
- •Практичне заняття № 5
- •3. Вхідний контроль:
- •4. Основні теоретичні відомості:
- •Ділова гра "Аналіз організаційної структури управління підприємством" Характеристика проблемної ситуації
- •Чисельність працівників управління укрупнених підрозділів за категоріях
- •Методичні вказівки з проведення та оформлення ділової гри
- •Ситуаційні вправи Вправа 1
- •Вправа 2
- •Опис посади: менеджер готелю
- •Вправа з
- •Вправа 4
- •Штатний розклад працівників апарату управління тов "Альфа"
- •Посадова інструкція Начальника відділу збуту
- •Завдання загальне Тест
- •5. Після виконання практичної роботи студент повинен:
- •Література
Практичне заняття № 5
1. Тема заняття: Побудова організаційної структури управління. Складання посадових інструкцій
2. Мета заняття: Набути навички з аналізу та побудови організаційних структур управління, зі складання посадових інструкцій для працівників різних функціональних служб.
3. Вхідний контроль:
Лінійні та штабні повноваження.
Основні види штабних повноважень, їх використання.
Принципи делегування повноважень.
4. Причини небажання керівників делегувати повноваження підлеглим.
Причини уникання додаткових повноважень підлеглими.
Фактори, що впливають на організаційну структуру управління.
Основні правила побудови організації.
Основні вимоги, яким повинні відповідати структури управління.
Етапи розробки організаційної структури.
10. Переваги та недоліки лінійної структури управління.
Переваги та недоліки функціональної структури управління.
4. Основні теоретичні відомості:
Організування - це вид управлінської діяльності, який спрямований на формування структури управління організацією, встановлення у ній системи зв'язків та відносин, що дає змогу ефективно працювати для досягнення поставлених цілей.
Структура управління організацією - це впорядкована сукупність взаємозв'язаних елементів, які перебувають у стійких відносинах між собою, забезпечуючи їхнє функціонування та розвиток як єдиного цілого.
Елементами структури є окремі працівники, підрозділи, служби та інші ланки апарату управління. Відносини між ними підтримуються завдяки зв'язкам, які поділяються на горизонтальні та вертикальні.
Горизонтальні зв'язки, як правило, характерні для одного рівня управління і мають характер узгодження.
Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування. Необхідність у них виникає при ієрархічному управлінні, тобто за наявності кількох рівнів управління. Крім того, зв'язки в структурі управління можуть бути лінійними або функціональний характер. Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень та інформації між лінійними керівниками (особами, повністю відповідальними за діяльність організації або її структурних підрозділів). Функціональні зв'язки мають місце по лінії руху інформації та управлінських рішень за певними функціями управління.
Внаслідок розподілу виробничих завдань установлюється ієрархія виконавців у підрозділах і структурних підрозділах підприємства. Для забезпечення взаємодії виконавців і керівників, а також різних підрозділів має бути розроблена система управління.
Головні вимоги до системи управління: чіткість та несуперечливість цілей; простота; розмежування лінійного і функціонального управління; мінімальна кількість управлінських ланок.
Виділяють 3 основних етапи в побудові будь-якої організації:
визначення характеру виконуваної роботи;
розподіл роботи між окремими позиціями менеджменту;
класифікація позицій менеджменту і побудова на цій основі груп управління.
В основу організаційних структур управління покладено два принципи: лінійний і функціональний. Саме вони й створюють комбінацію різних структур, що використовуються скрізь - від малих підприємств до велетенських корпорацій.
Якщо підійти до питання про організації з погляду розподілу повноважень, виробничих обов'язків, то організації можна класифікувати за такими типами побудови системи управління: з лінійною організацією управління; з лінійним і функціональним управлінням; з матричною системою управління; з використанням комітетів (комісій) тощо.
У рамках структури управління відбувається управлінський процес, тобто рух інформації та прийняття управлінських рішень. Між учасниками цього процесу розподілені завдання та функції управління, а отже, і права та відповідальність за їхнє виконання. З цієї позиції структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, у рамках якої відбувається процес управління, спрямований на досягнення поставлених цілей.
Правовий акт, що встановлює правила, які регулюють діяльність виконавця отримав назву посадової інструкції. До неї входять чотири самостійних розділи: загальні положення, обов'язки, права, відповідальність.