
- •Міфологічний світогляд та його риси
- •2 Співвідношення міфологічного і філософського способу мислення
- •3.Предмет філософії і головне питання філософії
- •4. Філософія та релігія
- •5. Філософія і наука
- •6.Філософія і мистецтво
- •7.Структура філософії
- •8.Функції філософії
- •9.Основна проблема філософії
- •11.Співвідношення філософії і науки . Спільне і відмінне.
- •12. Передумови виникнення філософії
- •13.Генезис філософії
- •14.Структура і зміст розвинутого логічного мислення ( по Гегелю)
- •15.Діалектика як метод. Основні принципи діалектики
- •16. Діалектика і догматизм
- •17. Діалектика і скептицизм
- •18.Діалектика, софістика і еклектика
- •19.Онтологія як розділ філософії
- •20.Охарактеризувати філософську категорію буття
- •21.Форми буття
- •22.Філософське значення форми буття.
- •23.Матеріалізм і ідеалізм як моністична форма буття
- •24. Дуалізм як модель буття
- •25.Поняття матерії
- •26. Эволюция содержания категории материя
- •27. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •28.Поняття руху. Рух, зміна, спокій
- •29.Форми руху матерії
- •30. Простір і час як форми сутності матерії
- •32.Відображення як атрибут субстанції
- •33.Причина розвитку форм відображення
30. Простір і час як форми сутності матерії
Буття матерії характеризується не тільки системністю, рухом, але й формами її існування – простором і часом.
Простір і час є загальними формами буття всіх матеріальних систем і процесів. Не існує об'єкта, який перебував би поза простором і часом, як немає простору і часу самих по собі, поза матерією, що рухається. Абсолютного простору як нескінченої порожньої протяжності не існує. Всюди є матерія в тих чи інших формах (речовина, поле), а простір виступає як загальна властивість (атрибут) матерії. Так само немає і абсолютного часу, час завжди нерозривно зв'язаний з рухом, розвитком матерії. Простір і час існують об'єктивно і незалежно від свідомості, але зовсім не від матерії.
Простір – є форма буття матерії, що характеризує її протяжність, структурність, співіснування і взаємодію елементів у всіх матеріальних системах. Загальне розуміння простору формується у людини в емпіричному досвіді при характеристиці матеріального об’єкту або множини таких об’єктів, що займають різне положення в просторі.
Час – є форма буття матерії, що виражає тривалість її існування, послідовність зміни станів у змінюванні і розвитку всіх матеріальних систем. У природно-науковій літературі поняття час нерідко вживається як синонім поняття тривалість. На це звертав увагу англійський фізик та філософ Ісаак Ньютон. Поняття час виникає з порівняння різних станів одного і того ж суб’єкуту, який змінює свої властивості.
Простір і час нерозривно зв’язані між собою. Їх єдність проявляється у русі і розвитку матерії. Прагнення глибоко пізнати суть простору і часу пронизує усю матеріальну і духовну культуру людства. Невипадково ще в „Рамаяні”, пам’ятнику духовного життя Стародавньої Індії, знання простору і часу віднесено до властивостей, що визначають гідність людини
32.Відображення як атрибут субстанції
Пояснюючи сутність свідомості, матеріалізм виходить із фундаментальної властивості матерії – властивості відображення, оскільки ця властивість матерії за своєю природою є основою відчуття і свідомості. Виникає уявлення, що матерія не може існувати без здатності до відображення.
Відображення – це здатність матеріальних явищ , предметів і систем у процесі взаємодії відтворювати в своїх структурах особливості інших явищ, предметів і систем. Це також процес та результат дії однієї системи на іншу. Будь-яка дія залишає в предметі "слід", відповідний відбиток, простий чи складний. В цьому процесі приймають участь дві системи: та, що відображується і та, що відображує.
Взагалі, буття – це нескінченна система взаємних відображень речей, властивостей і процесів. Тому не тільки „ у краплі роси відбивається сонце, але й у кожній окремо взятій речі чи системі речей відбивається увесь світ ”. Тому будь-яка річ, подібно до Субстанції, що її породила, містить у собі і матеріальне і ідеальне.
33.Причина розвитку форм відображення