2.2. Аналіз результатів дослідження

Дослідження проводилося на базі Васьковицької ЗОШ І–ІІІ ст. в 8 та 10 класах. Деякі методики проводилися групою, а деякі індивідуально. Результати першого етапу дослідження занесені до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Відсотковий розподіл учнів за типом провідних мотивів

№	Назва провідних мотивів	Клас 8		Клас
		К–ть	%	К–ть	%
1	Зовнішній мотив	7	39	2	12.5
2	Навчально–пізнавальний мотив	2	11	4	25
3	Ігровий мотив	7	39	6	37.5
4	Соціальний мотив	1	5	2	12.5
5	Мотив високої оцінки	1	6	2	12.5

Як засвідчили отримані дані, для підлітків найменш характерним є соціальний тип мотивації та мотив високої оцінки. Зовнішній та ігровий мотиви посіли одну із найвищих позицій. На них вказали 39% восьмикласників та 37,5% десятикласників.

Для десятого класу найменш важливими є зовнішній, соціальний мотиви та мотив високої оцінки. Це пов’язано з тим, що діти цього віку вже майже «стоять на порозі» дорослого життя. Вплив батьків на них втрачає свою здатність, в результаті чого багато рішень десятикласники приймають самостійно.

Ігровий мотив в обох класах ще займає перше місце, адже ні для кого не є секретом, що більшість школярів ходить до школи не стільки за ради навчання, а й заради спілкування зі своїми друзями–однолітками.

Учбово–пізнавальний мотив має не менш важливе місце. Для 11% підлітків цей мотив має головне значення, і лише для 25% старшокласників. Це пов’язано з тим, що десятикласники вже починають замислюватись про своє майбутнє: вступ до університету або робота у певному закладі.

Ми зробили спробу якісно проаналізувати особливості розподілу отриманих експериментальних даних за методикою «Спрямованість на набуття знань» (див. табл.2.2)

Таблиця 2.2.

Спрямованість на набуття знань

Класи	Рівні
	високий		достатній		середній		низький
	К–ть	%	К–ть	%	К–ть	%	К–ть	%
8	5	31,3	8	50	3	18,7	0	0
10	5	27,8	10	55,6	2	11,1	1	5,5

З отриманих даних можна зробити висновок, що достатній рівень спрямованості на набуття знань посідає центральне місце, його посіли 50% восьмикласників, та 55,6% десятикласників. Це означає, що для 50% як підлітків, так і старшокласників важливе значення має не тільки гарний атестат, а й знання. Однак для 30% дітей (в середньому) високий рівень знань все ж таки мають важливе значення. Важко не помітити, що для деяких восьмикласників знання не є головними взагалі, що певною мірою відображується і на їх успішності.

Аналізуючи результати дослідження за допомогою методики «Спрямованість на оцінку» можна сказати, що для більшості школярів оцінка посідає одне з головних місць у навчальній діяльності. Значення отриманих знань в результаті навчання втрачає свою важливість. Це говорить про те, що учні прагнуть отримати високий бал різними методами (списуванням під час контрольної, самостійної, екзамену). Отримані дані були занесені до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.