3. Загальні функції:

Приведені нижче критерії визначають функції CASE-засобів, що охоплюють всю сукупність фаз ЖЦ. Підтримка всіх цих функцій здійснюється за допомогою репозиторія.

Документування:

• редагування текстів і графіки. Можливість вводити і редагувати дані в текстовому і графічному форматі.

• редагування за допомогою форм. Можливість підтримувати форми, визначені користувачами, вводити і редагувати дані відповідно до форм.

• можливості видавничих систем.

• підтримка функцій і форматів гіпертексту.

• відповідність стандартам документування.

• автоматичне витягання даних з репозиторія і генерація документації по специфікаціях користувача.

Управління конфігурацією:

• контроль доступу і змін. Можливість контролю доступу на фізичному рівні до елементів даних і контролю змін. Контроль доступу включає можливості визначення прав доступу до компонентів, а також витягання елементів даних для модифікації, блокування доступу до них на час модифікації і приміщення назад в репозиторій.

• відстежування модифікацій. Фіксація і ведення журналу всіх модифікацій, внесених до системи в процесі розробки або супроводу.

• управління версіями. Ведення і контроль даних про версії системи і всіх її компонентів.

• облік стану об'єктів конфігураційного управління. Можливість отримання звітів про всі послідовні версії, вміст і стан різних об'єктів конфігураційного управління.

• генерація версій і модифікацій. Підтримка призначеного для користувача опису послідовності дій, потрібних для формування версій і модифікацій, і автоматичне виконання цих дій.

• архівація. Можливість автоматичної архівації елементів даних для подальшого використання.

Управління проектом:

• управління роботами і ресурсами. Контроль і управління процесом проектування ІС в термінах структури завдань і призначення виконавців, послідовності їх виконання, завершеності окремих етапів проекту і проекту в цілому. Можливість підтримки планових даних, фактичних даних і їх аналізу. Типові дані включають графіки (з урахуванням календаря, робочого годинника, вихідних і ін.), комп'ютерні ресурси, розподіл персоналу, бюджет і ін.

• оцінка. Можливість оцінювати витрати, графік і інші проектні параметри, що вводяться користувачами.

• управління процедурою тестування. Підтримка управління процедурами і програмою тестування, наприклад, управління розкладом планованих процедур, фіксація і запис результатів тестування, генерація звітів і т.д.

• управління якістю. Введення відповідних даних, їх аналіз і генерація звітів.

• коректуючі дії. Підтримка управління коректуючими діями, включаючи обробку повідомлень про проблемні ситуації.

Контрольні питання та завдання:

1. Як розміщуються елементи на SADT-діаграмі?

2. Чи являється SADT-модель специфікацією?

3. Які є методи для автоматизованої підтримки SADT?

4. Для чого використовуються в SADT-моделі глосарії, рисунки та тексти?

5. На якому рівні можна завершити декомпозицію моделі?

Перелік ВИКОРИСТАНИХ джерел

Основна література

1. ISO/IEC 12207: 1995.– Information technology - Software life cycle processes) Информационные технологии - Процессы жизненного цикла программного обеспечения.

2. Иан Соммервил Инженерия программного обеспечения. 6 -издание.–Москва–Санкт–Петербург–Киев, 2002.–623 с.

3. Боэм Б.У. Инженерное проектирование программного обеспе­чения : Пер. с англ. — М.: Радио и связь, 1985.

Додаткова література

4. R.H. Thayer, ed., Software Engineering Project Management, 2nd.ed., IEEE CS Press, Los Alamitos, Calif. 1997.–391 p.

5. www.swebok.org, malto:sorlic@borland.ru

6. Pfleeger S.L. Software Engineering. Theory and practice. – Printice Hall: Upper Saddenle River, New Jersey 07458, 1998. – 576 p.

7. Jacobson I. Object-Oriented Software Engineering. A use Case Driven Approach, Revised Printing. – New York: Addison-Wesley Publ.Co., – 1994.– 529 p.

8. Е.М. Лаврищева Проблематика программной инженерии// K.: Знання.–1991.–19с.

9. Бабенко Л.П., Лаврищева Е.М. Основы программной инженерии. Учебник (укр. язык). – Киев: Знання, 2001. –269 с.

