3. Критерії оцінювання знань студентів за результатами державного іспиту

Теоретична частина білету складається з трьох питань.

ОЦІНКА “ВІДМІННО” ставиться, якщо:

1. Наявність самостійного мислення та вміння аналізувати матеріал.

2. Конкретність відповіді на питання.

3. Названі, проаналізовані всі поняття, категорії, що передбачені програмою курсу.

4. Чітке формулювання висновків та узагальнень.

Відповідь базується на самостійному мисленні, вона є змістовною і вичерпаною по питанню, що розглядається. Студент демонструє знання матеріалу курсу, проблеми, що висвічується, вміння користуватися поняттями, категоріями, систематизувати їх. У відповіді дані правильні формулювання, матеріал поданий грамотно, логічно. Із розглянутої проблеми зроблені чіткі висновки.

ОЦІНКА “ДОБРЕ” ставиться, якщо:

1. Вміння частково самостійно аналізувати матеріал.

2. Рівень конкретності відповіді на питання (має упущення, залучено матеріал поза питанням, що розглядається).

3. Рівень залучення до відповіді понять та категорій, що передбачені програмою курсу.

4.Рівень чіткості формулювання висновків та узагальнень.

Відповідь свідчить про знання матеріалу курсу, змісту понять та категорій. Формулювання правильні, матеріал засвоєний в обсязі програми курсу. У відповіді можливі деякі упущення, несуттєві пробіли в освоєнні деяких питань.

ОЦІНКА “ЗАДОВІЛЬНО” ставиться, якщо:

1. Присутні елементи самостійного аналізу матеріалу.

2. Рівень конкретності, що свідчить про ознайомлення з основним матеріалом курсу.

3. Рівень залучення до відповіді понять та категорій, що передбачені програмою курсу.

4. Рівень чіткості формулювання висновків та узагальнень.

Відповідь свідчить про засвоєння основної частини програмного матеріалу, але має неповне розкриття питання, допущена непослідовність, неточні формулювання. Студент виявляє труднощі в самостійному аналізі. Висновки мають поверховий характер.

ОЦІНКА “НЕЗАДОВІЛЬНО” ставиться, якщо:

1. Практично відсутні елементи самостійного аналізу матеріалу.

2. Відповідь свідчить, що більша частина матеріалу не засвоєна.

3. Низький рівень залучення до відповіді понять та категорій, що передбачені програмою курсу, відповідь має безсистемний характер.

4. Формулювання не мають чіткості, висновки носять фрагментарний характер, чи відсутні взагалі.

Відповідь свідчить, що студент не засвоїв більшу частину програмного матеріалу, не виявив знання понять та категорій. Відповідь має безсистемний та помилковий характер. Студент не може зв’язати розглянутий теоретичний матеріал з сучасністю.

4. Рекомендована література

4.1 Рекомендована література з дисципліни «Способи забезпечення виконання зобов’язань»

1. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.03 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003.

2. Сімейний кодекс України від

3. Конституція Автономної Республіки Крим

4. «Про заставу». Закон України від 02.10.1992 р., із змінами та доповненнями

5. «Про страхування» Закону України від 07.03.1996 року із змінами та доповненнями.

6. “Порядок управління акціями, паями, частками господарських товариств, які перебувають у загальнодержавній власності”. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1995 р. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1996. – N 3.- С. 29.

7. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності”. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994 р. N 02 - 5/ 225.// Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1996.- N 1.- С. 158.

8. “Про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд”. Постанова Ради Міністрів УРСР від “8 квітня 1980 р. // ЗП УРСР.- 1980.- N 5. – Ст. 43.

9. “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності”. Декрет Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 р.// ВВРУ. -1993. - N 7.- Ст. 52.

10. „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. N 7

11. Декрет N 7-93 - Декрет КМУ від 21.01.93 р. N 7-93 "Про державне мито".

12. Закон України № 2343-XII - від 14.05.92 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (зі змінами та доповненнями)

13. Закон України від 01.07.04 р. N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

14. Закон України від 05.06.03 р. N 898-IV "Про іпотеку" ("Баланс", 2003, N 39).

15. Земельний кодекс від 25.10,01 р. N 2768-III, зі змінами

16. Інструкція про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Мінюсту від 03.03.04 р. N 20/5.

17. Письмо ГНАУ "Относительно обложения НДС полученной неустойки" от 25.07.2001 г. N 9049/7/16-1277 (далее - Письмо ГНАУ N 9049).

18. Положення N 7/5 - Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Мінюсту України від 07.02.02 р. N 7/5, зі змінами.

19. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошо­вих зобов'язань. Закон України, від 22.11.96. - ВВРУ. - 1997. - № 5. - Ст. 28. - Із змін, від 10.01.2002.

20. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'я­заних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за договором поставки. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 30.03.95 № 02-5/218. - Із змін, від 18.11.97; 12.05.99; 31.05.2002.

21. Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.97 № 910. — ОВУ. - 1997. - число 35. - С. 16.

22. Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань. Оглядовий лист Вищо­го арбітражного суду України від 30.05.2001 № 01-8/637. – Вісник господарського судочинства, 2001, № 3, с. 149-150.

23. Разъяснение ВАС Украины "О некоторых вопросах практики применения имущественной ответственности за невыполнение денежных обязательств" от 29.04.94 г. N 02-5/293 с изменениями и дополнениями (далее - Письмо N 02-5/293).

24. Азімов Ч. Поняття і зміст приватного права // Вісник академії правових наук України. - №3.- 1998

25. Азімов Ч.Залогове право.-Х.,1996.

26. Боднар Т.В. Гарантія як вид забезпечення виконання зобов'язання за Цивыльним кодексом України //Вісник господарського судочинства. - 2003. - №2. - C. 143-150.

27. Боднар Т.В. Місце виконання цивільно-правового зобов'язання //Часопис Київського університету права . - 2003 . - № 4 . - С. 46-49.

28. Варкало В. Ответственность по гражданскому праву. М.1986.

29. Васькин В.В., Харитонов Е.О. Дифференциация гражданской првосубъектности // Правовое положение несовершеннолетних: Сб. Научных трудов. — Краснодар: 1985. — С.14-15.

30. Вишневсий. А.А. Залоговое право.-М.,1995.

31. Власник і право власності / За ред. Я.М. Шевченко. — К., 1994.

32. Гришин Д.А. Неустойка: современняа теория//Актуальные проблемы гражданского права.Вып.2/Под ред.М.И.Брагинского.Росийская школа частного права.-М.:Статут,2000.-С.103-104

33. Гелевей О.І. Підстави зменшення неустойки //Пiдприємництво, господарство i право. - 2001. - №10. - C. 42-44.

34. Гелевей О.І. Способи забезпечення зобов'язань у новому ЦК України //Проблеми цивільного права та цивільногог процесу на сучасному етапі розвитку законодавства: Матеріали міжвузівської курсантської (студентської) наукової конференції, 5 квітня 2002р. /Донецький інститут. - 2002. - C. 229-232.

35. Гелевей О.І. Зміст неустойки в новому ЦК України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2002. - №2. - C. 141-143.

36. Довгерт А. Новий Цивільний кодекс України і світові тенденції розвитку приватного права // Юридичний вісник України – 1991 –с.2-13

37. Донцов С.Способы обеспечения исполнения обязательств//Сов.юстиция.-1973.-№8.

38. Ємельянов В.П. Цивільне право України, Дніпропетровськ. -1994.

39. Залєтов О.М. Страхування . Навчальний посібник / За редакцією д.е.н.

40. Крат В. Неустойка. Що переважить: майно або гроші //Пiдприємництво, господарство i право. - 2002. - №12. - C. 41-42.

41. Кузнєцова Н.С. Принципи сучасного зобов'язального права України //Методологія приватного права. - С. 144-152

42. Новоселова Л.А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике. Факторинг. – М.: «Статут», 2003.

43. Огієнко Д. Прострочення платежу за векселем та проблеми визначення розміру неустойки // Право України. - 2004. - №6. - С. 50-53.

44. Очкуренко С.В. Проблеми правового регулювання кредитного дого­вору // Вісник Вищого арбітражного суду України. —1998. — № 3. — С.141-150.

45. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. — М.: Статут. — 1998. — С. 192-235.

46. Правове регулювання кредитних відносин по законодавству України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Л.Г. Рябко / Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2002. — 19 с.

47. Сарбаш С.В. Исполнение взаимных обязательств. – М.: «Статут», 2004.

48. Шабунина И.С. Некоторые основания перемены лиц в обязательстве вследствие причинения вреда в современном гражданском праве //Юрист . - 2004 . - № 3 . - С.35-37.

49. Шаповалова О.І. Юридичні умови застосування неустойки, процентів як мір цивільно-правової відповідальності //Вісник господарського судочинства. - 2004. - №3. - С. 217-219.

50. Южанин Н.В. Удержание как способ обеспечения исполнения обязательств //Арбитражный и гражданский процесс . - 2002 . - №2 . - C.22-26.