- •1. Становлення психології як науки.
- •2.Обєкт і предмет психології. Розвиток уявлень про предмет психології.
- •3.Джерела знань про психіку.
- •4.Методи психологічних досліджень.
- •5. Методи психологічного впливу на особистість.
- •6. Когнітивна сфера особистості та її структура.
- •7. Відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу . К-ція відчуттів.
- •8. Властивості сприймання : цілісність , константність, вибірковість, предметність, осмисленість.
- •9. Увага, її ф-ї в життєдіяльності …
- •10. Мимовільність, довільна, після довільна увага.
- •11. Властивості уваги: обсяг, розподіл, концентрація, стійкість, переключення.
- •12. Пам’ять. Види пам’яті: рухова, образна, словесно-логічна, емоційна.
- •13. Основні процеси пам’яті.
- •14. Типи пам’яті
- •15. Механізми взаємодії коротко- та довготривалої пам’яті за Аткінсоном
- •16. Закономірності пам'яті за г. Еббінгаузом, б.Зейгарник
- •17 Психологічні теорії пам'яті
- •18. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Особливості мислення людини.
- •19. Мислиннєві операції
- •20. Види мислення
- •21. Види мислення
- •22. Види мислення
- •23.Уява як вищий психічний пізнавальний процес. Її характерні особливості.
- •24. Прийоми уяви
- •25.Види уяви
19. Мислиннєві операції
АНАЛІЗ - це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.
СИНТЕЗ - це мисленнєва операція об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле.
ПОРІВНЯННЯ - це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.
АБСТРАГУВАННЯ - це уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві.
СИНТЕЗ - це мисленнєва операція об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле.
ПОРІВНЯННЯ - це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.
АБСТРАГУВАННЯ - це уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві.
УЗАГАЛЬНЕННЯ виявляється в мисленнєвому об´єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування
КЛАСИФІКАЦІЯ - це групування об´єктів за видовими, родовими та іншими ознаками.
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ - це упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об´єктів.
20. Види мислення
Наочно-дійове мислення полягає в тому, що розв'язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту. Так, у ранньому віці діти виявляють здатність до аналізу і синтезу, коли сприймають предмети в певний момент і мають можливість оперувати ними.
Наочно-образне мислення - це вид мислення, який відбувається на основі образів уявлень, перетворення ситуації в план образів. Цей різновид мислення виявляють поети, художники, архітектори, парфумери, модельєри. Значення цього мислення полягає в тому, що за його допомогою повніше відтворюється різноманітність характеристик об'єкта, відбувається встановлення незвичних поєднань предметів та їхніх властивостей. У простій формі це мислення виникає в дошкільному віці. Дошкільники мислять образами. Спонукаючи до створення образів на основі прочитаного, сприйнятих об'єктів, до схематичного та символічного зображення об'єктів пізнання, вчитель розвиває образне мислення у школярів.
Особливістю абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на поняття, судження, з допомогою логіки, не використовуючи емпіричних даних. Р. Декарт висловив таку думку: "Я мислю, отже, я існую". Цими словами вчений наголошує на провідній ролі у психічній діяльності мислення, і саме словесно-логічного.
21. Види мислення
Калмикова вирізняє продуктивне і репродуктивне мислення за ступенем новизни продукту, що отримує суб'єкт пізнання. Дослідниця вважає, що мислення як процес узагальненого й опосередкованого пізнання дійсності завжди продуктивне, тобто спрямоване на здобуття нових знань. Проте у ньому в діалектичній єдності переплетені продуктивні й репродуктивні компоненти. Репродуктивне мислення - це вид мислення, який забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Нове завдання співвідноситься з уже відомою схемою розв'язання. Незважаючи на це, репродуктивне мислення завжди потребує виявлення певного рівня самостійності.
Інтуїтивне та аналітичне мислення розрізняють на підставі трьох ознак: часу перебігу процесу, структурності (чіткий розподіл на етапи) та рівня перебігу (усвідомленості або неусвідомленості). Аналітичне мислення - це вид мислення, який розгорнутий у часі, має чітко виражені етапи, достатньою мірою усвідомлені суб'єктом. Інтуїтивне, навпаки, вид мислення, згорнутий у часі, який протікає швидко, в ньому відсутній поділ на етапи, він мало представлений у свідомості.
Дискурси́вне ми́слення (від лат. discursus — міркування) — форма розумової стратегії, в якій відбувається послідовний перебір різних варіантів рішення задачі, найчастіше на основі зв'язного логічного міркування, де кожен подальший крок обумовлений результатом попереднього. Розрізняють дедуктивні і індуктивні висновки. Часто дискурсивне мислення протиставляють інтуїтивному. Пуанкре :"За допомогою логіки - доводять, за допомогою інтуіції - винаходять"
