До активних кольорів належать такі: червоний, помаранчевий, жовтий.

Червоний колір, як правило, є в інтер'єрі домінуючим, навіть якщо його не багато. Крім того, він миттєво захоплює увагу і висуває пофарбовані в нього об'єкти на передній план. Тому цей колір добре підходить для створення акцентів, наприклад, в облицюванні або аксесуарах. Велика кількість червоного може негативно вплинути на психіку і створити гнітючу атмосферу в кімнаті, тоді як при вмілому використанні він, безумовно, буде піднімати настрій.

Жовтий в інтер'єрі - це, перш за все, тепло і затишок. Він добре стимулює, бадьорить і оживляє, як яскравий сонячний день. Жовтий сприяє інтелектуальній діяльності, концентрації уваги,

Помаранчевий колір - один з кращих кольорів для інтер'єру, тому що він несе в собі поєднання позитивних характеристик червоного та жовтого: оптимізм, енергію, відкритість, теплоту і дружелюбність. У помаранчевий були одягнені грецькі музи і римський бог виноробства Бахус. У сучасному світі саме помаранчевий став символом творчих і креативних людей.

Помаранчевий колір в інтер'єрі є кращим антидепресантом: він вивільняє емоції, піднімає самооцінку, допомагає прощати, сприяє гарному настрою. Пастельні відтінки (абрикосовий, персиковий) відновлюють нервовому систему. Приглушені, осінні тони жовтогарячого кольору теплі, екзотичні і привабливі.

Пасивні кольори– синій, блакитний, фіолетовий, зелений

Холодний тон цих кольорів виконує заспокійливу функцію. Якщо ви багато працюєте, сильно нервуєте та перевтомлюєтесь, а вдома хочеться спокою й тиші, то ці кольори найкраще допоможуть створити простий інтер'єр, де нічого не буде відволікати і дратувати.

Безколірні кольори : білий, чорний, сірий.

Ці кольори найбільш нейтральні, часто вони навіть трактуються як відсутність кольору зовсім.Вони рідко викликають якісь емоції, якщо, звичайно, не використовуються у великих кількостях: багато чорного пригнічує і турбує, викликає страх, а велика кількість білого створює відчуття порожнечі і самотності.

Надмірне вживання нейтральних кольорів може викликати меланхолію і апатію і навіть призвести до депресії. Тому вдома ці кольори краще завжди поєднувати з яскравими теплими відтінками. Не варто використовувати білий і чорний в тих місцях, де ви займаєтеся розумовою працею – вони викликають гальмування і знижують ефективність розумової діяльності.

У 19 столітті французьким художником Еженом Делакруа була розроблена теорія напівтонів. Він першим зобразив так званий колірний трикутник, вершини якого були представлені основними кольорами – жовтим, червоним і синім, ребра – додатковими, які утворюються, якщо змішати інші. Так синій і жовтий кольори при змішуванні дають зелений, червоний і жовтий – оранжевий, червоний і синій – фіолетовий. Цим методом можна визначити сумісність кольорів в інтер'єрі.

Якщо ви хочете отримати контрастний інтер'єр, то варто вибрати протилежні кольори: фіолетовий – жовтий, зелений – червоний, помаранчевий – синій і т.д. Для досягнення відтінків колірного тону не додавайте в фарбу білий або чорний колорантів– білий колорант зробить колір розмитим, а чорний – приглушеним і бруднуватим. Оптимальним буде змішати контрастні кольори!

Слід зазначити, що більшість дизайнерів намагається не використовувати контрастне поєднання кольорів у дизайні приміщень– воно швидко приїдається, більше того, після декількох годин перебування в контрастній обстановці, людина починає відчувати себе незатишно. Не рекомендується застосовувати такий підбір кольорів в інтер'єрі житлових приміщень: в спальній кімнаті, в кабінеті, в дитячій.

У той же часнепогано виглядатимуть замінні предмети контрастних відтінків. Так для проведення банкету, зустрічі з друзями і т.д. рекомендується підібрати яскраві гардини, пуфики на м'які меблі, різноманітні покривала, скатертину і т.д.

Крім того, можна збільшити яскравість освітлення, що додасть інтер'єру ще більш святкового вигляду. Ваш прийом запам'ятають надовго, головне тут – не переборщити, щоб не викликати в гостей психічної напруги. Після вечірки кількість яскравих деталей краще звести до мінімуму. Психологи рекомендують, щоб вони займали не більше однієї п'ятої приміщення. Наприклад, можна залишити яскравий килим або яскраві меблеві чохли – це поліпшить сумісність кольорів в інтер'єрі приміщення.

Оформлення інтер'єру двома основними кольорами –теж не кращий варіант. Звичайно, такий колір в інтер'єрі вашого будинку виглядає досить оригінально, проте швидко приїдається, деяких навіть починає дратувати. Використовуйте подібний підбір кольорів в інтер'єрі санвузла. В оформленні інших приміщень постарайтеся передбачити кілька напівтонів.

Наприклад, можна вибрати один колір для певної кімнати, причому використовувати в її інтер'єрі світлі і темні відтінки цього кольору.

Застосовуючи таке поєднання кольорів в дизайні інтер'єрів, пам'ятайте, що підлога повинна бути темнішою, ніж стіни і стеля.

Великі об'єкти в інтер'єрі повинні бути менш насиченими, а невеликі, навпаки – більш яскравими.

У будь-якому випадку, розроблюваний вами інтер'єр не повинен бути монотонним. Тому рекомендується хоча б кілька деталей оформити більш яскравими кольорами. У той же час намагайтеся не допустити зайвого контрасту. Чудово підійдуть у цьому випадку тональні кольори: фіолетовий і синій, синій і блакитний, блакитний і зелений, зелений і жовтий, жовтий і оранжевий, помаранчевий і червоний. Крім того, будь-яке поєднання кольорів в дизайні чудово виглядають з білим.

