3. Питання для самоконтролю знань:

   1. Скільки спадкових факторів (алельних генів) кожної ознаки містять гамети?

   2. Який генотип особини, з якою схрещують досліджувану особину при аналізуючому схрещуванні?

   3. В чому полягають докази незалежного успадкування ознак?

   4. За яких умовах діє закон незалежного успадкування ознак?

   5. Поясніть менделевські формули розщеплення з точки зору теорії ймовірності.

4. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.152-156.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 60-72.

   3. Биология: Учебник / Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.: Медицина, 1992,- С. 82, 83, 88.

   4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вища шк., 1982,- С. 71-78, 82-85.

   5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие / Под ред. Богоявленского Ю.Е.- М.: Медицина, 1988,- С. 233-239.

   6. Практичні заняття з біології. / За ред. Іваченко П.Л.).- К.: Вища школа, 1972,- С. 246-248.

      1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Скласти схему циркуляції збудників хвороби з трансмісивним механізмом передачі в природному і культурному ландшафті.

2. Контрольні питання теми:

   1. Загальна характеристика та систематика членистоногих, поділ на підтипи.

   2. Особливості біології та морфології павукоподібних, їх медичне значення.

   3. Ряд Скорпіони, географічне поширення та медичне значення.

   4. Характеристика ряду павуків, їх систематика; отруйні павуки.

   5. Ряд Кліщі, особливості біології та епідеміологічне значення (родини Ixodidae, Argasidae).

   6. Основні заходи профілактики захворювань, зумовлених кліщами.

   7. Природні вогнища хвороб, що передаються кліщами.

3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Матеріали та обладнання: мікроскопи, штативні лупи, мікропре- парати павуків, кліщів, таблиці. Завдання:

1. Розглянути і зарисувати будову хеліцер і педипальп павука.

2. Зовнішня будова іксодових кліщів (імаго і личинок). Звернути увагу на кількість ходильних кінцівок, відсутність метамерії.

3. Будова ротового апарату кліща.

   4. Питання для самоконтролю знань:

      1. Систематика типу членистоногих, латинські назви отруйних павукоподібних.

      2. Дайте характеристику природних вогнищ хвороб, збудники яких передаються кліщами.

      3. У школі при медичному огляді 1000 школярів виявлено захворювання коростою у 5 учнів, що навчаються у різних класах. Як попередити розповсюдження хвороби?

      4. У поліклініку звернувся пацієнт, у якого на шиї ззаду і на правій лопатці знаходяться два кліщі, що присмокталися. Було з'ясовано, що напередодні звернення до лікаря він відвідав ліс. Визначте:

а) Як зняти цих кліщів із шкіри і до якої родини вони можуть належати?

б) Якими захворюваннями вони можуть заразити людину?

в) Як попередити напад кліщів на людину?

71

МЕДИЧНА АРАХНОЕНТОМОЛОГІЯ. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODА) ЗБУДНИКИ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ІНФЕКЦІЙ ТА ІНВАЗІЙ. КЛАС

ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNOIDEА). КЛІЩІ ( ACARINA) - ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ТА ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ЛЮДИНИ

Актуальність теми: з цієї теми починається вивчення членистоногих - найбільшого за кількістю видів типу тваринного світу, які мають велике медичне значення. Окремі їх види є збудниками паразитарних захворювань людини і тварин (кліщі, личинки двокрилих). Багато видів членистоногих можуть бути як механічними і специфічними переносниками збудників вірусних, бактеріальних, протозойних захворювань (кліщові енцефаліти, малярія та ін.). Ряд видів є кровососами (кліщі, комахи). Багато павукоподібних і комах мають отруйні залози і спричиняють важкі і смертельні отруєння людей та тварин. Фактичний матеріал, що вивчається у цій темі, необхідний студентам під час засвоєння певних розділів з курсу епідеміології, шкірних та інфекційних захворювань. У практичній діяльності отримані знання, необхідні для лікарів-епідеміологів, інфекціоністів, дерматологів.

Навчальні цілі: Знати'.

