Тема 4: Статистичні показники.
1. Суть стат показника та його види.
2. Абсолютні показники та їх значення.
3. Відносні показники та їх види.
4. Суть середніх величин та їх властивості.
5. Основні види середніх величин та умови їх використання.
6. Структурні середні величини.
С/Р 1. Взаємозв’язок абсолютних і відносних величин.
2. Середня хронологічна.
1. Суть стат показника та його види.
Зібрані методом стат спостереження первинні матеріали узагальнюють та отримують підсумкові стат дані. Стат показник – це кількісне і якісне відображення певної властивості явища чи процесу. Якісний зміст показника визначається суттю явища і відбивається в його назві (урожайність, прибутковість). Кількісна сторона подається числом і його вимірником.
Функції стат показників:
1) пізнавальна – вивчення суті явища на основі аналізу;
2) управлінська – основний елемент керування діяльністю;
3) контрольна – виконання договорів, дотримання нормативів;
4) стимулююча – стимул покращення або досягнення результату.
Вимоги до стат показників: вірогідність, адекватність, точність вимірювання.
Групи стат показників:
1) за способом обчислення:
а) первинні – визначаються зведенням стат даних і подаються у вигляді АВ;
б) похідні – обчислюються на базі первинних і подаються у формі СВ або ВВ;
2) за ознакою часу:
а) інтервальні – характеризують явище за певний час;
б) моментні - характеризують явище на певний момент часу;
3) за ступенем охоплення одиниць сукупності:
а) індивідуальні – характеризують окремий об’єкт чи одиницю;
б) загальні – характеризують групу одиниць або сукупність в цілому.
Форми вираження стат показників: абсолютні, відносні та середні величини.
2. Абсолютні показники та їх значення.
АВ – це показники, які виражають розміри суспільно – економічних явищ та процесів в конкретних умовах місця і часу. Їх дістають методами стат спостереження і зведення вихідної інформації.
За способом вираження розмірів досліджуваних явищ АВ поділяють на:
- індивідуальні, які характеризують кількісні ознаки окремих одиниць (виробіток 1-го працівника); - підсумкові, які характеризують розмір ознаки сукупності, що дорівнює сумі значень ознак окремих одиниць (виробіток усіх працівників).
АВ завжди іменовані, мають певний розмір і одиницю виміру. Залежно від ознаки одиниці сукупності, що досліджується застосовують такі одиниці вимірювання АВ:
1. Натуральні (т, кг, м, км, шт.)
2. Комбіновані натуральні (кВт-год, т-км)
3. Умовно натуральні (один з продуктів приймається за 1, решта прирівнюються до нього на підставі обчислених коефіцієнтів)
4. Трудові (людино-година, людино-день)
5. Вартісні (грн, євро)
3. Відносні показники та їх види.
ВВ – це показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами. Їх отримують діленням двох АВ. У цьому дробі чисельник – порівнювана величина, знаменник – база порівняння. ВВ показує у скільки разів порівнювана величина перевищує базисну, або яку частку порівнювана становить щодо бази. ВВ утворюються внаслідок зіставлення двох однойменних або різнойменних величин. Залежно від того, до якого значення прирівнюється база порівняння частка від ділення виражається у формі:
1) коефіцієнта – база порівняння 1;
2) відсотка – 100 (%);
3) проміле – 1000 (% );
4) продециміле – 10000 (% );
5) просантиміле – 100000 (% ).
Види ВВ:
І. Відношення двох однойменних величин:
1) ВВД – виражає ступінь зміни явищ у часі
ВВД = показник звітного періоду / показник базисного періоду
2) ВВПЗ – показує порівняння передбаченого планом рівня і фактично досягнутого у базовому періоді
ВВПЗ = показник плану на звітний період / показник базового періоду
3) ВВВП – показує рівень пере-, або недовиконання плану на звітний період
ВВВП = показник звітного періоду / показник плану на звітний період
4) ВВС – характеризує склад досліджуваної сукупності, тобто яку частину займає кожен елемент у всій сукупності
ВВС = елемент сукупності / вся сукупність
5) ВВП – порівняння показників, що належать до різних об’єктів або територій, взятих за однаковий період
ВВП = показник одного об’єкта (денна виручка магазину №1) / показник другого об’єкта (денна виручка магазину №2)
6) ВВК – співвідношення окремих частин певної сукупності
ВВК = один елемент сукупності / другий елемент цієї ж сукупності
ІІ. І. Відношення двох різнойменних величин:
1) ВВІ – характеризує ступінь поширення, розвиток явища в певному середовищі
ВВІ = величина показника / величина середовища, в якому розвивається показник
Н-д: В Україні 46300000 людей і 230000 лікарів. Скільки лікарів припадає на 1000 чол?
230000 * 1000 / 46300000
5 лікарів на 1000 чоловік.
2) ВВД(диференціації) – порівняння двох структурних рядів
ВВД = частка сукупності за чисельністю одиниць / частка величини ознаки цих одиниць. Н-д: порівняння питомої ваги господарств і питомої ваги валової продукції виготовленої цими господарствами.