2.Хімічні властивості води.

Вода — дуже добрий розчинник, це середовище, в якому відбувається велика кількість біохімічних процесів

Атоми водню в молекулі Н₂0, маючи частковий позитивний заряд, взаємодіють з|із| електронами атомів кисню сусідніх молекул. Такий хімічний зв'язок носить назву водневого. Він об'єднує молекули води в своєрідні полімери просторової будови|споруди|; площина|плоскість|, в якій розташовані|схильні| водневі зв'язки, перпендикулярна площині|плоскості| атомів тієї ж молекули води.

Залежно від кількісного вмісту і розподілу у воді стоячих водойм кисню, а також характеру і чисельності у них організмів, що населяють їх, водойми поділяють на три групи:

оліготрофні (небагаті на корм) — глибоководні озера з низькою температурою в нижніх шарах водяної товщі, багатої на кисень. Тут повільніше розкладається органічний відпад і вода в них голуба і прозора;

еутрофні (багаті на корм) — неглибокі, придонні води мають більшу температуру, ніж оліготрофні. Тут добре розвиваються різно­манітні організми, а також добре перебігають процеси їх відпаду і роз­паду. Вода в таких водоймах зелена. Риби тут задовольняються невели­кою кількістю кисню.

дистрофні (бідні на корм). В їхніх водах нагромадилась велика кількість гумінових кислот, що робить їх кислими і коричнюватими

Евтрофікації — збагачення водойм органічними поживними речовинами під впливом антропогенних факторів (спускання стічних вод ). Домішка органічних речовин сприяє швидкому росту аеробної флори, яка інтенсивно поглинає кисень. Стійкость до забруднень і дефіциту кисню: (розрізняють такі індикаторні й організмів):

1) полісапроби — організми, які витримують сильний ступінь дефіциту кисню

2) мезосапроби — організми, що витримують лише середній ступінь забруднення

3) олігосапроби — організми, які витримують лише слабкий ступінь забруднення, вимогливі до кисню (форель, багато видів личинок мошок).

Пойкілогідричні рослини мають непостійний вміст води, значно залежать від вологості навколишнього середовища. Вони не здатні регулювати

транспірацію, легко й швидко втрачають і поглипають воду.

Гомойогідричні рослини здатні підтримувати відносну сталу кількість води в клітинах. Це більшість вищих наземних рослин Вони мають велику центральну вакуоль, пагони, вкриті епидермісом з трихомами й кутикулою; транспірація регулюється продихами; мають добре розвинену кореневусистему. Серед них виділяють різні екологічні групи за відношенням до вологи: гідатофіти, гідрофіти, гігрофіти, мезофіти та ксерофіти.Останні поділяються на сукуленти й склерофіти

Характеристика екологічних груп рослин за відношенням до вологи

• Гідатофіти — водні рослини, які повністю занурені у воду.

• Гідрофіти — рослини, які частково занурені у воду

• Гігрофіти — наземні рослини, що зростають в умовах підвищеної вологості грунту і повітря.

• Мезофіти - рослини, що зростають у помірно зволожених місцях існування. Здатність переносити ґрунтову і атмосферну посуху обмежена; добре розвинута коренева система Особливе місце серед мезофітів займають ефемери й ефемероїди. Вони мають такі ознаки: дуже короткий вегетаційний період, не більше 4—6 тижнів; довгий період спокою у вигляді насіння, цибулин, бульб, коре­невищ.

• Ксерофіти — рослини, що зростають у місцях з недостатньою вологістю й мають пристосування до перенесення посухи. Можуть запасати вологу в листі і стеблах, поділяється на сукуленти і склерофіти. У склерофітів добре розвинута коренева система ( підземна маса більша від наземної у 9—10 разів). Щадо сукулентів, то коренева система в них розвинена погано, вони навіть можуть загинути в сильну посуху. Ці рослини накопичують велику кількість води, тканини обводнені на 95- 98% у клітинах багато зв'язаної води.

ТЕМА: БІОТИЧНІ ЧИННИКИ

Ббіотичні чинники — це сукупність впливів життєдіяльності одних організмів на інші Серед них звичайно виділяють: 1) вплив тваринних організмів (зоогені чинники); 2) вплив рослинних організмів (фітогені чинники); 3) вплив людини (антропогенні чинники).

Гомотипові реакції або взаємодії між особинами одного і того ж виду. До гомотипових реакцій належать реакції типу: а) групового ефекту; б) масового ефекту; в) внутрівидової конкуренції.

Груповий ефект. Цей тип коакцій означає зміни, пов'язані з об'єд­нанням тварин одного виду по дві чи більше особин.

Масовий ефект. Це ефект, зумовлений перенаселенням середовища.

Внутрівидова конкуренція. Це б-ба за територію, самку, їжу…

Гетеротипові реакції, тобто взаємостосунки між особинами різних видів. Вплив, який надають один на одного два види, що живуть разом, може бути нульовим, сприятливим або несприятливим. Звідси типи комбінацій можуть бути наступними.

Нейтралізм.. Конкуренція. Мутуалізм. Співпраця . Комменсалізм. Аменсалізм.

Паразитизм. Хижацтво. Симбіоз. Протокооперация

ТЕМА: ДЕМЕКОЛОГІЯ