
- •Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми мотивації навчальної діяльності підлітків та старшокласників
- •1.1. Теорії та особливості мотивації навчальної діяльності підлітків та старшокласників
- •1.2. Можливості формування мотивації учбової діяльності
- •Розділ 2. Експериментальне дослідження мотивації навчальної діяльності школярів
- •2.1. Опис методик дослідження
- •2.2. Аналіз результатів дослідження
- •Відсотковий розподіл учнів за типом провідних мотивів
- •Спрямованість на набуття знань
- •Рівень значення оцінки у підлітків та старшокласників
- •Порівняння середніх показників спрямованості на отримання знань та на оцінку
- •Розділ 3. Рекомендації що до формування мотивації досягнення навчальної діяльності підлітків та старшокласників
- •3.1. Формування позитивного відношення до навчання
- •3.2. Тренінгова программа розвитку мотивації досягнення в навчанні підлітків та старшокласників
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Методика «Мотиви учіння»
- •Методика «Спрямованість на набуття знань»
- •Методика «Спрямованість на оцінку»
Висновки
Мотивація – це складне психологічне утворення, яке поєднує усвідомлювані та не усвідомлювані індивідом потяги, спонуки та очікування в процесі формування індивідуального способу діяння у світі через засвоєння та продуктивну реконструкцію загальнолюдського досвіду в пізнанні та перетворенні світу.
Мотивація навчальної діяльності визначається як особливий вид мотивації, яка включена в навчальну діяльність учня. Вона визначається цілим рядом специфічних для цієї діяльності факторів. Навчальні мотиви розділяють на пізнавальні та соціальні.
Подолання труднощів в учбовій діяльності – найважливіша умова виникнення інтересу до неї. Складність учбового матеріалу і учбового завдання призводить до підвищення інтересу тільки тоді, коли ця трудність посильна, переборна, інакше інтерес швидко падає.
Нами було проведено ряд методик в дослідно–експериментальній частині на визначення мотивації учбової діяльності підлітка та старшокласника і зроблено такі висновки, що учні мають різнорідні рівні мотивації до навчання та його оцінювання. Але незважаючи на це, все одно чітко виявлено, що більшість як восьмикласників так і десятикласників спрямовані на набуття знань, а не на отримання оцінки, що і підтверджує висунену нами на початку гіпотезу.
В даній курсовій роботі ми досягли поставленої мети, тобто розкрили основні особливості мотивації сучасних старшокласників. Виконали ряд задач, які було висунуто: розглянули основні теоретичні положення про мотив і мотивацію у зарубіжній і вітчизняній науковій літературі, охарактеризували специфіку мотиваційної сфери підлітків та старшокласників, провели експериментальне дослідження з вивчення мотиваційної сфери старшокласників з метою виявлення їх мотиваційної спрямованості, розробити програму активізації конструктивних тенденцій розвитку мотиваційної сфери підлітків та старшокласників.
Формування повноцінної особистості учнів має важливе практичне значення. Це підкреслюється науковими працями низкою авторів. Формування особистості людини відбувається у продовж всього її життя, а саме у школі закладаються основні особисті якості. Структура мотивів підлітків, сформована у час навчання, стає основою особистості майбутнього фахівця. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів – невід’ємна складова частина виховання особистості учнів.
Головна ціль кожного учителя визначається у наданні мотивації до навчання підлітків. Їхня ціль правильно спрямувати учнів до навчального процесу, мотивувати їх до придбання знань, користуючись деякими сучасними розробками з приводу мотивації учнів можна подавати новий матеріал в ігровій формі, у формі дискусій, складних завдань, що дадуть змогу зацікавити учнів до нового матеріалу, вмотивувати їх до обговорення проблемних питань, до вирішення поданих вчителем задач.
За результати констатуючого експерименту можна зробити висновок, що для підлітків найменш характерним є тип мотивації учіння, пов’язаний з інтересом до знань і потребою в їх вивченні. Соціальний мотив та мотив високої оцінки посіли найнижчу позицію (5% і 6%). Проте для 39% восьмикласників переважаючим ще залишається ігровий мотив, неадекватно перенесений у нову навчальну сферу. Окрема група учнів вчаться з примусу (39%).
Нами було доведено поставлену гіпотезу, тобто учні спрямовані більше на набуття знань, а не на отримання оцінки.
Правильна мотивація сприяє кращому засвоєнню знань старшокласниками та підлітками, дає вихідну базу для самостійного опрацювання наукової літератури, до засвоєння матеріалу різними способами, через різні джерела. Самостійність дає поштовх до розвитку пізнавальної діяльності. Набуваються уміння індивідуально кожного учня, формуються практичні навички користування отриманою інформацією. Розкривається творчій підхід до подання в подальшому знань, при веденні диспутів, дискусійних груп тощо. Одним зі стимулів до навчання є новизна поданої інформації, непередбачуваність, це дає поштовх до формування внутрішнього інтересу у підлітків та старшокласників.
Індивідуальна мотивація сприяє не тільки стимулюванню учнів, а й розуміння ними та осмислення цілей, визначених вчителем. Виникають самостійно визначені цілі, відбувається опанування вміннями планувати й оцінювати свою навчальну діяльність кожним учнем індивідуально.
Отже правильна мотивація – це правильний напрямок, за допомогою якого вчитель і учень доходять до такої взаємодії, яка дає плідні результати в процесі навчання.