Тематика рефератів, доповідей

1. Правова аксіологія як методологія та інструментарій побудови сучасної парадигми юриспруденції.

2. Генеза ідеї співвідношення рівності та справедливості.

3. Право як загальна міра свободи індивідів.

4. Інструментальна і власна цінність права.

5. Суспільні цільові цінності та ідеали.

6. Особистісні, екзистенційні цінності в системі природного права.

7. Сучасні теорії справедливості.

Тестові завдання

1. Право у аксіологічному вимірі виступає як:

- сукупність законів як відображення соціального замовлення;

- сукупність вроджених властивостей і здібностей людини;

- сукупність вимог, що дозволяють людині існувати у світі культури;

- конкретно-історична форма правових цінностей.

2. Правові цінності похідні від:

- форми вирішення суперечності між вітальністю й духовністю;

- сукупності набутих людиною якостей, що забезпечують її здатність існувати в суспільстві;

- залучення особистості до універсального соціокультурного досвіду;

- рівня розвитку особистості від духовних чинників суспільного життя.

3. Кому з фундаторів філософії права належить наступна оцінка свободи як загальнолюдської цінності:

«У свободі слід виходити не з одиничності, не з одиничної самосвідомості, а лише з її суті, бо ця суть незалежно від того, знає людина про це чи ні, реалізується у вигляді самостійної сили, в якій окремі індивіди не більш ніж моменти; держава – це хода Бога у світі; його підставою служить влада розуму, що здійснює себе як воля»:

- Аристотелю;

- Г. Гроцію;

- Г. Гегелю;

- Б.А. Кістяківському.

4. Який представник європейської філософії вперше обґрунтував аксіологічні підстави правової теорії:

- Р.Декарт,

- Б.Спіноза,

- І. Кант,

- Ж.-Ж.Руссо.

5. Які невідчуженні природні права людини :

- право на свободу, життя, гідність;

- право на віру, власність, свободу, щастя;

- право на життя, свободу, власність;

- право на свободу совісті, життя, щастя.

6. Яке основне завдання правової аксіології:

- обґрунтування ідеальної правової людини;

- обґрунтування ідеї права як особливого нормативного порядку, яке базується на уявленнях про сутність людини;

- виявлення природи правових цінностей, їх змісту та ієрархії;

- обґрунтування прав людини.

7. Хто ввів поняття “почуття справедливості”, намагаючись зняти протиріччя між “вічною” справедливістю та ситуативним інтересом:

- Гегель;

- Шелінг;

- Мілль;

- Савіньї.

8. У структуру свободи, згідно вчення М.Бердяєва, входить:

- філософська позиція, відповідно до якої людина є центром світобудови;

- виправдання і возвеличення людини засобами філософії, науки і мистецтва;

- філософія сутності правової людини;

- вибір як передумова вільної дії.

9. Сучасні теорії справедливості належать до типу:

- об’єктивістських теорій, що спираютьсяна загальноприйняті правові норми;

- відплатних теорій, що відхиляються від загальноприйнятих соціокультурних норм;

- договірних теорій, що орієнтуються на вчення І. Канта;

- зрівнюючих теорій, що орієнтуються на вчення Арістотеля.

10. Універсальну справедливість характеризує визнання таких правових цінностей, як:

- життя, власність, добре ім’я (честь);

- право на свободу;

- право на відповідальність;

- право на рівність.

11. Центральне поняття філософсько-правової аксіології І. Канта:

- правова тварина;

- автономія особи;

- людина унікальна;

- людина розумна.

12. Про два види справедливості – розподільчу та зрівнюючу, писав у своїй “Етиці”:

- Платон;

- Демокріт;

- Геракліт;

- Арістотель.

13. Хто з видатних мислителів є автором формулювання - «Право є мірою свободи»:

- Ш.Л. Монтеск’є;

- Ж.-Ж. Руссо;

- І. Кант;

- Г. Гегель.