До теми 2.

1. Які рівні виділяються в межах методології права?

2. Яке місце філософії права в системі методології правознавства?

3. Які методи застосовуються у філософсько-правових дослідженнях?

4. За якими критеріями визначають і поділяють типи праворозуміння? В чому протилежність і взаємодоповнюваність цих позицій?

5. Які світоглядно-методологічні джерела і особливості, переваги і недоліки юридичного позитивізму як основної концепції позитивістського типу праворозуміння?

6. Розкрийте співвідношення права і закону, права і влади як одвічних проблем філософії права.

7. У чому полягає гуманістична природа природно-правової концепції праворозуміння?

8. Які теоретико-методологічні передумови, межі й можливості юснатуралізму?

9. Що є об’єктом і суб’єктом праворозуміння? Що становить його зміст?

10. Що таке правова антропологія? Які вона включає філософсько-правові напрямки?

До теми 3.

1. Що вивчає онтологія права?

2. Дайте інтерпретацію судження: “Право є формою суспільного буття, що виникає з конфлікту різних соціальних груп нерівної сили. Його мета встановити і підтримувати панування більш сильної групи над слабшою шляхом використання юридичних норм державною владою. Тому головне завдання права полягає в увічнені соціальної та економічної нерівності”.

3. В чому полягає мета права: у забезпеченні державного контролю над життєдіяльністю громадян чи у наданні громадянам держави максимуму можливої на даному етапі розвитку суспільства свободи?

4. Зміст правових норм визначається економічно панівним класом даної держави чи співвідношенням її соціальних сил?

5. Як співвідносяться поняття права та правової реальності?

6. Що розуміли під благом мислителі античності?

7. Назвіть специфічні правові характеристики (компоненти) всезагального блага.

8. Як співвідносяться поняття “всезагальне благо”, “цінність” і “право”?

9. Що служить критерієм справедливості?

10. Розкрийте механізм впливу правових ціннісних установок на соціальну активність особистості.

До теми 4.

1. Проаналізуйте співвідношення понять “правове знання”, “правова гносеологія”, “правова епістемологія”, “теорія правового пізнання”.

2. У якому розумінні повинна бути істинною норма права?

3. Як ви розумієте юридичну практику, що виступає критерієм правової істини?

4. Як Ви розумієте таке твердження А.А.Козловського: “Пізнання є самою суттю права, найглибшою його характеристикою”?

5. Відомо, що в межах гносеологічного підходу до правової реальності акцент робиться передусім на з’ясуванні того, що і як відображається у праві (правосвідомості, правовій ідеології, законодавстві). Чи можна вважати вказаний спосіб осмислення природи права тотожним осягненню сутності та особливостей права?

6. Проаналізуйте співвідношення понять “закон”, “правовий закон”, “неправо”.

7. Проаналізуйте співвідношення понять “природне право” та “юснатуралізм”.

8. Проаналізуйте співвідношення понять “позитивізм”, “юридичний позитивізм” і “легізм”.

9. Проаналізуйте співвідношення понять “влада” і “закон”.

10. Порівняйте такі висловлювання Сенеки і Цицерона: “Несправедливий закон не створює права” і “Своєю силою закони зобов’язані праву”.