Модуль 3. Основи медичної фізики Заняття №21

(лабораторне)

Тема: “ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФА”

Мета. В результаті проведення заняття студенти повинні знати фізичні основи електрокардіографії; вміти користуватися електрокардіографом і електрокардіоскопом.

Питання, рекомендовані для повторення

1. Електричне поле і його характеристики.

2. Силові лінії і еквіпотенціальні поверхні електричного поля.

3. Потенціал електричного поля точкового заряду.

4. Іонна теорія виникнення біопотенціалів спокою і дії.

Основні питання теми заняття

1. Електрографія тканин і органів як метод дослідження.

2. Фізичні основи електрокардіографії:

   1. електричний диполь;

   2. потенціал і різниця потенціалів електричного поля диполя;

   3. теорія Ейнтховена.

3. Фізичні основи вектор-електрокардіографії.

4. Призначення, будова і принцип дії електрокардіографа і електрокардіоскопа.

Література

1. Конспект лекцій.

2. Чалий О.В., Агапов Б.Т., Цехмістер Я.В. та ін. Медична і біологічна фізика. Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації. – К.: Книга плюс, 2005. – С. 199-206, 219 – 228, 337-345.

3. Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика: Ученик. – 2-е изд. – К.: ИД «Профессионал», 2004. – С. 261-275, 536-542.

4. Ремизов А.Н.. Медицинская и биологическая физика. – М.: Высшая школа,1987.–С.265–278.

5. Владимиров Ю.А. и др. Биофизика. – М.: Медицина, 1983.С.172–186.

6. Ливенцев Н.М.. Курс физики. – М.: Высшая школа, 1978.Т.ІІ. С.121–131.

7. Эссаулова Й.А. и др. Руководство к лабораторным работам по медицинской и биологической физике. – М.: Высшая школа, 1987.– С. 189–194.

8. Ливенцев Н.М., Левинсон А.П.. Электромедицинская аппаратура.– М.: Медицина, 1974. – С.5-12,13-15.

9. Лабораторні і медичні прилади та апарати. -Івано-Франківськ, 1992. -С.56-62.

ІНСТРУКЦІЯ

до проведення лабораторної роботи

Завдання:

1. За допомогою імітатора електрокардіограм одержати на екрані електрокардіоскопа ЕКГ з різних відведень і замалювати їх вигляд.

2. За допомогою електрокардіографа ЕКIТ-04 записати ЕКГ у ІІ відведенні і визначити за нею величину зубців P, Q, R, S і Т (у мВ), а також частоту пульсу.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

1. Одержання електрокардіограми за допомогою імітатора екг

ОПИС УСТАНОВКИ: Установка складається з портативного електронного імітатора ЕКГ, який за допомогою штатного кабелю відведень з’єднується з електрокардіоскопом, що використовується як пристрій відображення.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Згідно інструкцій підготувати імітатор ЕКГ і електрокардіоскоп (ЕКСП) до роботи.

2. За допомогою кабелю відведень з’єднати ЕКСП з імітатором ЕКГ. Для цього один кінець кабелю підключити до розйому “☺“ на правій стінці ЕКСП, а 5 штирів різного кольору, що знаходяться з другого кінця кабелю, вставити у відповідні за кольором 5 гнізд, які знаходяться на передній панелі імітатора ЕКГ.

3. Натиснути на ЕКСП кнопку першого відведення і, тримаючи деякий час палець на кнопці, що розташована з правого боку імітатора, замалювати вигляд одержаної ЕКГ.

4. Натискаючи на кнопки І І, І І І, αVR, αVL, αVF, V одержати і замалювати ЕКГ вказаних відведень.

УВАГА! З метою продовження часу роботи гальванічного елемента, від якого живиться імітатор ЕКГ, не рекомендується без необхідності тримати кнопку натиснутою тривалий час.