Заняття №14

(лабораторне)

Тема: “ ВИВЧЕННЯ В’ЯЗКОСТІ РІДИНИ. ВИВЧЕННЯ ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДИНИ”

Мета. В результаті проведення заняття студенти повинні знати основні реологічні властивості рідин, основні закономірності поверхневого натягу рідин й капілярні явища; вміти визначати коефіцієнт в’язкості рідини за допомогою капілярного віскозиметра, коефіцієнт поверхневого натягу рідини капілярним методом і методом відриву кільця.

Питання, рекомендовані для повторення

1. Сила тертя.

2. Закон Архімеда.

3. Умова рівномірного руху тіла.

4. Взаємодія молекул речовини.

5. Сила тяжіння.

6. Гідростатичний тиск.

Основні питання теми заняття

1. Реологія як наука.

2. Внутрішнє тертя, в’язкість.

3. Закон Ньютона для сили внутрішнього тертя.

4. Коефіцієнт в’язкості. Ньютонівські і неньютонівські рідини.

5. Реологічні властивості крові.

6. Методи визначення коефіцієнта в’язкості рідини:

   1. капілярний метод (віскозиметр Гесса);

   2. метод Стокса.

7. Молекулярна картина поверхневого шару рідини.

8. Сила поверхневого натягу, коефіцієнт поверхневого натягу рідини.

9. Капілярні явища:

1. змочуюча і незмочуюча рідини;

2. додатковий тиск Лапласа;

3. висота підняття рідини в капілярі;

4. газова емболія.

4. Методи визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини:

1. метод відриву крапель;

2. метод відриву кільця;

3. метод підняття рідини в капілярі;

4. метод Ребіндера.

Література

1. Конспект лекцій.

2. Чалий О.В., Агапов Б.Т., Цехмістер Я.В. та ін. Медична і біологічна фізика. Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації. – К.: Книга плюс, 2005. – С. 124-132.

3. Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика: Ученик. – 2-е изд. – К.: ИД «Профессионал», 2004. – С. 204-216.

4. Ремизов А.Н.. Медицинская и биологическая физика. – М.: Высшая школа, 1987.–С.169–170, 174–177, 179–184.

5. Ливенцев Н.М.. Курс физики. – М.: Высшая школа, 1978.–Т.І. С.26-29, 41–47.

6. Агапов Б.Т. и др. Лабораторный практикум по физике.–М.: Высшая школа, 1982.–С.121–123, 126–128, 132–136.

7. Эссаулова Й.А. и др. Руководство к лабораторным работам по медицинской и биологической физике. – М.: Высшая школа 1987.–С. 94–102.

8. Лабораторні і медичні прилади та апарати. - Івано-Франківськ, 1992. - С.26-32.

ІНСТРУКЦІЯ

до проведення лабораторної роботи

Завдання. 1. Визначити коефіцієнт в’язкості водного розчину спирту капілярним віскозиметром і дослідити його залежність від концентрації розчину. 2. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу рідини методом підняття рідини в капілярі та методом відриву кільця. 3. За допомогою методу підняття рідини в капілярі вивчити концентраційну залежність коефіцієнта поверхневого натягу даного розчину.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Для визначення коефіцієнта в’язкості використовується капілярний віскозиметр ВК-4, флакони з дистильованою водою і водними розчинами спирту 24%, 48%, 96%.

Для визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом підняття рідини в капілярі використовується набір капілярів різного діаметра, штатив з пробірками, заповненими розчином спирту різних концентрацій. Метод відриву кільця здійснюється за допомогою торсійних терезів, до коромисла яких підвішене на нитці тонке кільце. Кільце відривається від поверхні рідини, яка знаходиться в невеликій посудині на підйомному столику.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