4. Філософія та релігія

Філософія і релігія. Релігія стояла біля джерел філософії. Остання виникла пізніше на досить високому етапі розвитку суспільства, самої людини, як людини, її теоретичного мислення. Релігія – специфічна форма духовно-практичного освоєння світу. Спільним для філософії і релігії є, насамперед, те, що вони представляють собою форми суспільної свідомості. Вони є історичними типами світогляду, певними способами духовно-практичного освоєння світу; Філософія і релігія найбільш віддалені від економічного базису суспільства; філософія і релігія є важливими складовими духовного життя суспільства. Разом з тим філософія і релігія мають суттєві відмінності: 1, предметом філософії є відношення “людина-світ”. Предметом релігії є Бог, його творіння; 2, філософія і релігія мають різну структуру. 3, філософія ґрунтується на доведенні. Релігія ґрунтується на вірі; 4, філософія є формою пізнання, способом проникнення у сутність явищ. Релігія є формою, способом інтерпретації (тлумачення) того, що є .5, філософія орієнтується, насамперед, на інтелект людини, її розум. Релігія діє, передусім, на почуття, емоції

5. Філософія і наука

Філософія і наука тісно взаємопов'язані.

Філософія протягом усього свого розвитку була пов'язана з наукою, хоча сам характер цього зв'язку, а точніше, співвідношення філософії і науки з плином часу змінювалося.

На початковому етапі філософія була єдиною наукою і включала в себе всю сукупність знань. Так було у філософіїстародавнього світу та в період середньовіччя. Надалі розгортається процес спеціалізації та диференціації наукових знань та їх відмежування від філософії. Цей процес інтенсивно йде, починаючи з XV-XVI ст. і досягає верхньої межі в ХVII-ХVIII ст.

На цьому другому етапі конкретно-наукове знання носило переважно емпіричний, досвідчений характер, а теоретичні узагальнення робила філософія, притому чисто умоглядною шляхом. При цьому досягалися нерідко і позитивні результати, але було нагорожено і чимало дурниць.

Нарешті, в третій період, початок якого відноситься до Х1Х ст. , Наука частково переймає у філософії та теоретичне узагальнення своїх результатів. Універсальну, філософську картину світу філософія може тепер будувати лише разом з наукою, на основі узагальнення конкретно-наукових знань.

6.Філософія і мистецтво

Питання про співвідношення мистецтва та філософії дійсними- але є дуже складним і багатоплановий. Між цими двома  видами духовної діяльності людини, безсумнівно, є глибоке спорідненість, але немає повного внутрішнього тождества.Філософія і мистецтво, як казав М. М. Бахтін, "нероздільні, а й несли- нни ". Спільно протистоячи на сучасному етапі розвитку культури науці завдяки відсутності у них конкретного об'єктивним та пізнання, ці форми духовної діяльності все-таки протидії  Поставимо з точки зору своїх пізнавальних засобів, конечної мети і своєї мови. Філософія в цьому сенсі ближче до науці - вона тяжіє до логіко-понятійному апарату, до систематичного, до того, щоб висвітлити свої висновки у раціональний- новідтворених формах міркування. Мистецтво ж в принципі орієнтовано на образно-символічні форми пізнання і  вирази, які не ставлять за розумової виробленої. Розкрити і прокоментував сенс образу або символу можна тільки за допомогою іншого (ізоморфно) символу або образу. Розчинити сенс образу в поняттях неможливо, як неможливо і позбавити його індивідуально-особистісного забарвлення шляхом узагальнюючої абстракції. Можлива лише відносна раціоналізація сенсу образу чи символу, але при цьому відразу ж зміниться і пізнавальна парадигма: зі сфери мистецтва даний сенс, що піддався раціоналізації, відразу ж перейде в область науки і філософії.  Мистецтво і філософія, таким чином - це взаємозалежнийі, але різні форми суспільної свідомості, які, не- Незважаючи на всю близькість (але не тотожність) своїх утримуючи тільних областей, на свою рівну спрямованість на гранично  загальні питання духу і буття, відрізняються методом пізнання і вираження. Філософія, по суті, може бути (хоча це і не завжди так) розчинена в поняттях і подана в безособовій формі (хоча б в педагогічних цілях), мистецтво ж не піддається такому .