10. Jackson M. Software requirement & specifications.– Wokingham, England: Addison–Wesley, ACM Press Books, 1995. –228 p.

11. Иванова Г.С. Технология программирования: Учебник для вузов. - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. - 320 с.

12. Jacobson I., Griss M., Jonsson P. Software Reuse.–N.–Y.– Addison–Wesley, 1997. – 497 p.

13. Андон Ф.И., Лаврищева Е.М. Методы инженерии распределенных компьютерных систем, Киев, Изд. «Наукова думка», 1997г.–228 с.

14. Андон Ф.И., Коваль Г.И., Коротун Т.М., Суслов В.Ю. Основы инженерии качества программных систем.–К: Академпериодика, 2002.–502 с.

15. Jotterbarn D., Miller K., Rogerson S. Software Engineering CODE of Ethic is Approved//Com. of the ACM .v. 42.–N 10.–1999.–P. 102–107.

16. Богсс У., Богсс М. UML u Rational Rose.–Изд.-во Лори, 2000.-580с.

17. Jacobson I., Booch G., Rumbaugh J. The Unified Software Development Process, N.–Y.– Addison-Wesley, 1999. – 463 p.

18. ISO/IEC TR 15504, Information Technology–Software Process Assessment (Part 1 – 9).

19. ISO/IEC 9126, Information Technology - Software quality characteristics and metrics (Part 1 – 4) 1997.

20. ISO-IEC 15288, System Life Cycle Processes.

21. ISO/IEC DIS 15026, Information technology – System and Software integrity levels.

21. Capability Maturity Model for Software, version 1.1/M.Paulk, B Curtis at al// CMU–SEI–93–24, Soft.Engin. Institute, Pittsburg PA 15213, Feb.– Pittsburg.–82p.

22. D. Bagert et al., Guidelines for Software Engineering Education? Version 1.0, Carnegie Mellon Univ., Pittsburgh, pa., 1999.

23. http://computer.org/education/cc2001 или http://se.math.spbu.ru/cc2001- русский вариант.

24. Майер Б. Программная инженерия как предмет обучения. Открытые системы. Июль-август, 2001.–с.80–86.

25. M.Shaw. Software Engineering Education: A Roadmap. The future of Software Engineering, Finkkelstein, ed., ACM press, New York, 2000.

26. T.Lethbridge, What Knowledge is important to Software Professional?, Computer, vol33, № 5, May, 2000.

27. Е.М. Лаврищева. Пути стандартизации программной инженерии как специальности // Материалы межд. научно–практ. конф. “Теория и практика стандартизации образования” часть 1. Минск, 18–19 янв. 2001г.–с.8–13.

28. ABET – Criteria for According Computing Programs, 2002 (Сomputing Accreditation Commission of the Accreditation Board for Engineering and Technology). www.abet.org/criteria.htm

29. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерам приложений на C++, 2-е изд. – М.: “Изд-во Бином”, 1998. – 560 с.

30. Эммерих В. Конструирование распределенных объектов. Методы и средства программирования интероперабельных объектов в архитектурах OMG/CORBA, Microsoft COM и Java RMI. – М.: Мир, 2002. – 510 с.

31. Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2006. — 544 с: ил.

32. Калянов Г.Н. Консалтинг при автоматизации предприятий. Подходы, методы, средства.– М.: СИНТЕГ, 1997.

33. ГОСТ 19.201-78. «Техническое задание. Требования к содержанию и оформлению».

34. Гримм С.Дж. Как писать руководство для пользователей. – М.: Радио и связь, 1985.

35. ГОСТ 19.503-79 «Руководство системного программиста».

36. ГОСТ 19.404-79 «Пояснительная записка. Требования к содержанию и оформлению».

37. Мандел Т. Разработка пользовательского интерфейса. – М.: ДМК Пресс, 2001.

38. М.В. Красильникова. Проектирование информационных систем: Учебное пособие - М.: МИСиС, 2004. - 106 с.

39. Рос Д. Структурный анализ: язык для передачи понимания // требования и спецификации в разработке программ. – М.: Мир, 1984.

93