
- •Лекції введення в загальну екологію
- •Класифікація екологічних чинників
- •Організм як жива цілісна система
- •Взаємодія організму і середовища
- •Найважливіші абіотичні чинники – світло і температура та адаптації до них організмів
- •2.Хімічні властивості води.
- •Популяція як біологічна система - Демоцен
- •Тема:множинність механізмів регуляції чисельності популяці
- •5.Флуктуації чисельності популяції
- •Тема: Основні техногенні забруднювачі біосфери й методи їх контролю
- •5. Біологічні методи знешкоджування відходів.
Тема:множинність механізмів регуляції чисельності популяці
Закон емерджентності. Як цілісна система популяція може бути стійкою лише при тісних контактах і взаємодії особин один з одним.
Характеристика стратегій:
г-види:
Розмножуються швидко (висока плодючість, короткий час генерації), тому значення г (природжена швидкість зростання популяції) висока.^, Швидкість розмноження не залежить від щільності популяції
Енергія й речовина розподіляються між багатьма нащадками
Розміри популяції якийсь час можуть перевищувати К-рівень у Вид не завжди стійкий на даній території
Розселяються широко й у великих кількостях, у тварин може мігрувати кожне покоління Розмноження йде з щодо більшими витратами енергії й речовини
Малі розміри особин
Мала тривалість життя особини.
Можуть поселятися на відкритому ґрунті Місцепроживання зберігаються недовго
Слабі конкуренти
Захисні пристосування розвинені порівняно слабо
Не стають домінантами ш Краще пристосовані до змін оточуючого середовища (менш спеціалізовані)
К-види:
Розмножуються повільно (низька плодючість, тривалий час генерації), тому значення г низьке
Швидкість розмноження залежить від щільності популяції: швидко збільшується, якщо щільність падає
Енергія й речовина концентруються у небагатьох нащадків, батьки піклуються про потомство
Розміри популяції близькі до рівнозначного значення, визначеному К-рівнем Вид стійкий на даній території
Розселяються поволі
Розмноження йде з малими витратами енергії й речовини, велика частина енергії й речовини витрачається на непродуктивний (вегетативний) ріст
Великі розміри особин; у рослин дерев'янисті стебла й велике коріння
Велика тривалість життя особини
Погано пристосовані до росту на відкритих місцях
Місцепроживання стійкі й зберігаються довго
Сильні конкуренти.
По одній з класифікаційстратегіївиживання рослин, запропонованою Л.Г. Раменським (1938), розрізняють віоленти, патієнти і експлеренти.
Віоленти –це домінанти й едифікатори рослинних угруповань з широкими реалізованими екологічними нішами.
Патієнти – це види рослин (ценопопуляції), які витримують вплив віолентів
та підлаштовуються до них.
Експлеренти – це види рослин (ценопопуляції) з низькою конкурентною
здатністю, але властивістю швидко захоплювати звільнені території. Експле-
рент – вид, який уникає конкуренції з боку інших, проте, коштом високої
здатності до генеративного та вегетативного розмноження, здатний у корот-
кому часі захоплювати вільний від інших ценопопуляцій простір оголених
ґрунтів.
Пізнання типів поведінки ценопопуляцій рослинності зрубів дає змогу
виявити особливості формування фітоценозів, їх динаміки та розвитку. Попу- ляційна стратегія може бути охарактеризована великим набором ознак, серед
яких виділяємо такі [4, 5, 7]:
1. Конкурентоспроможність (віолентність, конкурентна потужність) – здат-
ність видів створювати і контролювати середовище в угрупованнях, а та-
кож пригнічувати інші організми завдяки власній великій енергії
життєдіяльності й інтенсивно використовувати ресурси середовища.
2. Фітоценотична толерантність (патієнтність, стійкість, пристосованість до
вкрай несприятливих фітоценотичних умов) – здатність видів тривало іс-
нувати на територіях, які зайняті іншими організмами, коштом макси-
мального зниження енергії життєдіяльності.
3. Реактивність (експлерентність, динамічність, піонерність, рудераль-
ність) – здатність видів до максимально швидкого захоплення вільних
ресурсів в угрупованнях, що відбувається коштом швидкого росту і
значного репродуктивного потенціалу.
Звичайно, що наведені вище категорії варто розглядати порівняно з за-
гальною тривалістю та масштабністю фітоценотичних явищ, рослинних угрупу-
вань тощо.