1. Поняття про гельмінти. Гео- і біогельмінти.

2. Тип Плоскі черви: Характерні риси організації, систематики.

   3. Особливості будови сисунів, зумовлені паразитичним способом життяДіагностика і заходи профілактики малярії.

   4. Токсоплазма. Будова, цикл розвитку, шляхи зараження, діагностика і профілактика токсоплазмозу.

   5. Морфологічні особливості, життєвий цикл розвитку, шляхи зараження, діагностика і профілактика балантидіазу.

      3. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріали та обладнання: мікроскопи, мікропрепарати малярій­них плазмодіїв, токсоплазми, таблиці. Завдання:

1. Малярійний плазмодій. На препараті мазка периферійної кровікрові розглянути окремі стадії розвитку паразита в еритроцитах. Зарисувати та позначити кільцеподібний, амебоподібний і зрілий трофозоїти, шизонти, що діляться.

2. Токсоплазма. На мікропрепараті розглянути токсоплазму, звернути увагу на форму і внутрішню будову.

3. Паразитична інфузорія: балантидій кишковий. Намалювати та позначити мікро- і макронуклеос.

3. Питання для самоконтролю знань:

1. Які особливості стадій розвитку малярійних плазмодіїв?

2. У поліклініку звернулась жінка, у якої було два мимовільні викидні. Виникла підозра на можливий у неї токсоплазмоз. Які дослідження необхідно провести?

3. Яка роль псевдоцист і справжніх цист у циклі розвитку токсоплазмозу? Чим вони відрізняються між собою?

4. Яка стадія малярійного плазмодія інвазійна для людини: а) шизонт; б) гамонт; в) спорозоїт; г) зигота?

5. Яка стадія малярійного плазмодія інвазійна для комара: а) гаметоцити; б) гамети; в) оокінета; г) спорозоїт?

   5. Література:

      1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 472-481.

      2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища шк, 1993. - С. 315-319.

      3. Биология: Учебник / Под ред. В.Н. Ярыгина. - М.: Мед., 1992. - С. 439-445.

      4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вища шк., 1982. - С. 144-151.

      5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие / Под ред. Ю.Е. Богоявленского - М.: Мед., 1988,- С. 41- 46.

Практичні заняття з біології. / За ред. П.Л. Іванченко. - К.: Вища шк., 1972. - С. 56-75.МОЛЕКУЛЯРНІ ХВОРОБИ. БІОХІМІЧНИЙ МЕТОД І ДНК - ДІАГНОСТИКА

Актуальність теми: серед спадкових хвороб значну питому вагу займають молекулярні, частота яких в різних популяціях перевищує 6000. В основі даних захворювань є порушення структури молекули ДНК, яке зумовлює зміни ферментативної активності від підвищення або зниження, аж до повної відсутності фермента. Для діагностики молекулярних хвороб застосовують молекулярно-генетичні та біохімічні дослідження. Останні необхідні для верифікації порушень обміну речовин та інших патологій з точно встановленим дефектом первинного генного продукту або ланки. Біохімічні методи дозволяють виявити нестачу певних сполук або надлишок їх попередників, а також носіїв рецесивних мутацій. Навчальні цілі: Знати'.

• частоту і причини генних мутацій, їх біохімічні прояви;

• летальні та сублетальні гени;

• класифікацію генних хвороб за фенотиповим проявом;

• генокопії патології людини;

• методи ДНК-діагностики;

• етапи та методи біохімічних досліджень. Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі;

• прогнозувати прояв хвороб у нащадків.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: При підготовці до заняття звернути увагу на те, що діагностика спадкових дефектів обміну біохімічними методами здійснюється на основі визначення структури аномального білка (структурних білків або ферментів, як наприклад, аномальні гемоглобіни, несправжня холінестераза та ін.) або визначенням проміжних продуктів обміну, які з'являються внаслідок генетичного блоку прямої реакції обміну, з навантажувальними пробами, що значно підвищує інформативність дослідження. В аьбомі розв'язати задачу:

Фенілкетонурія (ФКУ) - порушення обміну фенілаланіну, що спричинює ураження мозку та ідіотію, успадковується як рецесивна ознака. В родоводах членів подружньої пари були хворі ФКУ. Чи можливе в даному випадку застосування біохімічного методу дослідження для встановлення носійства гена ФКУ? Які рекомендації можна дати в цьому випадку щодо прогнозу народження здорової дитини та лікування хворої?

2. Контрольні питання теми:

   1. Генні (молекулярні) хвороби, механізми їх виникнення та принципи лабораторної діагностики.

   2. Характеристика молекулярних хвороб, пов'язаних з аномаліями: амінокислотного, вуглеводного, пуринового і піримідинового, ліпідного обмінів, аномалії обміну металів та вітамінів.

   3. Спадкові хвороби з невиявленим первинним біохімічним дефектом.

   4. Етапи методів біохімічних досліджень (експрес-методи, уточнення діагнозу, мікробіологічні тести).

   5. Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин.

   6. Перспективи генотерапії.

3. Самостійна аудитор на робота на занятті: Матеріали та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі.

Завдання:

1. Розв'язування ситуаційних генетичних задач на встановлення ймовірності прояву у нащадків хвороб з порушеннями обміну речовин.

2. Розв'язування задач на успадкування резус-фактора крові.

2. Питання для самоконтролю знань:

   1. Які матеріали є об'єктами біохімічної діагностики?

   2. Чи проявляється зв'язок біохімічним методом та аналізом родоводів?

   3. За якими симптомами або ознаками можна запідозрити у хворого порушення обміну речовин?

Наведіть приклади хвороб, що пов'язані з порушенням обміну металів.ТИП АПІКОМПЛЕКСНІ (APICOMPLEXA). ПРЕДСТАВНИКИ КЛАСУ СПОРОВИКИ (SPOROZOA) - ПАРАЗИТИ ЛЮДИНИ. ТИП ВІЙКОНОСНІ (CILIOPHORA). ПРЕДСТАВНИКИ КЛАСУ ЩІЛИННОРОТІ (RIMOSTOMATEA) - ПАРАЗИТИ ЛЮДИНИ

Актуальність теми: представники класу споровиків - малярійні плазмодії - є збудниками малярії, важкого захворювання, для профілактики і ліквідації якого необхідно знати морфологію і біологію цих паразитів. Токсоплазма - збудник токсоплазмозу, поширена повсюдно, викликає природжені вади розвитку, знання її морфології і біології необхідні для майбутнього лікаря. Балантидій викликає важкі форми балантидіазної дизентерії. Навчальні цілі: Знати'.

• класифікацію, будову, життєві цикли споровиків і війконосних

• латинські назви збудників захворювань людини;; Вміти:

• систематизувати та визначати споровиків - збудників протозойних захворювань людини;

• розпізнавати еритроцити, уражені малярійним плазмодієм і тканини, пошкоджені токсоплазмою;

• розпізнавати балантидія в стінках кишечника людини;

• дати рекомендації щодо заходів особистої і громадської профілактики малярії, токсоплазмозу, балантидіазу.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Звернути увагу на специфічність споровиків, спрощення їх будови та ускладнення життєвих циклів як пристосування до паразитич­ного способу існування.

1. Зарисувати в альбомі та позначити основні стадії розвитку малярійного плазмодія.

2. Скласти схеми життєвих циклів токсоплазми, балантидія.