• систематизувати у межах програми і характеризувати тип членистоногих і його класи;

Вміти:

• розпізнавати окремих представників класу павукоподібних, що мають медичне значення;

• систематизувати передбачені програмою ряди, родини і види класу Павукоподібні їх морфологічними особливостями, визначати і давати їм латинські назви;

• розпізнавати окремі стадії розвитку кліщів, характеризувати епідеміологічні особливості кожної із них;

• назвати головні інфекційні хвороби, що передаються і зумовлюються кліщами;

• охарактеризувати основні заходи профілактики захворювань, що спричиняються і передаються павукоподібними з урахуванням біологічних особливостей останніх;

охарактеризувати природні вогнища захворювань, що передаються кліщами.ВЗАЄМОДІЯ АЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ. МНОЖИННИЙ АЛЕЛІЗМ. ГЕНЕТИКА ГРУП КРОВІ

Актуальність теми: розвиток будь-яких ознак в організмі є наслідком складних взаємовідносин між генами, точніше, між продуктами їх діяльності - білками-ферментами. Вивчення цих явищ допоможе розкрити складні механізми спадкування ознак у людини, в тому числі багатьох спадкових хвороб, їх прогнозування, лікування і профілактики. Навчальні цілі: Знати'.

• явище множинного алелізму;

• закономірності спадкування при неповному домінуванні;

• закономірності спадкування при множинному алелізмі. Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі з успадкування груп крові за системою АВО та резус;

• розв'язувати ситуаційні задачі з успадкування ознак при неповному домінуванні;

• розв'язувати ситуаційні задачі на множинний алелізм.

  1. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: Розв'язати ситуаційні задачі:

1. Чи можна виключити батьківство, якщо у матері й дитини ідентифікована II група крові, резус-позитивна, а передбачені батьки мають І і IV групи, обидва резус-негативні?

2. Скільки алельних генів (1, 2, 3 або 4) кодують групи крові за системою АВО: а) у популяції; б) у кожної людини; в) у гаметі?

3. У яких випадках гібриди F відрізняються за фенотипом від обох гомозиготних батьківських форм?

II. Контрольні питання теми:

1. Взаємодія генів одної алельної пари: домінування, наддомінування, кодомінування, алельне виключення.

2. Взаємодія генів при неповному домінуванні.

3. Явище множинного алелізму, механізм виникнення, приклади у людини.

4. Генетика груп крові еритроцитарних антигенних систем, значення для медицини.

5. Ефект положення генів.

3. Самостійна аудитор на робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі. Завдання. Розв'язування задач на множинний алелізм і неповне домінування.

3. Питання для самоконтролю знань:

   1. Менделюючі ознаки у людини.

   2. Наведіть приклади успадкування ознак за принципом наддомінування і кодомінування.

   3. Які ознаки у людини успадковуються за типом неповного домінування?

   4. Які форми взаємодії (домінування, неповне домінування, кодомінування) існують між алелями: a) J^B та J°; б) J^A та J°; в) J^A та J^B.

4. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.157-159, 172-175.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 69-70.

   3. Биология: Учебник / Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.: Медицина, 1992,- С. 87-88.

      1. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вища шк., 1982,- С. 87-88.Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

В альбомі скласти таблицю за слідуючою формою:

а) назва гельмінта

б) матеріал взятий від хворого;

в) стадії гельмінта, який знаходиться в матеріалі.

2. Контрольні питання теми:

Лабораторна діагности трематодозів, цестадозів, нематодозів.

3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Вивчення будови яєць гельмінтів

4. Питання для самоконтролю знань:

   1. Відмінності в будові зрілих члеників свинячого , бичачого цип"яів і широкого стьожака.

   2. Відмінності в будові яєць трематод, цестод і нематод.

   3. Який матеріал потрібно брати для лабораторної діагностики при різних гельмінтозах?

5. Література:

   1. Медична біологія /За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.484-543.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища школа. 1992.

   3. Биология /Под ред. В.Ярыгина. - М.:Медицина,1984.

   4. Руководство к лабораторным занятиям по биологии /Под ред. Ю.К.Богоявленского. М.-: Мед. 1979. - С..

А.Д.Тимченко. Биология с основами генетики и паразитологии. К.: Вища шк., 1982. -С.6. Симптомом якого гельмінтозу може слугувати анемія: ентеробіозу, аскаридозу, анкілостомозу, трихоцефальозу?

