- •1. Становлення психології як науки.
- •2.Обєкт і предмет психології. Розвиток уявлень про предмет психології.
- •3.Джерела знань про психіку.
- •4.Методи психологічних досліджень.
- •5. Методи психологічного впливу на особистість.
- •6. Когнітивна сфера особистості та її структура.
- •7. Відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу . К-ція відчуттів.
- •8. Властивості сприймання : цілісність , константність, вибірковість, предметність, осмисленість.
- •9. Увага, її ф-ї в життєдіяльності …
- •10. Мимовільність, довільна, після довільна увага.
- •11. Властивості уваги: обсяг, розподіл, концентрація, стійкість, переключення.
- •12. Пам’ять. Види пам’яті: рухова, образна, словесно-логічна, емоційна.
- •13. Основні процеси пам’яті.
- •14. Типи пам’яті
- •15. Механізми взаємодії коротко- та довготривалої пам’яті за Аткінсоном
- •16. Закономірності пам'яті за г. Еббінгаузом, б.Зейгарник
- •17 Психологічні теорії пам'яті
- •18. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Особливості мислення людини.
- •19. Мислиннєві операції
- •20. Види мислення
- •21. Види мислення
- •22. Види мислення
- •23.Уява як вищий психічний пізнавальний процес. Її характерні особливості.
- •24. Прийоми уяви
- •25.Види уяви
22. Види мислення
За так званого патогенного мислення стрес, напруженість можуть посилюватися й підвищувати ймовірність виникнення психічних розладів. Роздуми, думки, уявлення, пов'язані з образою, соромом, заздрістю, невдачею, страхом, ревнощами та іншими негативними емоційними переживаннями людини, становлять зміст патогенного мислення. Патогенному мисленню властиві цілковита свобода уяви, відсутність контролю над вільним перебігом образів і думок, відсутність рефлексивного аналізу свого мислення та неусвідомленість тих розумових операцій, які породжують емоцію. Отже, патогенне мислення має певні риси, через які можуть породжуватися розлади психіки - як ії коливання в межах норми, так і патологічні відхилення.
Саногенне мислення, навпаки, сприяє подоланню негативних емоцій та психологічному оздоровленню людини. Для саногенного мислення характерний динамізм зв'язку особистості зі світом образів, у якому відображуються життєві ситуації. В процесі цього виду мислення суб'єкт відокремлює себе від власних переживань і спостерігає за ними; вія відтворює стресову ситуацію на тлі спокою та концентрації уваги, пристосовується до неї. Важливим є також розуміння людиною тих психічних станів, які контролюються (скажімо, розуміння природи страхів, сорому, образи тощо), Інакше кажучи" саногенне мислення вимагає досить високого рівня розвитку психологічної культури особистості.
23.Уява як вищий психічний пізнавальний процес. Її характерні особливості.
Уява належить до вищих пізнавальних процесів. Вона є необхідним аспектом будь-якої людської діяльності.
Уяву породжують потреби, які виникають у житті людини, і насамперед потреба змінити ті чи інші предмети навколишнього світу.
Уява - це відтворення у психіці людини предметів та явищ, які вона сприймала коли-небудь раніше, а також створення нових образів предметів та явищ, котрих раніше вона ніколи не сприймала.
Уява постійно балансує на межі свідомого і несвідомого, одного асоціативного контексту та іншого, деструктивності та конструктивності. Тому вона завжди створює широкий простір для самовизначення людини як митця.
24. Прийоми уяви
До них відносяться: аглютинація, аналогія, акцентування, типізація, додача і переміщення. Аглютинація (комбінування) - прийом створення нового образу шляхом суб'єктивного об'єднання елементів або частин деяких початкових об'єктів.
Аналогія - це процес створення нового, за схожістю з відомим.
Гіперболізація - виявляється у суб'єктивному перебільшенні (применшення) розмірів об'єкта або кількості частин та елементів.
Акцентування - суб'єктивне виділення і підкреслення якихось характерних для об'єкта якостей.
Типізація-прийом узагальнення безлічі споріднених об'єктів з метою виділення в них загальних, повторюваних, істотних ознак і втілення їх у новому образі.
Додача - полягає в тому, що об'єкту приписуються (додаються) не властиві йому якості або функції (чоботи-скороходи, килим-літак). Переміщення - суб'єктивне приміщення об'єкта в нові ситуації, в яких він ніколи не був, не може бути взагалі, або в яких суб'єкт його ніколи не бачив.
