17. Діалектика і скептицизм

Скептицизм (від грецького скептікос , буквально - розглядає , досліджує ) виникає як напрямок у філософії , очевидно , у зв'язку з катастрофою у деякої частини освічених людей надій на колишні претензії філософії . В основі скептицизму лежить позиція , заснована на сумніві в існуванні якого-небудь надійного критерію істини.

Акцентуючи увагу на відносність людського пізнання , скептицизм зіграв позитивну роль у боротьбі з різними формами догматизму . У рамках скептицизму було поставлено ряд проблем діалектики пізнання. Однак скептицизм мав і інші наслідки , так як нестримне сумнів у можливостях пізнання світу вело до плюралізму в розумінні соціальних норм , до безпринципного пристосуванства , догідливості , з одного боку , і зневазі людськими установами , з іншого.

Скептицизм суперечливий за своєю природою , одних він спонукав до поглибленого пошуку істини , а інших - до войовничому невігластву і аморалізм .

скептицизм ( виникає внаслідок абсолютизації негативного розуму , кредо: не можна віддати перевагу жодному із суперечливих суджень) форми скептицизму : самоскептицизм, агностицизм (головн думка сутність речей не пізнаванна) релятивізм(в пізнанні не має стійкого все у ньому відносне).

18.Діалектика, софістика і еклектика

Псевдодіалектика існує у таких формах: еклектика, софістика. Це хибні методи діалектики. Еклектика базується на механічному об’єднанні різних напрямів, поглядів,теорій, уявлень без урахування принципів єдності, цілісності. Еклектика це методологічний прийом, що полягає у безсистемному зборі і поєднанні різних знань.

Софістика – це свідоме вживання у суперечці або доказах не вірних аргументів (софізмів). Софізм – це помилковий висновок, який проте здається вірним. За формою вірний, за сутністю хибний. Софізм заснований на навколишньому порушенні правил логіки. Софістика та еклектика виникають тоді коли догматизм та скептицизм ставлять собі мету,своїми односторонніми, логічними засобами зобразити процес розвитку. Гасло еклектики „З одного боку або з другого боку”. Еклектика не враховує в процесі дослідження об’єкту такий принцип як системність та структурність. Софістика як явище виникає у давній Греції і пов'язаний зі школою софістів : Претагор , Горгій , Фразіма ( їх цікавила суб’єктивна істина). Основа їх світогляду базується на вислові Протагора „ Людина є міра всіх речей”. Н-д : Сократ – людина, усі люди смертні, Сократ – смертний. Крадій бажає придбати щось хороше, придбання хорошого – справа хорошого, крадій бажає хорошого крадучи. НА відміну від діалектики софістика в процесі дослідження об’єкту не базується на принципах об’єктивності, її цікавить суб’єктивна істина.

19.Онтологія як розділ філософії

Філософію цікавить, якою повинна бути логіка устрою і розвитку світу, щоб таке явище як свідомість було взагалі можливе. Це так звана онтологічна сторона основної проблеми філософії. Також філософію цікавить як повинна бути створена свідомість, щоб вона могла відображати цей світ, тобто реальну дійсність, це гносеологічна сторона основної проблеми філософії. Відповідно філософія розподіляється на онтологію – вчення про буття, і гносеологію – вчення про знання і пізнання.