Сечо-статева система

Огляд ділянки нирок – незмінена, набрякла і гіперемована, сечового міхура – незмінена, вибухає.

Перкусія нирок – симптом Пастернацького (позитивний, негативний, локалізація), сечового міхура – тупий чи тимпанічний звук.

Набряклість та гіперемія ділянки нирок характерні для запалення довколаниркової клітковини (паранефрит). Вибухання ділянки сечового міхура можливе при збільшенні його розмірів (екскреторна анурія, пухлина міхура).

Позитивний симптом Пастернацького – розтягнення ниркової капсули (гломерулонефрит, пієлонефрит, амілоїдоз нирок, застійна нирка), запаленням та розтягненням ниркової миски (пієліт, гідронефроз), сечокам’яна хвороба, паранефрит, при міозиті та радикуліті (!). Над порожнім сечовим міхуром наявний тимпанічний звук, над повним – тупий.

Пальпація нирок – пальпуються чи ні, розмір, еластичність, болючість, характер поверхні (гладка, горбиста), рухомість, больові точки (верхня і середня сечівникові, підреберна, реберно-хребтова, реберно-поперекова); сечового міхура – пальпується чи ні, болючість, розмір, ущільнення.

В нормі нирки та спорожнений сечовий міхур не пальпуються; нирки дещо ущільнені з гладкою поверхнею помірно болючі пальпуються при гідронефрозі, мʼякоеластичні з гладкою поверхнею не болючі – при нефроптозі, горбисті щільні помірно болючі – при пухлині, горбисті мʼякоеластичні не болючі – при полікистозі нирок. Болючість у сечівникових точках свідчить про наявність конкремента у сечівнику, болючість у реберно-хребтовій та реберно-поперековій точках – про хворобах нирок.

Нервово-психічна система

Поведінка адекватна чи ні, орієнтація в просторі та часі правильна чи ні, мислення логічне чи ні, настрій (спокійний, ейфоричний, тривожний, пригнічений, апатичний тощо).

Зміна поведінкової реакції може бути зумовлена важкістю стану хворого, втягненням у процес центральної нервової системи, психічними хворобами, побічною дією медикаментів.

Рухова функція – очні щілини, рух очних яблук, ністагм, відхилення язика, рухи кінцівок, сила м’язів та інтерпретація змін описані у попередніх розділах (див. вище). Проба Ромберга – пацієнт стійкий, нестійкий.

Нестійкість у позі Ромберга вказує на розлади глибокої чутливості при поліневриті та ураженні мозочку.

Рефлекторна функція – зіниці (симетричність, реакція на світло), сухожилкові рефлекси – симетричність, сила, пірамідні симптоми (Бабінського, Гордона, Оппенгейма, Россолімо) – наявні чи відсутні та їх локалізація.

При потраплянні світла до ока зіниці звужуються (швидка реакція), сповільнення її спостерігається при ураженні зорового нерва (сифіліс, уремія). Зміна сухожилкових рефлексів з’являється при ураженні чи подразненні периферичної або центральної нервової системи, пірамідні симптоми в нормі не визначаються, а їх поява свідчить про ураження пірамідних шляхів.

Рецепторна функція – зір, слух, нюх, смак, больова, температурна та тактильна чутливість (добра, ослаблене, відсутня).

Порушення зору, слуху, нюху і смаку спостерігається при ураженні центральної нервової системи, черепно-мозкових нервів, а також при хворобах вказаних органів. Больова, температурна та тактильна чутливість є індивідуальною рисою, її зміни характерні для ураження центральної або периферичної нервової системи.

Вегетативна функція – дермографізм (колір, тривалість), гіпергідроз (наявний чи ні), функціональний тремор пальців рук (наявний чи ні).

Білий дермографізм свідчить про перевагу симпатичної нервової системи, а червоний – парасимпатичної, відсутність дермографізму – важка інтоксикація нервової системи. Поява змін при дослідженні вегетативної функції найчастіше характерна для нейро-циркуляторної дистонії, неврастенії, тиреотоксикозу, менінгіту тощо.