбутньої війни. Нагород. Орденом Леніна.

«Щорс» (1939)

Оператор: Ю.Єкельчик

В ролях:Є.Самойлов, І.Скуратов,О.Хвиля, П.Масоха

Історико-революційна, героїчна епопея. Розповідь про легендарного червоноармійського командира Миколу Щорса,показ громадянської війни, боїв з німецькими окупантами,білими та петлюрівцями. Використання документів,розмах масових сцен, романтизм та епічність нагадували минулі козацькі часи,забезпечили успіх (2 місце в прокаті).

Документалістика ( 1940;1943; 1946)

Довженко пробує себе в новому жанрі. Зняв документальну стрічку «Визволення» про воз’єднання УРСР з з/у землями.Створює документальні фільми «Битва за нашу радянську Україну», « Перемога на Правоб.Україні»; фільм «Країна рідна».

«Мічурін» (1949)

Оператор: Л.Косматов

В ролях: Г.Бєлов, М.Жаров

Оригінальна назва- «Життя у цвіту»; про діяльність видатного біолога, садовода Мічуріна. Дуже порізаний цензурою фільм все ж отримує приз Канського фестивалю за краще кольорове рішення (колір змінювався в залежності від емоцій героїв),та Державну премію СРСР.

«Поема про море» (1958)

Фільм розпочатий Довженком завершує Ю.Солнцева.

Фільм

Характеристика

«Поема про море» (1958)

Оператор: Г.Єгіазаров

В ролях: Б.Ліванов,Б.Андрєєв,З.Кірієнко,

М.Царьов, І.Козловський

Ю.Солнцева завершує фільм, розпочатий О.П.Довженком. Поетична стрічка відрізнялась як від радянської так і від світової продукції взагалі (пізніше подібний стиль буде в окремих італійських.шведських фільмах).Вільний сюжет,закадрові філософські роздуми…Люди створюють рукотворне море, самі змінюються, змінюється навколишній світ. Мета картини: «показати благородну красу нашого народу». Ця широкоекранна стрічка отримала ряд вітчизняних та зарубіжних нагород, Довженко посмертно удостоєний Ленінської премії.

«Повість полум’яних літ»(1960) Оператор: О.Темерін

В ролях: Б. Андрєєв, З.Кірієнко,

М.Вінграновський.

Героєм цієї широкоформатної стрічки за словами Довженка є «народ радянський,смертю смерть поправший...,люди прості звичайні,що понесли найтяжчі втрати у війні…». Фільм отримав приз Мкф у Каннах.

«Зачарована Десна» (1965)

Оператор: О.Темерін

В ролях: В.Гончаров,Є.Самойлов, З.Кірієнко,Б.Андрєєв

Поетична картина, наповнена яскравим, незабутнім світом дитинства, роздумами про минуле і сучасне простих людей села. Фільм підкреслює великі духовні цінності що є в народі. Ця кольорова широкоекранна стрічка отримала спец.приз журі на Мкф у Сан-Себастьяні.

«Золоті Ворота» (1971) Оператор: Г.Рерберг

Ролі: В.Телічкіна, П.Щербаков

Фільм-спогад про творчий шлях О .П .Довженка .Ю. Солнцева отримала Золоту медаль ім..Довженка.

Кінорежисер

Фільми

Іван Кавалерідзе (1887-1978)

Укр.скульптор і кінорежисер ставить монументальну історичну стрічку «Коліївщина» (1933) про б-бу гайдамаків Залізняка з пол. панами; уваги заслуговує метафоризм, романтизм, двомовність фільму (реж.тримав орден Червоної Зірки). У 1936 р.- фільм «Прометей»( за Т.Шевченком).

Ігор Савченко (1906-1950)

«Вершники»(1939) (за Ю.Яновським)-іст. - револ. фільм про трагедію, яку пережила Укр. під час Громадянської війни.

«Богдан Хмельницький»(1941)- іст.епопея про Визвольну війну 1648-1657 рр.(цікаво зіграв гол. роль М.Мордвінов).

