
- •1. Становлення психології як науки.
- •2.Обєкт і предмет психології. Розвиток уявлень про предмет психології.
- •3.Джерела знань про психіку.
- •4.Методи психологічних досліджень.
- •5. Методи психологічного впливу на особистість.
- •6. Когнітивна сфера особистості та її структура.
- •7. Відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу . К-ція відчуттів.
- •8. Властивості сприймання : цілісність , константність, вибірковість, предметність, осмисленість.
- •9. Увага, її ф-ї в життєдіяльності …
- •10. Мимовільність, довільна, після довільна увага.
- •11. Властивості уваги: обсяг, розподіл, концентрація, стійкість, переключення.
- •12. Пам’ять. Види пам’яті: рухова, образна, словесно-логічна, емоційна.
- •13. Основні процеси пам’яті.
- •14. Типи пам’яті
- •15. Механізми взаємодії коротко- та довготривалої пам’яті за Аткінсоном
- •16. Закономірності пам'яті за г. Еббінгаузом, б.Зейгарник
- •17 Психологічні теорії пам'яті
- •18. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Особливості мислення людини.
- •19. Мислиннєві операції
- •20. Види мислення
- •21. Види мислення
- •22. Види мислення
- •23.Уява як вищий психічний пізнавальний процес. Її характерні особливості.
- •24. Прийоми уяви
- •25.Види уяви
8. Властивості сприймання : цілісність , константність, вибірковість, предметність, осмисленість.
Цілісність сприймання. Результат сприймання - цілісний образ предмета, ситуації, події, процесу. Здат¬ність до цілісного сприймання не є вродженою, вона формується і вдосконалюється у процесі діяльності. Спочатку маніпулятивна діяльність, гра, а згодом і праця вимагають від людини приглядатися до предме¬тів, знарядь, вивчати частини, щоб ефективніше вико¬ристовувати їх у продуктивній діяльності. Цілісність образу виникає поступово на основі наявного досвіду, знань дитини.
Осмисленість сприймання. Процес сприймання ніколи не відбувається на елементарному рівні. Він зав¬жди пов'язаний із вищим рівнем психічної діяльності, зо¬крема мовою та мисленням. Людина не просто дивиться на предмети, а реєструє їхні ознаки, виокремлює суттє¬ві, об'єднує їх. Образ завжди має певне смислове зна¬чення. Свідомо сприймати предмет - означає назвати його, узагальнити в слові, схемі, моделі.
Предметність сприймання. Предмет, його вигляд сприймають відповідно до використання або за основни¬ми властивостями. Цьому сприяє предметність сприй¬мання, тобто пов'язаність відчуття та сприймання з реальними предметами і явищами навколишнього світу. Ця властивість сприймання відіграє суттєву роль у розвитку дитини. Наприклад, у ранньому віці вона відкриває існування речей, починає усвідомлювати їх значення у задоволенні її потреб. Відкриття предметно¬сті світу викликає в дитини намагання оволодіти ним. Вона тягнеться до предметів, дістає, розглядає їх, мані¬пулює ними.
Константність проявляється у сприйманні освітле¬ності, кольору, розміру, форми тощо.
Константність сприймання освітленості. Світ¬лість об'єкта постійна, навіть коли змінюється освітле¬ність. У глибокій тіні засніжена дорога сприймається як біла, а осяяний сонцем шматок вугілля - як чорний, хоч світло, відбите вугіллям, може бути значно інтенсивнішим, ніж світло, відбите снігом. Константність сприймання освітленості «не працює», коли об'єкт ціл¬ком ізольований від інших об'єктів і поверхонь.
Константність сприймання кольору. Адекватне сприймання кольору має свої межі. Нерідко зміна освіт¬лення зумовлює зміну кольору. Наприклад, тканина, яка при світлі люмінесцентної лампи була небесно-блакитною, на сонці виглядає зовсім по-іншому. Знаючи це, люди купують кольорові тканини, роздивившись їх за різного освітлення.
Константність сприймання розміру. Зміна від¬стані до об'єкта в певних межах не спотворює враження. Сприймання розмірів об'єктів незмінними незалежно від відстані до них є наслідком константності сприйман¬ня розміру. Однак вона не безмежна. Це стає помітним, коли об'єкт перебуває на дуже великій відстані від спо¬стерігача або при спогляданні його з висоти.
Константність сприймання форми. Навіть за ра¬дикальної зміни кута зору форма об'єкта теж може сприйматися як незмінна. Звичайна віконна рама чи двері здаються прямокутними незалежно від того, під яким кутом на них дивитися. Однак їх проекція на сітківці має прямокутну форму тільки тоді, коли вони розташовані прямо перед спостерігачем, й іншу форму - якщо розглядати їх під кутом. Нахилена кругла тарілка теж сприймається як кругла.