Додаткові питання:

1. Як Ви розумієте тезу про відносну об’єктивність правової реальності?

2. Як співвідносяться поняття «правова реальність» і «картина права»?

3. Які чинники впливають на формування картини права? Чи є вони такими ж і для формування правової реальності?

4. Як залежить формування змістовного наповнення поняття правової реальності від філософсько-правової позиції дослідника?

5. В чому полягає відмінність у розумінні правової реальності з природно-правової та із нормативістської позиції?

6. Яка роль суб’єктивного фактору у формуванні наукової системи права?

7. Яка роль ірраціональних чинників у формуванні обєктивного образу права?

8. Чи впливає несвідоме на формування картини права? Відповідь обґрунтуйте.

9. Що є онтологічною основою права.

10. Якими категоріями можливо осмислити співвідношення природного та позитивного права?

Теми рефератів, доповідей

1. Зміст і сутність сучасних концепцій правової реальності.

2. Проблема блага в історії світової культури. Право як елемент всезагального блага.

3. Суще та належне в моралі та праві.

4. Сутність та існування, зміст і форма, можливість і дійсність права.

5. Часове та просторове буття права. Єдність минулого, сучасного та майбутнього в праві.

6. Структура правової реальності.

7. Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.

Тестові завдання

1. Проблеми об’єктивної природи права та його першооснов, форми буття та існування права досліджує правова:

- онтологія;

- гносеологія;

- аксіологія;

- антропологія.

2. Розгляд права в онтологічному аспекті передбачає аналіз:

- змісту і співвідношення природного і позитивного права;

- структури правової реальності в контексті аксіологічної сутності права;

- нормативного підходу, що відповідає аксіологічному поняттю права.

3. Що виступає “первинним” елементом правової реальності, згідно класичної філософії права:

- закони, правові норми;

- ідея права;

- правосуб’єктність;

- правове життя.

4. До яких типів реальності відповідно до правової онтології належить право:

-ідеальна реальність відносин між людьми;

- антропологічна реальність;

- духовна реальність;

- аналітична реальність.

5. Особливості процесу пізнання правової реальності вивчає правова:

- онтологія;

- аксіологія;

- гносеологія;

- праксеологія.

6. Якому типу правового мислення притаманна моральна критика права і держави:

- позитивістському;

- нормативістському;

- етатистському;

- юснатуралістському.

7. Найвищою формою розвитку права за Гегелем виступає:

- мораль;

- абстрактне право;

- моральність;

- природне право.

8. Подвійність підходу до розуміння природного права характерна для:

- Платона;

- І. Канта;

- Г. Гегеля;

- Л. Петражицького.

9. Яке формулювання буття характерно матеріалістичній онтології:

- гранично загальне поняття, яке відображає існування, сутність взагалі;

- форма існування матерії;

- світ зв’язків і відносин між людьми;

- ідеальну реальність відносин між людьми.

10. “Чисту теорію права”, сенс якої полягав у звільненні позитивного права від ідеалів справедливості та соціальних умов, створив:

- Харт;

- Кельзен;

- Боден;

- Коген.

11. Філософ, теоретик утилітаризму, який прагнув віднайти правила гармонійного співвідношення між злочином і покаранням, це:

- Кант;

- Гегель;

- Фіхте;

- Бентам.

12. Засновником методу герменевтики вважається:

- Гегель;

- Шлейєрмахер;

- Вебер;

- Гадамер.

13. Буття як категорія правової онтології фіксує:

- загальну властивість усіх речей, у тому числі правових реалій;

- об'єктно-субєктну позицію;

- вимір реальності;

- соціально-правове протиріччя.