3

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

АКАДЕМІЇ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ ГЕРОЇВ ЧОРНОБИЛЯ

ФАКУЛЬТЕТ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ

Кафедра психології, філософії та суспільних наук

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Психологія діяльності в особливих умовах» на тему: «Значення вольових процесів психіки рятувальників в умовах гасіння пожежі, ліквідації наслідків аварії, надзвичайної ситуації»

Студента 4 курсу 46-С групи

напряму підготовки 6.170203 спеціальності «Пожежна безпека»

Кулакова А.О.

Керівник:

Викл. Кафедри ПФ та СН Мандрик Л.М.

Національна шкала________

Кількість балів:___Оцінка:ЕСТS____

Члени комісії: _____ _______________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

Черкаси – 2013 рік

Тема: : «Значення вольових процесів психіки рятувальників в умовах гасіння пожежі, ліквідації наслідків аварії, надзвичайної ситуації»

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВОЛЬОВИХ ПРОЦЕСІВ ПСИХІКИ ОСОБИСТОСТІ.

1.1. Поняття про волю та вольовий процес

2. Вольовий процес регуляції психічної активності

1. Вольова дія

2. Бажання та приймання рішення

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВОЛЬОВИХ ПРОЦЕСІВ ПСИХІКИ РЯТУВАЛЬНИКІВ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ ДІЯЛЬНОСТІ.

2.1. Шляхи розвитку волі рятувальника.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність проблеми, У нашому світі немає нічого ідеального. Недосконалі риси можна розглянути як в людях, так і в їх діяльності, навколишніх предметах, думках, бажаннях, здоров'я, умови життя, та й у самій життя в цілому. Будь-яка людська діяльність, як правило, супроводжується різноманітними перешкодами, подолання яких обіцяє людині щось сприятливе. І суть у тому, що потрібно контролювати і вміти переступати через себе, свідомо Направляючи свою поведінку для досягнення кращого результату, та й просто для самоутвердження. Адже кожен з нас погодиться, що вкрай приємно відчути себе сильніше труднощів, які буквально недавно здавалися непереборною. Сильніше справ, за які ліньки було братися. Сильніше завдань, які зовсім не цікавили. Все це забезпечує одне чудове і вкрай необхідне кожній людині властивість - вольова регуляція.

Людина, яка здатна контролювати, координувати І направляти свою поведінку, володіє найпотужнішим зброєю самоконтролю, яке дано людству. І ця зброя називається волею. Воля - дуже суворе І категоричне властивість. Вона припускає самообмеження, відмова від бажань, потягів на користь інших, більш значущих і вагомих цілей. Людина з вольовим характером повинен мати V своєму арсеналі продуманий план лій. Вольова людина відрізняється рішучістю, сміливістю, самоконтролем, принциповістю, часто - категоричністю, відповідальністю, упевненістю в своїх можливостях. Вольова людина - це, перш за все, людина сильна і врівноважена, точно знає чого він хоче від життя і як цього домогтися. Така людина не тільки завжди чітко розставляє для себе життєві пріоритети і принципи, але І неухильно слідує їм протягом усього життя

Об’єкт дослідження - психіка рятувальника.

Предмет дослідження - вольові процеси психіки рятувальників в умовах надзвичайної ситуації

Мета дослідження науково обґрунтувати роль вольових процесів психіки рятувальників в умовах гасіння пожежі, ліквідації наслідків аварії, надзвичайної ситуації.

Методи дослідження - теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація).

Завдання курсової роботи: проаналізувати наукові джерела з досліджуваної проблеми.

Структура курсової роботи: вступ, 1 розділи, висновки, список використаної літератури із 15 найменувань, індивідуальне творче завдання. Загальний обсяг 25 сторінки.

Розділ 1. Теоретичним аналіз вольових процесів психіки рятувальників в умовах гасіння пожежі, ліквідації наслідків аварії, надзвичайної ситуації

1. Поняття про волю та вольовий процес

Воля — психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

У вольових діях людина здійснює власну свідому мету. Свідома діяльність — це довільна діяльність. Довільне напруження - фізичних сил, довільне сприймання, запам’ятовування, довільна увага тощо — це свідома регуляція, свідоме спрямування фізичних і розумових сил на досягнення свідомо поставленої мети. Отже, воля є однією з найважливіших умов людської діяльності.

Воля людини виробилась у процесі її суспільно-історичного розвитку, у трудовій діяльності. Живучи й працюючи, люди поступово навчилися ставити перед собою певні цілі й свідомо добиватися їх реалізації. У боротьбі за існування, долаючи труднощі, напружуючи сили чи стримуючись, людина виробила в собі різні якості волі. Чим важливішими були цілі, які ставили люди в житті, чим більше вони їх усвідомлювали, тим активніше вони добивалися їх реалізації.

Вольову діяльність не можна зводити до активності організму й ототожнювати з нею. Активність властива і тваринам. Вони, задовольняючи свої біологічні потреби, пристосовуючись до умов життя, тривалий час впливають на навколишню природу, але це відбувається без будь-якого наміру з їхнього боку.

Воля виявляється у своєрідному зусиллі, у внутрішньому напруженні, яке переживає людина, переборюючи внутрішні та зовнішні труднощі, у прагненні до дій або у стримуванні себе.

Воля є детермінованим процесом. Детерміністичне розуміння волі підтверджується фізіологічними дослідженнями ї. Селенова та І. Павлова, І. Сєченов вказував, що вольові дії причинно зумовлені зовнішніми подразниками [12]. Усі довільні рухи є відо-бражувальними, тобто рефлекторними. І. Павлов зазначав, що весь механізм вольового руху — це умовний, асоціативний процес, який підпорядковується всім описаним законам вищої нервової діяльності.

Він показав, що довільні дії, які виникають унаслідок внутрішнього зусилля, зумовлюються тим, що рухова ділянка кори головного мозку водночас є сенсорною ділянкою подібно до зорової, слухової тощо. Сліди, залишені в руховій ділянці кори головного мозку попередніми подразниками, активізуючись, можуть стати умовними подразниками для вольових рухів. Механізмом довільних рухів є збудження, що йдуть від кори великих півкуль головного мозку.

Кінестетичні клітини кори зв’язуються з усіма клітинами кори, вони є виразниками як зовнішніх впливів, так І внутрішніх процесів організму. Це і стає підставою для довільних рухів. Довільні дії детерміновані, як і всі інші дії людини, але оскільки вони викликаються слідами в корі головного мозку від попередніх подразнень, то іноді здається, немовби вони виникають самі по собі, без будь-якої причини.

Те, що рухова ділянка кори великих півкуль головного мозку є водночас сенсорною ділянкою, відіграє важливу роль у регуляції вольових дій. П. Анохін вказував, що у процесі вольових дій від виконавчого апарату до кори головного мозку надходить інформація про характер дій (зворотна аферентація), де вона порівнюється з образом запланованої дії, випереджаючи її результати. Це порівняння виконуваної дії з її образом, яке П. Анохін назвав акцептором дії, сприяє уточненню рефлекторного акту відповідно до того, чого прагне людина.

Вольові процеси - психічні процеси, пов'язані з усвідомленням цілей і з витратами вольових зусиль. До вольовим процесам ставляться вищі психічні

функції (довільне увагу, довільне запам'ятовування, логічне мислення, довільна уява, мова), процеси вищого рівня регуляції діяльності (планування, прийняття рішення, виконання, контроль, оцінка).