Додаткові питання:

1. Що вивчає правова гносеологія?

2. У чому полягає гносеологічний аспект кримінального процесу?

3. Сформулюйте основні підстави розуміння юридичної практики як визначального критерію правової істини.

4. Що досліджує філософська гносеологія та правова гносеологія?

5. Які основні концепції істини?

6. Які пізнавальні процеси мають місце у правотворчості?

7. Які пізнавальні процеси мають місце у правореалізації?

8. Які підходи існують до розуміння критерію правової істини?

Теми рефератів, доповідей

1. Філософські константи правового пізнання.

2. Гносеологічний аспект правотворчості.

3. Істина як мета правореалізаційної діяльності.

4. Право і закон: спільне і відмінності.

5. Категорія істини як підсистема правової гносеології.

6. Поняття правового суспільства і шляхи формування його в Україні.

Тестові завдання

1. Хто з названих нижче філософів права зробив найбільший внесок у розвиток європейської правової гносеології:

- І. Кант;

- Р. Декарт;

- П. Рікьор;

- К. Жоль.

2. Хто з названих нижче філософів права зробив найбільший внесок у розвиток вітчизняної правової гносеології:

- П.М. Рабінович;

- М.В. Костицький;

- А.А. Козловський;

- М.І. Козюбра.

3. Хто з названих нижче сучасних західних філософів підходить до гносеологічних проблем з позицій справедливості:

- Ю. Габермас;

- Г. Гадамер;

- Дж. Роулз;

- Г. Гурвіч.

4. Хто з названих нижче сучасних західних філософів підходить до гносеологічних проблем з позицій герменевтики:

- Г. Радбрух;

- Ю. Габермас;

- Г. Гадамер;

- Дж. Роулз.

5. Яка теорія обгрунтовує розуміння суспільства як системи, що самоорганізується:

- комунікативізм;

- герменевтика;

- синергетика;

- феноменологія.

6. Яка концепція істини у сучасній юриспруденції складає підґрунтя розуміння її (істини) як відповідності правових знань дійсності:

- кореспондентна;

- конвенціональна;

- консенсуальна;

- інструментальна.

7. Що є початковою формою правового пізнання:

- постановка проблеми;

- формування гіпотези (версії);

- побудова теорії;

- ідея.

8. Одним із основних принципів правової гносеології є принцип:

- доцільності;

- справедливості;

- партійності;

- конкретності.

9. Який принцип правової гносеології акцентує увагу на вагомості суспільно-історичної предметно-чуттєвої діяльності людини:

- об’єктивності;

- конкретності;

- історизму;

- практики.

10. Класичне визначення істини, яке потім стало традиційним у філософії права, сформулював:

- Г. Радбрух;

- Ю. Габермас;

- Арістотель;

- Дж. Роулз.

Література до теми

[2, 3, 4, 8, 15, 17, 18, 19. 20, 25, 29, 33, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 60, 64, 65, 70,72, 80, 81, 82, 83, 84, 85]

ТЕМА № 5. Правова аксіологія. Ціннісний вимір права та система правових цінностей

Всього годин 8, у тому числі: лекції - 2, семінарські заняття -2, індивідуальна робота - 2, самостійна робота - 2.

Лекція № 5 (2 год.)

Навчальні та виховні цілі:

Засвоїти зміст та значення ключових філософсько-правових понять і методологічних конструкцій, що склалися у правовій аксіології; досягти розуміння природи правових цінностей їх змісту та ієрархії з позицій основних типів праворозуміння; сформувати ставлення до права як цінності, а також інших ключових ідей філософсько-правової аксіології; виробити уміння критично аналізувати світоглядні та методологічні проблеми правової аксіології.

Семінарське заняття – 2 години