Додаткові питання:

ПОЯСНІТЬ, ЧОМУ:

1. Існує об'єктивна необхідність у формуванні юридичного світоглядного знання?

2. В різні історичні епохи визначаються протилежні відповіді на основні світоглядні питання розуміння права?

3. Підґрунтя юридичного світогляду обумовлює трактування правових ідеалів?

4. Активізується інтерес юристів до філософії права?

ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ:

1. Чи несе людина відповідальність за свій світогляд і перед ким?

2. Якої життєвої позиції потрібно дотримуватися в наші дні?

3. Чи повинна людина прагнути досягнення ідеалу?

4. Чи потрібен людині хтось, хто був би для нього авторитетом?

5. В чому полягає практичне значення філософії та філософії права?

6. Як співвідносяться природне і позитивне право?

7. Що таке суспільство з позицій сучасної наукової парадигми?

8. Які зміни у поглядах на право зумовила сучасна наукова парадигма?

9. Як співвідносяться конфлікт і консенсус як цілі сучасного філософського дискурсу?

10. В чому полягає практичне значення філософії права?

11. В чому полягає специфіка філософії права як міждисциплінарної науки?

12. Які основні ознаки сучасної наукової парадигми?

13. Які основні підходи до трактування предмета філософії права?

14. З якими філософськими і юридичними дисциплінами межує та взаємодіє філософія права?

Теми рефератів, доповідей

1. Генеза предмета філософії права в європейській культурі та цивілізації.

2. Філософсько-світоглядний сенс філософії права та роль юридичного світогляду у формуванні особистості юриста.

3. Філософія права і політика: зміст взаємодії.

4. Значення філософії права в підготовці майбутніх юристів.

Тестові завдання

1. Філософія права повинна досліджувати умови, за яких свавілля однієї людини можна узгодити із свавіллям іншої відповідно до загальних законів свободи. Так вважав:

- Г. Гроцій;

- Дж.Остін;

- І. Кант;

- К. Маркс.

2. Філософія права досліджує право в культурі, його сутність і поняття, його засади та місце у світі, його цінність та значущість, його роль у житті людини, суспільства і держави, в долях народів і людства. Така позиція відображає погляди:

- Д.А.Керімова;

- М.В. Костицького;

- І.П.Малинової;

- В.С.Нерсесянца.

3. Науковою дисципліною, покликаною дати світоглядне пояснення права, його сенсу та призначення, обґрунтувати право під кутом зору сутності людського буття, існуючої в ньому системи цінностей, філософію права називав:

- Ю.В.Тихонравов;

- С.С.Алексєєв;

- Ю.Є.Пермяков;

- О.Г.Данильян.

4. Визначаючи у своїх працях дисциплінарну специфіку філософії права, В.С.Нерсесянц аргументував підхід, відповідно до якого:

- предметом філософії права є право в його розрізненні та співвідношенні з законом;

- предметом філософії права є теорія правового буття;

- предметом філософії права є закономірності виникнення і розвитку держави і права;

- предметом філософії права є поняття справедливості.

5. Один із творців філософії права Нового часу, Г. Гроцій, відомий своїми дослідженнями:

- історії античної філософсько-правової думки;

- поняття істини у праві та нормах закону;

- ідеї справедливості і розумності права як його необхідної ознаки;

- морського та торгівельного законодавства королівства Нідерланди.

6. Визначаючи право у його співвідношенні з моральністю, В.С. Соловйов вважав, що:

- право народжене традицією та моральним обов’язком;

- право є примусовою вимогою реалізації певного мінімального добра;

- право є формою духу, яка породжується мораллю;

- право є добровільним обмеженням моральної свободи.

7. “У праві людина повинна знайти свій розум, отже, повинна сформулювати розумність права”. Ці слова належать:

- Г.Радбруху;

- Ю.Габермасу;

- Г.Гегелю;

- Р.Штаммлеру.

8. “Філософська наука про право має своїм предметом процес виникнення ідеї права – поняття права та його втілення”. Автором цього положення є:

- Г.Гегель;

- Х.Харт;

- Ж.Марітен;

- Г.Кельзен.

9.“Ідея права є свободою... Право є наявним буттям свобідної волі... Система права є царством реалізованої свободи”. У якості наявного буття свободи право розглядав:

- Г.Гуго;

- І.Кант;

- Ф.Шеллінг;

- Г.Гегель.

10. Розмірковуючи над проблемами, які є ключовими для філософсько-правової науки, М.В. Костицький дійшов до висновку що:

- предмет філософії права визначає її призначення – виконання методологічної функції у всіх науках, що вивчають право, та методологічне забезпечення галузевих юридичних наук;

- основним об’єктом філософсько-правових досліджень є кінцеве призначення права;

- предмет філософії права включає взаємини права і держави; людини, суспільства і держави; правової організації держави; правової держави як реалізації ідеї панування права;

- основним питанням цієї науки є визначення й аналіз правових цінностей та антицінностей, а також виявлення зв’язків між окремими правовими феноменами.