Сумський державний університет Кафедра права

ЗАТВЕРДЖЕНО

Завідувач кафедри права

____________М.М. Бурбика

Лекція №3

Дисципліна : Конкурентне право і антімонопольне законодавство

Тема: МОНОПОЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ СУБ´ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА РИНКУ

Розробив: викладач

кафедри права Денисенко С.І.

Суми 2013

Розділ 3. МОНОПОЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ СУБ´ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА РИНКУ  

Питання 1. Межі ринку  

Питання 2. Визначення монопольного становища  

Питання 3. Типологія ринку  

Питання 4. Визначення стану конкуренції на ринку

1. Межі ринку

Застосування конкурентного законодавства можливе лише при строгому визначенні меж ринку.

Згідно з Законом про захист конкуренції ринок товару (товарний ринок) — це сфера обороту товару або взаємоза­мінних товарів, на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція. Товарний ринок є ча­стиною відтворювального процесу і охоплює сферу обігу то­варів (робіт, послуг), в результаті якого в певний час і в пев­них територіальних межах останні від виробника (продав­ця) переходять до покупця (одержувача).

Ключовим для розуміння меж того або іншого товарно­го ринку є поняття «взаємозамінності». При цьому залеж­но від попиту конкретного споживача межі взаємозамін­ності можуть істотно змінюватися. Так, наприклад, хліб і хлібобулочні вироби, молоко і молокопродукти в цілому для населення є взаємозамінними товарами, проте для певної категорії споживачів (хворих цукровим діабетом, дітей до­шкільного віку) можливо лише споживання конкретних продуктів у зазначеній групі товарів.

Товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач у звичайних умовах може легко перейти від спо­живання одного товару до споживання іншого.

Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється з переліку товарів, які за показниками взаємозамінності мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи). Ними, зокрема, є схожість призначення, споживчих властивостей, умов використання; схожість фізичних, техніч­них, експлуатаційних властивостей і характеристик, якіс­них показників і т.п.; наявність загальної групи споживачів товару; відсутність істотної різниці в цінах; взаємо­замінність товарів (товарної групи) з точки зору виробниц­тва, тобто здатність виробників запропонувати нові товари на заміну тим, що існують.

У процесі визначення товарних меж ринку заздалегідь визначена група взаємозамінних товарів (товарних груп) може бути поділена на декілька підгруп або приєднана до другої групи.

При проведенні дослідження необхідно враховувати, що взаємозамінні товари належать до групи однорідних товарів (товарних груп), які розглядаються споживачем як один і той же товар (товарна група) і які можуть бути стандарти­зованими або диференційованими.

Як стандартизовані товари (товарних груп) можуть роз­глядатися товари, що мають єдину систему показників, па­раметрів, що характеризують товар, і у виробництві яких використовуються єдині або однакові технічні стандарти, технічні умови, стандарти застосування і т. ін.

Диференційовані товари (товарні групи) характеризу­ються певними відмінностями споживчих властивостей, зовнішнього вигляду, якісних показників, термінів вико­ристання, обсягів додаткових послуг (сервісного обслугову­вання), що дає можливість споживачам відповідним чином відрізняти переваги конкретного товару (товарної групи), який виробляється (реалізується) певним суб´єктом госпо­дарювання (продавцем), від інших аналогічних товарів (то­варних груп) при задоволенні відповідного попиту.

Товари — замінники, що включаються в певну товарну групу, виявляються за критерієм взаємозамінності товар­ної продукції

Товарні і територіальні межі діють одночасно з часови­ми межами ринку, які визначаються як проміжок часу (як правило — рік), протягом якого відповідна сукупність то­варно-грошових відносин між продавцями (постачальника­ми, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

У випадках, коли період повного обороту авансованого капіталу у виробництві відповідного товару перевищує один рік, часові межі ринку, як правило, визначаються як про­міжок часу, рівний від одного до трьох позначених періодів обороту капіталу.

На практиці виникає ситуація, коли проміжок часу мен­ше за один рік може визнаватися часовими межами ринку Однак при цьому повинні виконуватися наступні умови: по-перше, період повного обороту авансованого капіталу у ви­робництві відповідного товару значно менший за один рік; по-друге, протягом цього часу у відповідь на значуще підви­щення цін на ринку продавці (постачальники, виробники) мають можливість провести відповідні заходи і стабілізува­ти пропозицію, а значна кількість споживачів, що скороти­ли споживання в результаті цього підвищення, можуть без значних труднощів відновити обсяги споживання; по-третє, монопольне (домінуюче) становище суб´єкта (суб´єктів) гос­подарювання обумовлене наданням йому особливих прав, повноважень, пільг з боку органів влади, органів місцевого самоврядування або органів адміністративно-господарсько­го управління і контролю або інших суб´єктів господарюван­ня, що займають монопольне (домінуюче) становище.