«Тарас Шевченко» (1949-1951) – біограф. стрічка про поета(видатна роль С.Бондарчука, що отримав нар. артиста, а фільм-Державну премію, попул. у Канаді і США).

Леонід Луков (1909-1963)

Створив кінохіт того часу- фільм про шахтарів «Велике життя»(1940) з блискучими Б.Андрєєвим та П.Алейниковим, та відомою піснею «Сплять кургани темні…»

Іван Пир’єв (1901-1968)

Майстер народних музичних комедій режисер добився масового успіху фільмами «Багата наречена»(1938) про кохання тракториста та бухгалтера колгоспу до красуні Марини (М.Ладиніна), та «Трактористи»(1939) за участю зірок: М.Крючкова, Б.Андрєєва, М.Ладиніної та з піснею «Три танкісти»

Марк Донський (1901-1981)

«Райдуга» (1944). Неперевершений шедевр, знятий під час війни в тилу про героїчну Олену Костюк, що була замучена фашистами, але не видала партизан. Християнські мотиви стрічки, блискуча гра акторів призвели до успіху( премія «Оскар» у США, Державна

премія СРСР, орден Леніна Н.Ужвій)

Борис Барнет (1902-1965)

1947 рік- величезний успіх пригодницького фільму «Подвиг розвідника». Радянський розвідник Федотов (Павло Кадочников) проникає у тил фашистів й викрадає нім. генерала.

Фільм

Характеристика

«Хай живе Мексика» (1931; вихід -1979 ) Співрежисер: Г.Олександров. Оператор: Е. Тіссе

Унікальна стрічка з складною історією. Під час візиту до Голівуду у 1930 р. виникла ідея створити фільм про Мексику. Більше року тривали зйомки у Мексиці,але складнощі не дозволили її завершити. Матеріал залишився у США і був повернений лише у 1979 році. Стрічку змонтував Олександров. Фільм напівдокументальний –напівхудожній, аналогічних майже немає. В новелах,що складають картину є тисячолітня історія Мексики, загадкової культури майя та ацтеків, є показ революції 20 століття, є ігрові новели про побут, традиції країни .Вільна побудова сюжету, використання типажів, нетрадиційні зйомки є унікальними. У 1980 році фільм отримав Головний приз Мкф у Москві.

«Бєжин Луг» (1935)

Смілива картина про загибель піонера від рук батька-куркуля. Трагічне протиставлення 2 натур, 2 світів не знайшло у СРСР розуміння. Фільм було критиковано і знищено.

«Олександр Невський»(1938)

Оператор : Е.Тіссе

У ролях: М.Черкасов, М.Охлопков

Історико-патріотичний фільм про розгром німецьких лицарів у 1240 р. на льоду Чудського озера. Режисер показав себе майстром масових сцен і немовби попереджав про майбутню війну. Великий успіх фільму і Державна премія СРСР.

«Іван Грозний» (1945-1946) 2 серії

Оператори: Е.Тіссе, О.Москвін.

У ролях: М.Черкасов, М.Жаров, П.Кадочников, Л.Целіковська

Монументальна історична дилогія вибудувана занадто пластично, на високому зображальному рівні, з скульптурними акторськими роботами показувала трагічну долю царя, що у боротьбі з зовнішніми ворогами та боярами-сепаратистами за централізацію влади в країні сам схиляється до самодурства та репресій і врешті залишається на самоті. Дивний монтаж, використання ч/б та кольор. епізодів ,масові сцени викликали як захоплення (Державна премія за 1 серію) так і засудження за невірний показ царя (заборона 2 серії; вийшла лише 1958 р.).

Фільм

Характеристика

«Веселі хлоп’ята» (1934)

Оператор : В.Нільсен

У ролях: Л.Утьосов, Л.Орлова, М.Стрєлкова, О.Тяпкіна

Досконально засвоївши засоби й прийоми Голівуду (під час творчого візиту 1930-1931 рр.) Г.Олександров добився величезного успіху музично-ексцентричною комедією на традиційному сюжеті: кохання талановитого музиканта з народу та «попелюшки»-співачки. Гарний монтаж, безліч трюків та гегів,чарівні пісні І.Дунаєвського знала уся країна.