V. Література:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.521-525, 529-543.

2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища пік., 1993. - С. 343-349.

3. Биология: Учебник / Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.: Мед, 1992,- С. 483, 488-490.

4. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. Учебное пособие / Под ред. Ю.Е. Богоявленского - М.: Медицина, 1988,- С. 92-93.

5. Практичні заняття з біології. / За ред. П.Л. Іванченко,- К.: Вища пік., 1972. - С. 119-123.

6. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии. - К.: Вища шк., 1982. - С. 71-78, 82-85.

Практичне заняття № 32

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕЛЬМІНТОЗІВ

Актуальність теми: знайомство з основними методами лабораторної діагностики гельмінтозів має важливе значення в професіональній підготовці студентів. Теоретичний і практичний матеріал теми дозволяє закріпити знання про морфо-фізіологічні особливості гельмінтів на різних стадіях життєвих циклів. Навчальні цілі Знати'.

• методи гельмінтологічних досліджень: гельмінтоскопія, овогельмінтоскопію;

• загальний гельмінтологічний огляд під час вскриття. Вміти'.

• визначати вид гельмінту за особливостями будови яєць;

• визначати вид гельмінту за будовою сколексів і члеників представників класу цестод.

розрізняти методи овогельмінтоскопії: а) метод нативного мазка, б) Фюллеборна, в) Телемана,

ВЗАЄМОДІЯ НЕАЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ. ЯВИЩЕ ПЛЕЙОТРОПІЇ

Актуальність теми: взаємодія генів проходить на декількох рівнях: безпосередньо в генетичному матеріалі клітини, між і-РНК і поліпептидами, які утворюються в процесі біосинтезу білка, між білками-ферментами одного метаболічного циклу. Тому потрібно пам'ятати, що розвиток будь-якої ознаки, в тому числі патологічної, лежить в основі взаємодії генів на рівні продуктів функціональної активності. Навчальні цілі: Знати'.

• закономірності спадкування при комплементарній взаємодії ге­нів;

• епістаз як форму взаємодії генів;

• полімерну дію генів;

• плейотропну дію генів. Вміти:

• розв'язувати ситуаційні задачі на комплементарну взаємодію генів;

• розв'язувати задачі на епістатичну взаємодію генів, полімерне успадкування, плейотропію.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Схематично зарисувати первинну і вторинну плейотропну дію генів.

2. Розв'язати ситуаційну задачу:

   2. У людини одна з форм спадкової глухоти визначається двома рецесивними незчепленими алелями d і е. Для нормального слуху необхідна наявність двох домінантних алелів (ДЕ), один з яких визначає розвиток завитки, а другий - слухового нерва. У сім'ї батьки глухі, а двоє їхніх дітей з нормальним слухом. Визначте генотипи членів сім"ї. Як взаємодіють ці два домінантні неалельні гени?Контрольні питання теми:

      1. Закономірності успадкування при комплементарній взаємодії генів.

      2. Епістаз як механізм відхилення від законів Менделя.

      3. Полігенне успадкування кількісних ознак.

      4. Визначення і характеристика явища плейотропії. Приклади у людини.

   3. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, ситуаційні задачі. Завдання. Розв'язування ситуаційних задач на комплементарний тип взаємодії генів, явище епістазу, полімерії і плейотропії.

2. Питання для самоконтролю знань:

   1. Наведіть приклади успадкування ознак за принципом комплементарності у людини.

   2. Поняття про ген епістатичний і гіпостатичний.

   3. Які ознаки у людини успадковуються по типу полімерії і епістазу?

   4. У чому суть первинної і вторинної плейотропії?

3. Література:

   1. Медична біологія (за ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С.160-163.

   2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993,- С. 72-76.

   3. Биология: Учебник / Под ред. В.Н. Ярыгина,- М.: Медицина, 1992,- С. 88-90.

   4. Тимченко А.Д. Лабораторный практикум. Биология с основами генетики и паразитологии,- К.: Вища шк., 1982,- С. 85-89.

Зид	Форма	Інвазійні	Шляхи	Профілак­
"ель-	і розміри	стадії для	зараження	тика захво­
уіінта	тіла	людини		рювання