1. Охарактеризуйте місце психології вш в системі інших наук.

Психологія вищої школи має тісні зв'язки з іншими галузями психо­логії:

• зв'язок із педагогічною психологією визначається необхідністю розв'я­зання завдань управління педагогічним процесом, забезпечення умов ефективного уміння студентів, обґрунтування шляхів організації ви­ховання майбутніх фахівців;

• зв'язок із віковою психологією забезпечується загальним принципом аналізу студентського віку як пізньої юності або ранньої дорослості;

• соціальна психологія дає загальні орієнтири дня аналізу студентської групи, визначення етанів її розвитку, забезпечення умов ефективності педагогічного спілкування і взаємин викладачів зі студентами;

• на принципах діяльнісного підходу, який розроблено О.М. Леонтьєвим у загальній психології, аналізується як діяльність студентів - учіння, так і науково-педагогічна діяльність викладача.

Є зв'язок психології вищої школи також з психодіагностикою, психо­логією наукової творчості, психологією праці та іншими самостійними галузями психологічної науки.

Останнім часом інтенсивно розвивається акмеологія - галузь психо­логічної науки, яка вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку людини на щаблі зрілості, зокрема досягнення нею високого рівня професійної майстерності. Педагогічний менеджмент - спеціаль­ний напрямок теорії менеджменту, який досліджує управління навчаль­ним закладом, організаційну роботу з класом, академічною групою, сту­дентською аудиторією.

Міждисциплінарні зв'язки психології вищої школи представлені на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Міждисциплінарні зв'язки психології вищої школи

Тісний міждисциплінарний зв'язок психології вищої школи з педа­гогікою вищої школи. Так, наприклад, дослідник, який вирішує по суті педагогічну (дидактичну) проблему методів навчання у ВНЗ, за допо­могою психологічних методів вивчає пізнавальну діяльність студентів, ефективність якої залежить від психолого-педагогічного обґрунтування методів викладання. К.Д. Ушинський зазначав, що психологія є однією з найбільш необхідних дисциплін для педагога, бо він у процесі вихо­вання постійно перебуває в колі психологічних явищ, які притаманні вихованцю.

До речі, Л.С. Виготський підкреслював, що педагогічна психологія має бути не лише в ролі консультанта і порадника для педагогіки. її за­вдання полягають у психологічному обґрунтуванні навчання і виховання людей на основі спеціальних психологічних досліджень, проведених у процесі навчально-виховної діяльності особистості та спрямованих на розв'язання педагогічних проблем.

Хоча психологія вищої школи пов'язана з іншими галузями психоло­гії, однак це не позбавляє її свого предмета дослідження - закономірності особистісного зростання студента як майбутнього фахівця та професійної самореалізації викладача як суб'єкта науково-педагогічної діяльності.

2. Розкрийте роль і значення психологічної служби внз

Психологічна служба в структурі освіти визначається як «складова частина державної системи охорони фізичного і психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості»( підвищення ефективності педагогічного процесу, розвиток і формування зрілої професійно орієнтованої особистості, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя всіх учасників навчально-виховного процесу).

Історія становлення психологічної служби ВНЗ почалася в радянський період, вперше така служба була створена в 1977 році на базі Казанського державного університету (КДУ) при кафедрі педагогіки і психології під керівництвом Н.М.Пейсахова. Її мета і завдання зводилися до формування і розвитку у студентів потреби і навиків самоврядування і самоконтролю в навчальній діяльності на всіх психологічних рівнях: 1) взаємин (міжособистісні стосунки між викладачем і студентом і між студентами в спільній діяльності); 2) поведінки (індивідуальна і колективна поведінка всіх учасників учбового процесу); 3) діяльності (власне учбова діяльність і її психологічна проблематика); 4) психічних станів (кожного з учасників учбового процесу).

Це був перший крок тривалого процесу становлення психологічних служб, в якому далі, після розпаду СРСР, кожна новоутворена країна йшла своїм шляхом.

Сприятливим чинником для створення і розвитку психологічної служби ВНЗ стало узагальнення досвіду в області організації і функціонування психологічної служби в системі освіти, наукове обґрунтування її практичної організації (К.А.Абульханова-Славська, М.Р.Бітянова, Л.Ф.Бурлачук, Ю.З.Гільбух, К.М.Гуревич, І.В.Дубровіна, Ю.М.Забродин, Е.А.Клімов, К.К.Обозов, Р.В.Овчарова, В.Г.Панок).

Психологічна служба ВНЗ – інтегральне явище, яке повинне об'єднувати в собі основні структурні одиниці: психологічну діагностику (індивідуальну і групову), консультування, психологічну профілактику, пропаганду психологічних знань, соціально-психологічну адаптацію студентів у навчально-професійній діяльності, підвищення рівня їх психологічної культури, тренінгові заняття. Було б добре, щоб у ній були такі компоненти, як проведення тематичних бесід, вечорів, диспутів (наприклад, про наркоманію, тютюнокуріння та ін.), проведення "круглих столів" і конференцій з випускниками даного ВНЗ, зустрічей зі студентами та фахівцями психологічних служб інших ВНЗ, реалізації різноманітних проектів. Що стосується роботи з викладачами, то тут можливе проведення різних комунікативних тренінгів ефективної взаємодії зі студентами, всілякі семінари. У деяких ВНЗ практикується робота з батьками (індивідуальні консультації з проблем дітей, розбір складних ситуацій).

Основними в діяльності психологічної служби ВНЗ (далі – ПСВ) є завдання психологічної підтримки і супроводу студентів у професійному розвитку.

Технологія психологічного супроводу студентів у професійній освіті добре представлена Э.Ф.Зеєром [4]. Він співвідносить вирішення завдань психологічного супроводу з етапами професійного навчання: адаптацією, інтенсифікацією та ідентифікацією.

На етапі адаптації (перший курс) - завдання ПСВ полягає в наданні допомоги студентові в адаптації до нових умов життєдіяльності. Тому в технологічну програму цієї роботи входять:

• діагностика готовності до навчально-пізнавальної діяльності, мотивів навчання, ціннісних орієнтацій, соціально-психологічних установок;

• допомога в розвитку учбових умінь і регуляції своєї життєдіяльності;

• психологічна підтримка першокурсників у подоланні труднощів самостійного життя і вибудовуванні комфортних взаємин з однокурсниками і педагогами;

• консультування першокурсників, що розчарувалися у вибраній спеціальності;

• корекція професійного самовизначення при компромісному виборі професії.

На відносно благополучному етапі інтенсифікації (другий і третій курси) функції ПСВ зводяться до діагностики особистісного й інтелектуального розвитку, наданню допомоги в вирішенні проблем, що виникають у взаєминах з однолітками і педагогами, а також в суто особистих стосунках. Відповідно тут необхідні технології розвиваючої діагностики, психологічного консультування, корекції особистісного і інтелектуального профілів.

На етапі ідентифікації (четвертий і п'ятий курси) завдання ПСВ полягають «у фінішній діагностиці професійних здібностей, допомозі в знаходженні професійного поля реалізації себе, підтримці в знаходженні сенсу майбутньої життєдіяльності. Головне – допомогти випускникам професійно самовизначитися і знайти місце роботи».

Діяльність психологічної служби системи освіти базується на низці принципів та баченні її місії і завдань. Базові принципи організації психологічної служби такі: