69.Антиг.Гістосумісності (мнс, hla), хімічна природа, розташування. Пухлиноасоційовані антиг. Cd-антигени.

70.Антитіла, їх природа. Класиф. Імуноглобулінів. Місце синтезу, динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.

Антитіла – білки, що здатні специфічно з’єднуватись з антигеном, що визвав їх утворення, і таким чином приймати участь в імунологічних реакціях. Імуноглобуліни – це глюкопротеїди, що складаються з протеїну, і сахарів; побудовані із 18 амінокислот. Імуноглобуліни по структурі , антигенним і імунобіологічним властивостям поділяються на: IgM, IgG, IgA, IgE, IgD. Всі молекули Ig складаються із поліпептидних ланцюгів: двох однакових ланцюгів Н і двох однакових легких ланцюгів L, що з’єднані між собою дисульфідними містками. Стадії антитілоутворення. Виділяють латентну, логарифмічну, стаціонарну фазу зниження. У латентній фазі відбуваються переробка і представлення антигену імунокомпетентним клітинам, розмноження клону клітин спеціально на вироблення антитіл до даного антигену, починається синтез антитіл. У цей період антитіла в крові не виявляються. Під час логарифмічної фази синтезовані антитіла вивільняються з плазмоцитів і надходять у лімфу і кров. У стаціонарній фазі кількість антитіл досягає максимального і стабілізується, потім настає фаза зниження рівня антитіл.

71.Антитоксини, їх властивості, механізм дії. Принципи одержання антитоксичних сироваток. Одиниці виміру, практичне використання.

Антитоксини-антитіла к-рі утворяться в організмі тварин і людини у відповідь на появу токсинів мікробного чи тваринного походження. Антитоксини застосовуються у виді антитоксичних сироваток.Зміст антитоксину в антитоксичних сироватках виражається в антитоксичних одиницях. Антотокс сиров готують шляхом імунізації тварин мікробними екзотоксинами і використовують для профілактики і лікування (столбняк, ботулізм, гангрена, дифтерія, стафілоккокові і стрептоккові інфекції) Також сюди відносяться сироватки проти отрут змій.

72.Серол. Реакції, їх характер. Основні типи, практичне використання. Реакція аглют. Її механізм, різновиди.

Двухкомпетентні – реакція Аглютинаціі і перципітації. Трьохкомпетентні – реакція Лізису.

С.Р – це реакціі між АГ і АТ які проходять in vivtro. Реакція Аглютинаціі – склеювання крупних корпускулярних АГ під дією специфічних антитіл. АГ в РА назив. агглютикоген , а АТ аглютинін, комплекс – аглютинат. Механізм: при взаємодії АГ – детермінанти активних центрів АТ утворюють комплекс по типу решітки. Використ для СИ і СД.

РНГА – використовується коли АГ розчинний. При взаємодії АГ і АТ еритроцити склеюються і утв. Осад з неров. краєм.

73.Серологічні реакції. Реакція преципітації, її механізм. Використ. в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.

Реакції преципітації (РП) –осадження мілкодисперсного АГ або розчинного АГ під дією специфічних АТ (АГ-преципітоген, АТ-преципітин, комплекс-преципітат). Може проходити в рідкій фазі, чутлива

74.Серологічні реакції. Реакції лізису. Реакція зв'язування комплементу, її механізм, практичне використання.

75.Реакції з мічен.АТ або АГ. Практичне використанняРІФ, імуноферментного (ІФА) та радіоімунного аналізу (РІА).

РІФ - реакція імунної флюоресцензії, використовують для СИ – проводять на склі. 1)Пряма и 2) Непряма РІФ – використовують одні сироватку яка містить АТ проти Lg кролика. ІФА -

76.Клітини імунної системи: макрофаги, Т-лімфоцити, В-лімфоцити, їх популяції. Роль в імунній відповіді організму.

Макрофаги - фагоцити циркулють в периферичній крові і тканинні, макрофаги утворюються в кістковому мозку, впадають у кровотік у виді моноцитів. Т лімфоцити - 55-60%, розвиваються в тимусі під дією гормонів. 1) Т-кілери (руйнують клітини без участі АТ) 2) Т-хелпери (взаємодіють з B2 лімфоцитами, стимулюють їх проліфер. и трансформ. в плазматичні клітини)3) Т- супресори – пригнічу. проліфер. B-л і продук. антитіл. 4) Т –ефектори (відповід за клітинні реакції.)5)Т-л-памяті. B лімфоцити – 25-30%. Розвиваються в кістковому мозку. 1)B1-Т незалежні(приймають участь )2)B2-Т залеж. Перетворюються в плазматичні клтини за допомогою Т-хелп. 3)B3 –кілери руйнують клітини без Со, але за допомогою АТ 4)B4-супресори – пригнічують проліферацію Тлімф. 5)B5 – лімфоцити памяті. Інтерлейкіни (ILs) — цитокіни, відповідальні за міжклітинні взаємодії між лейкоцитами.