2.3 Структура національного стандарту та його позначення

Структурні елементи (зміст) стандарту – це сукупність елементів побудови, викладення, оформлення, змісту і позначення стандартів. У загальному випадку стандарти містять такі структурні елементи: титульну сторінку, відомості про право власності на даний стандарт, найменування, область застосування, нормативні посилання, вимоги, додатки обов’язкові та рекомендовані, відомості про віднесення стандарту до певної класифікаційної групи друкарсько-книжкової продукції, позначення даного стандарту.

Позначення національних стандартів України здійснюється згідно з ДСТУ 1.0:2003 та включає такі елементи:

• індекс (ДСТУ)

• реєстраційний номер – до п’яти цифр

• рік затверждения стандарту (після двокрапки зазначається рік, при прийнятті стандарту до 2000 року – після тире вказуються тільки останні дві цифри року).

Наприклад: ДСТУ 3587-97. Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.

ДСТУ 4268:2003. Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги

ДСТУ 4269:2003. Послуги туристичні. Класифікація готелів

ДСТУ 4281:2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація

Для комплексу стандартів міжгалузевих систем – у реєстраційному номері перші цифри з крапкою визначають комплекс стандартів. Приклади чинних комплексів стандартів:

ДСТУ 1.1:2001 Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.

ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Порядок розроблення національних нормативних документів.

ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.

ДСТУ 1.6:2004 Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів.

Треба відзначити, що національні стандарти України, через які впроваджують міжнародні чи регіональні стандарти позначають згідно з ДСТУ 1.7:2003.

Як було зазначено вище, національні (державні) класифікатори прирівнюються до державних (національних) стандартів. Розглянемо найбільш поширені класифікатори в організації та економіці підприємницької діяльності. Так, державний класифікатор професій ДК 003:2010 повинен використовуватися всіма суб’єктами бізнесу при формуванні штатного розпису, оформленні трудових книжок робітників. Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП) використовується при організації державних закупівель. А також ДКПП призначений вирішувати такі основні завдання:

- виконувати комплекс облікових функцій щодо продукції та послуг у межах робіт стосовно державної статистики;

- складати міжгалузевий баланс виробництва й розподілу продукції та послуг відповідно до системи національних рахунків;

- забезпечувати функціювання системи оподаткування суб'єктів господарювання;

- провадити зіставлення національних статистичних даних із даними країн Європейського Союзу;

- використовувати коди продукції та послуг у нормативних документах і сертифікатах відповідності.

ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі – КВЕД) використовується для подання та аналізу статистичної, фінансової, митної, податкової, банківської та іншої економічної інформації, а також у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Конкретні види економічної діяльності відповідно до цього ДК повинні відображатися в реєстраційних документах юридичних та фізичних осіб та відповідно враховується у визначенні виду та розміру оподаткування.

Позначення державних класифікаторів здійснюється згідно з ДСТУ 1.10:2003.

Яким чином розробляються національні стандарти в Україні? Законодавством України передбачено, що проекти національних стандартів України повинні розроблятися, як правило, відповідно до чинних міжнародних/регіональних стандартів. Це обумовлено також у зв’язку зі вступом України до ВТО. Тому важливо з’ясувати мету та завдання міжнародної стандартизації, види міжнародних організацій та співпрацю з ними українських організацій.