
- •1.Предмет курсу «Загальне мовознавство», його завдання і місце в системі лінгвістичних дисциплін.
- •2.Теоретичне і практик. Мовознавство. Різноаспектне членування науки про мову (структурне, етномовне,..).
- •3.Часткові аспекти мовознавства. Основні проблеми загального мовознавства.
- •4.Проблема об'єкта лінгвістики. Взаємодія лінгвістики з іншими науками (інтердисципліни).
- •5. Основні навчальні посібники з курсу «Загальне мовознавство», їх анотація.
- •6. Мова писемна і усна.
- •7. Основні етапи розвитку писемної мови.
- •8. Типи мов: природні мови, штучні мови. Есперанто.
- •9. Спільні ознаки різних мов як база їх аналізу. Генеалогічна класифікація мов. Основні мовні сім'ї. Індоєвропейська сім'я мов.
- •10. Мова як об’єкт вивчення і як інструмент набуття знань
- •11. Теоретичне і практичне значення мови. Аспекти (принципи) вивчення мови. Синхронія та діахронія
- •13. Зародження науки про мову
- •14. Мовознавство в стародавній Індії
- •15. Мовознавство в Греції
- •16. Мовознавство в Римі
- •17. Арабське мовознавство
- •18. Мовознавство епохи Середньовіччя
- •19. Мовознавство Відродження:
- •20. Походження письма у слов’ян. Писемна культура і мови Київської Русі.
- •21. Лінгвістичні знання в Україні, Білорусії, Росії у після київський період ( до 17 ст.).
- •22. Мовознавство Росії, України, Білорусії 17-18 ст.
- •23. Основоположники порівняльно-історичного мовознавства (ф.Бопп, р.Раск, я.Грімм, о.Востоков).
- •24. Порівняльно-історичний метод у слов’янському мовознавстві.
- •25. Порівняльно-історичний метод і генеалогічна класифікація мов.
- •26. Дальший розвиток порівняльно-історичного методу у 20-90 рр. 19 ст.
- •27. Лінгвістична концепція Вільгельма фон Гумбольдта.
- •28. Натуралізм у мовознавстві (а.Шлейхер та ін.)
- •29. Психологічний напрям у мовознавстві.
- •30. Молодограматична мовознавча школа.
- •31. Соціологізм у мовознавстві (а. Мейе, ж.Вандрієс)
- •32. Лінгвістична концепція ф. Де Сосюра.
- •33. Структуралізм, різновиди структуралізму.
- •34. Структураліз празької лінгвістичної школи.
- •35. Копенгагенська школа структуралізму.
- •36. Американський структуралізм (дескриптивізм).
- •37. Теорія лінгвістичної відносності (гіпотеза Сепіра-Уорфа).
- •38. Французька школа функціоналізму.
- •39. Харківська лінгвістична школа. Наукова діяльність та лінгвістично-філософські погляди о. Потебні.
- •40. Московська лінгвістична школа. Наукова діяльність п.Ф.Фортунатова та його учнів.
- •41.Казанська лінгвістична школа. І.О.Бодуен де Куртене, в,о.Когородицький.
- •42. Єдність та опозиція мови і мовлення.
- •43. Соціальність мови, соціальність та індивідуальність мовлення. Проблема норми у мові і мовленні.
- •44. Проблема взаємовідношень мови, мовлення, мислення, свідомості.
- •45. Мова як суспільне явище. Мова серед інших суспільних явищ. Функції мови.
- •46. Загальнонародність мови. Мова і діалекти.
- •54. Граматичні форми слів. Парадигма слова. Граматичні категорії. Граматичне значення слів
- •56. Семасіологічний рівень мовної структури. Становлення семантики як самостійного розділу мовознав. Основні напрями лінгвістичної семантики.
- •57. Парадигматика і синтагматика в мові.
- •59. Мова як знакова система. Природа мовного знака. Типи мовних та немовних знаків. Властивості мовних знаків. Семіотика
- •60. Мова – універсальний засіб людського спілкування. Інші засоби комунікації.
- •61. Зміст і форма мови. Прогрес лінгвістики, прогрес мови.
- •62. Загальні і часткові закони розвитку мови
- •63.Зовнішні і внутрішні причини змін у мові. Престиж мови.
- •64.Основні процеси розвитку мови: диференціація, інтеграція.
- •65. Національно-мовна ситуація в Україні
- •66. Науково-технічний прогрес і мова
- •Ідеологія і мова
- •Головні етапи розвитку мовознавства в Україні. Провідні укр.Лінгвісти
- •69. Місце мови серед інших суспільних явищ. Мова і суспільні класи. Стихійні і свідомі впливи на мову.
- •Мова і культура. Мова і релігія. Мова і мораль.
- •71. Сатика і динаміка в мові
- •72. Структурна і соціальна типологія мов. Мовні універсалії.
- •73. Мовні контакти і взаємодія мов
73. Мовні контакти і взаємодія мов
Мовний контакт, міжмовний контакт — взаємодія двох чи декількох мов, що чинить вплив на фонетичну і граматичну структуру та словниковий запас однієї або декількох з цих мов. Дослідженню мовних контактів присвячений розділ мовознавства контактна лінгвістика.
Мовні контакти виникають внаслідок відповідних соціальних умов, коли представники різних етнічних чи мовних груп змушені вступати в інтенсивні комунікативні контакти з господарських, політичних, релігійних чи інших причин. Мовні контакти закріплюються через постійно повторювальні діалоги, постійне спілкування носіїв різних мов між собою, за якого використовуються обидві мови або одночасно обома мовцями, або окремо кожним з мовців. Тут вирізняють або активне володіння обома мовами (двомовність), або пасивне розуміння чужої мови. Результати мовних контаків по різному позначаються на різних мовних рівнях. Це залежить від ступені входження їхніх елементів в цілісну структуру мови.
Мовні контакти призводять до контамінації мов або запозичення окремих елементів мов, що відбувається на різних мовних рівнях. Тут можна вести мову про такі типи запозичень або змін: Семантичні запозичення; Запозичення слів з граматичним значенням; Зміни системи фонем однієї чи обох контактуючих мов; Запозичення структур на рівні синтаксису. Мовні контакти в діахронії
Розвиток мов під впливом мовних контаків. Тривалі мовні контакти уможливлюють не лише поодинокі запозичення, чи певні зміни структури мови, а й цілковиту трансформацію мови. Мовознавці розрізняють тут такі варіанти розвитку мов, що перебувають в контакті:
Утворення креольської мови. У цьому випадку єдина система лексичних і граматичних значень, що виникла при мовному контакті, починає кодуватися за допомогою морф, запозичених з однієї мови, але часто переосмислених відповідно до даної системи значень. Прикладом креолізації мови може бути суржик.
Двомовність з однією домінантною мовою. У цьому випадку одна з мов, що вступила в контакт, явно є основною системою, на яку орієнтуються мовці іншої мови, змінюючи фонентичні, лексичні та інші характеристики мови під впливом, з їхнього погляду, престижнішої мови.
Диглосія, тобто зміни основної мови спілкування під впливом престижнішої, але обмеженої у вживанні мови (нарпиклад, вплив арабської мови на неарабомовних мусульман)
Контакти діалектів та літературного варіанту однієї мови або поєднання різнодіалектних характеристик в одному койне — спільній наддіалектній мові. У цьому випадку, внаслідок спорідненості контактуючих мовних систем, можлива особливо сильна контамінація мов.