План

1. Вступ.

2. Принципи введення та виведення інформації.

3. Пристрої введення графічної інформації.

3. 1. Маніпулятор «миша».

3. 2. Сканери.

3. 3. Цифровий планшет (диджитайзер).

3. 4. Цифрова фотокамера.

3. 5. Світлове перо.

4. Пристрої виведення графічної інформації.

4. 1. Дисплей.

4. 2. Принтери.

4. 3. Плотери.

1. Вступ

Функціонування будь-якої обчислювальної системи зазвичай зводиться до виконання двох видів роботи: обробки інформації та операцій по здійсненню її введення-виведення. Комп'ютери не обробляють дані взагалі; вони обробляють ті дані, що ми їм даємо. Якби ми не мали можливості введення інформації у наш ПК, то він не зміг би ніколи дати нам необхідну відповідь. Так само, як монітор дає нам можливість побачити, що ПК робить, пристрій уведення даних повідомляє вашому ПК, що ми жадаємо від нього і що робити.

Класичний пристрій уведення даних - клавіатура. Те, що ми наберемо на ній, вводиться в пам'ять ЕОМ, аналізується, чи виконується запам'ятовується. Клавіатури всюдисущі, і вони - найбільш ефективний спосіб посилки наших думок ПК, але в них є недолік. Вони погано годяться для керування графікою. Малювання зображення з клавіатури - незручно.

Для обробки графіки нам потрібні графічні пристрої введення даних, що можуть транслювати образи у форму, засвоювану комп'ютером, і які дозволять нам керувати зображеннями найбільш природним способом. В області ПК маються тепер кілька загальних пристроїв керування позицією. Серед найбільш використовуваних і найбільш корисних - миша, куля трасування і графічний планшет. Якщо вам потрібно передати повне зображення в первісній формі, то зручне додавання до цього тріо - сканер. Оптичне символьне розпізнавання додасть здатність сканеру читати надрукований текст, чи інакше, автентичні здібності.

Кожен з цих пристроїв має сильні сторони й особливості. І кожен по мистецьки підвищує різні обчислювальні можливості в роботі з ПК.

2. Принципи введення та виведення інформації

Введення графічної інформації в ЕОМ для АСУ проводиться в три етапи. На першому етапі визначаються координати графічних елементів, на другому - координати перетворюються на цифровий код, на третьому - вони записуються в пам'ять ЕОМ і передаються для обробки в арифметичний пристрій (АП).

Визначення координат графічних елементів можна виробляти авто-матично і напівавтоматичним способами. Перетворення координат графічних елементів в цифровий код здійснюється декількома методами:

- В пам'ять ЕОМ записуються значення поточних координат всіх елементів;

- Графічна інформація представляється в аналітичному вигляді;

- Вихідні дані описуються на спеціальній графічній мові.

Всі перераховані методи і способи перетворення і подання в ЕОМ графічної інформації визначають вимоги, які пред'являються до технічних засобів перетворення інформації для ЕОМ в АСУ.

Пристрій введення графічної інформації (ПВГІ) - це пристрій, що перетворює графічні дані в машинні коди.

Будь-яку графічну інформацію можна розглядати як набір оптичних неоднорідностей, що відрізняються по яскравості і кольору. Таким чином, будь-які ПВГІ вирішує наступні задачі:

1. дискретизація зображення на елементи;

2.перетворення оптичної інформації в електричний аналоговий сигнал;

3. перетворення аналогового сигналу в цифровий код.

Кількість дискретних елементів визначається заданою точністю перед-уявлення графічної інформації. Обсягом інформації про графічному зображенні визначається швидкодія ПВГІ.

За методами дискретизації розрізняють ПВГІ автоматичного і напівавтоматичного типів. До автоматичним ПВГІ відносяться матричні, скану-ючі пристрої; до напівавтоматичним - телевізійні, акустичні, оптичні, електричні та електромеханічні пристрої .

У персональних комп'ютерах для відображення текстової та графічної інформації використовуються відеомонітори, що підключаються до відеоадаптера, розташованому в системному блоці комп'ютера і відеоадаптер визначає в основному характеристики відеосистеми ПК.