Фільм придбали 20 країн, він отримав Гран-прі Мкф у Венеції. Режисер, актори отримали державні нагороди.

«Цирк» (1936)

Оператор : В.Нільсен

У ролях: С.Столяров, Л.Орлова

Незвичайний фільм- як комедійний так і драматичний. Переслідувана расистами на батьківщині( за дитину від негра) циркова американська актриса Маріон Діксон знаходить підтримку і любов в СРСР, закохується в спортсмена Мартинова (С.Столяров). Любов Орлова в гол. ролі демонструє гарні спортивні і вокальні дані. І.Дунаєвський знову вразив народ піснями, серед яких гімн «Широка країна моя рідна», та увертюра для цирку. Найвища нагорода Мкф у Парижі.

«Волга-Волга» (1938)

Оператор: Б.Петров

У ролях: Л.Орлова, І.Ільїнський

Фільм оспівує таланти радянської молоді і різко критикує бюрократів. Комік І.Ільїнський створив образ набундюченого чинуші, кар’єриста Бивалова. Фільм дуже полюбляв Сталін, навіть подарував копію Ф.Д.Рузвельту.

«Весна» (1947)

У ролях: Л.Орлова, М.Черкасов

Після ряду невдач Олександров дарує світу новий шедевр.

Орлова грає одразу 2 ролі-жінок-двійників: сувору учену Нікітіну та веселу актрису Шатрову. Фільм мав успіх у Венеції - гол.приз, Л.Орлова поділила 2 премію з «зіркою»І.Бергман. Кінознавці називають творчість Олесандрова початком «постмодернізму», вбачають його вплив на творчість Фелліні, Антоніоні, Віндерса.

Автор

Характеристика творчості

Іван Олександрович Пир’єв(1901-1968)

Фільми Пир’єва були одними з самих касових, він не раз увінчувався Сталінськими преміями, хоча по суті часто ставив «парадні» фільми, далекі від реальності, за що йому пізніше дорікатиме критика. Але народ дуже любив його картини, з щасливими героями , «хеппі-ендом» та гарними піснями : «Багата наречена», «Свинарка і пастух», «У 6 годин вечора після війни», «Сказання про землю Сибірську», «Кубанські козаки». У кінці життя Пир’єв перейшов до серйозного кіно, екранізуючи Ф.Достоєвського « Ідіот»(1958) (з Ю.Яковлевим), «Білі ночі»(1959) (з О.Стриженовим), і нарешті «Братів Карамазових» (1968) (з М.Ул’яновим, К.Лавровим, А.Мягковим) і добився широкого визнання .

Марк Семенович Донськой (1901-1981)

Український кінорежисер (народ. у Одесі) знімав фільми високого ґатунку, уникаючи ускладнених форм викладу , тому його фільми є по- справжньому народними. У знаменитій трилогії « Дитинство», « В людях», « Мої університети» (1938-1940) режисер майстерно проникав у сутність людських характерів , вчинків, добивався життєвої правди на екрані. Блискучий монтаж, гарні акторські роботи, відсутність затягнутості, млявості на екрані стали візитною карткою режисера. Фільм «Райдуга»(1944) мав епічний розмах ; показана в образі страченої німцями укр.. жінки -трагедія народу( премія «Оскар»-США). Успіх мали фільми «Сільська вчителька» ( з В.Марецькою) і « Мати» (за М.Горьким). Донськой майстерно екранізував повість М.Коцюбинського «Дорогою ціною» (1958) .Уся Європа та Лат.Америка спів переживали укр.. Трістану і Ізольді - Остапу і Соломії. Його фільми отримали безліч премій та призів. Італійські неореалісти запозичили у Донського поетизацію побутового життя, високий романтизм, вміння будувати глибинні мізансцени, внутрикадровий монтаж.