Не можна назвати хорошим рішенням і чорно-білу гаму в інтер'єрі. Звичайно, для приміщень, які використовуються рідко, такий дизайнерський хід може бути використаний, а ось у житлових кімнатах від нього слід рішуче відмовитися! Тут можна прочитати практичні поради з декорування інтер'єру: колір і як його використовувати з користю.

Як висновок, варто відзначити, що колір – сильний засіб впливу на людину. Інформація, що отримується при його сприйнятті, відкладається на рівні підсвідомості. Це відбувається без нашої волі, тому що в багатьох кольорах приховані природні асоціації, успадковані нами від далеких предків – так звана "генетична пам'ять". Пам'ятайте про це, вибираючи поєднання кольорів у дизайні вашої оселі, здійснюючи підбір кольорів в інтер'єрі. І якщо сумісність кольорів в інтер'єрі буде оптимальною, то колір в інтер'єрі вашого будинку принесе тільки позитивні емоції.

Семінарське заняття 8

Історія розвитку дизайнерської освіти в Україні

1. Початки дизайнерської освіти в Україні

2. Дизайнерська освіта в Україні в кінці ХІХ – протягом ХХ ст..

3. Харківський художньо-промисловий інститут – центр дизайнерської освіти в Україні

4. Розвиток дизайнерської освіти в сучасній Україні

Дизайнерська освіта України сягає своїм корінням у давні часи. Розвиваючись у межах загальноєвропейських процесів, Україна проходила типові для європейських країн стадії розвитку художньо-промислової освіти.

Ще в середні віки в країнах Європи існувало студіювання художників, ремісників, організаторів виробництва, торговців, що віддалено нагадує дизайнерські студії наших днів. У ті далекі часи, щоправда, існувала замкнена цехова система навчання на ґрунті прямого передавання майстерності – від учителя до учня, тобто з рук у руки. Освіта знаходилась у самому “тілі” сфери виробництва. За цими принципами провадилося навчання і в монастирських малярнях та цехових об’єднаннях Києва, коли учень засвоював професійні навички під час виконання роботи спільно з майстром.

Однак поступово в Європі починається процес створення системи освіти поза сферою виробництва. Започатковували цей процес перші середньовічні університети. Вони заклали підвалини широкої енциклопедичної освіти, яка зовсім не передбачала спеціалізованої підготовки.

До спеціалізації справа дійшла пізніше – за доби Відродження. Тоді серед інших почали з’являтись і навчальні заклади, що спеціалізувалися на художній освіті, – академії. В основу академічного художнього навчання було покладено довготривалий вишкіл у процесі виконання навчальних завдань зростаючої складності на кожному з етапів шкільництва. Поступово в художніх академіях Європи почали викладати й теоретичні дисципліни. Згодом цей процес торкнувся й України. Стосовно цього маємо дані про широко відому тоді малярню Києво-Печерської лаври.

Поступово спеціалізація в освітянській галузі західноєвропейських країн ставала все вужчою. Найбільш інтенсивно цей процес відбувався у політехнічних школах, що з’явилися наприкінці XVIII століття. З плином часу вони перетворювалися на конвеєри з підготовки величезної кількості вузьких фахівців, націлених на вирішення конкретних практичних завдань визначеними засобами. Відбувалася втрата студентами цілісного бачення ситуації, що залишилося проблемою вищої технічної школи й донині.

Що ж стосується паростків синтезованої техніко-художньої освіти, то вперше проблеми викладання основ дизайну було заявлено як такі, що мають самостійне значення, при обговоренні підсумків Першої Всесвітньої промислової виставки, що відбулась у Лондоні 1851 року. Тоді було висунуто ідею побудови навчання за основними видами дизайнерської діяльності після загальних увідних курсів.

Поступово в Англії, Німеччині, Австро-Угорщині, скандинавських та деяких інших європейських країнах почали формуватися такі художньо-промислові школи, в яких перейшли від малювання античних голів та копіювання орнаментів до нових засад навчання, а саме – роботи з формою і кольором на ґрунті загальних закономірностей, що зустрічаються в природі.

Ця нова лінія в художньо-промисловій освіті привела згодом, у 20-і роки ХХ століття, до яскравого явища – школи нового зразка, істинно дизайнерського навчального закладу – Німецького Баухаузу, вплив якого поширився потім на дизайнерську педагогіку в усьому світі.

Що ж до України, то процеси становлення художньо-промислової освіти в ній виходили, звісно, з обставин тогочасного життя.

На Слобожанщині, зокрема у Харкові, при місцевому колегіумі у 1767р. було засновано класи малювання, живопису та архітектури, які після створення у Харківському університеті кабінету красних мистецтв (1805 рік) увійшли у його підпорядкування. На базі приватного закладу М.Д.Раєвської-Іванової при Харківському промисловому музеї відкривається міська художня школа (1896 рік) а в 1912 році - художнє училище.

У 1865 році в Одесі відкрилась „Школа малювання й креслення”. Становлення дизайн-освіти на теренах Галичини відбувалося у контексті загальноєвропейських художніх процесів. У 1876 році у Львові була заснована перша в Україні загальнопромислова школа рисунка та моделювання (1882 р. отримує назву - школа артистичного промислу, 1891 р. - промислова школа, 1929 р. - технічна школа, 1938 р. - інститут пластичних мистецтв, 1940 р. - Львівське державне художньо-промислове училище). Слід відзначити, що протягом двох десятиліть (1876-1896) у Галичині було створено 14 промислових шкіл найрізноманітнішого фахового профілю.