19

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Олеся Гончара Центр денної форми навчання Кафедра безпеки життєдіяльності

Реферат з дисципліни: «Безпека життєдіяльності» на тему:

«Джерела забруднення атмосфери міст. Наслідки забруднення»

Виконала: студентка 2 курсу спеціальності «Реклама та зв’язки з громадськістю» групи ЗР-12-01 Олефір Д.В.

Перевірила: ст.в. Дорганова Л.О.

Дніпропетровськ 2013

План

Вступ……………………………………………………………………………………2

1. Вплив урбанізації на стан атмосферного повітря……………………………….4

2. Джерела забруднення атмосфери міст……………………………………………5

   1. Природне забруднення атмосфери……………………………………………7

   2. Штучне забруднення атмосфери………………………………………………7

3. Наслідки забруднення атмосфери міст……………………………………………11

4. Проблема забруднення атмосфери міст у Дніпропетровській області………….14

Висновок…………………………………………………………………………………17

Власна думка з приводу освітлюваної проблеми…………………………………….18

Використана література………………………………………………………………..20

Вступ

Віддавна людина прагнула підкорити природу, зробити середовище свого існування більш зручним для проживання, сповна експлуатувати усі природні багатства для збагачення і задоволення власних бажань та отримання вигод. Проте у цих егоїстичних прагненнях людина забула подумати про наслідки своїх дій, адже щонайменше втручання у природну рівновагу здатне змінити плин життя і призвести до катастрофічних наслідків, як для самої людини, так і для усього живого на планеті. Це твердження цілком справедливе для стану повітря, яке є одним з найнеобхідніших компонентів довкілля та людської життєдіяльності, адже за його відсутності чи різкої нестачі існування живих істот, зокрема людини, можливе лише протягом декількох хвилин.

Ще до початку руйнівної діяльності людини існували (і продовжують існувати) природні забруднювачі атмосфери (пилові бурі, лісові пожежі тощо), але їх вплив був майже невідчутним, природа була здатна самостійно очищуватися. Пізніше, в давні часи, на ранньому етапі розвитку людства, рівень та наслідки забруднення атмосфери внаслідок людської діяльності були незначними і не порушували природної рівноваги, але разом із розвитком науки і техніки зростало і втручання людини у навколишнє середовище, що неодмінно несло за собою певні наслідки. Переломним моментом став промисловий переворот ХІХ століття. Відтоді проблеми, пов’язані з екологією нагадують процес формування «снігової кулі».

У останні десятиліття забруднення людською діяльністю довкілля, у тому числі атмосфери – газової оболонки Землі, стало набувати катастрофічних масштабів, особливо у рамках прискореної урбанізації. Завдяки всебічній діяльності людини процеси самовідтворення та регуляції складу атмосфери порушуються, становлячи загрозу життю та здоров’ю населення. Чи не найгостріше ця проблема стоїть у містах – місцях із підвищеною техногенною активністю. Є всі підстави називати теперішній стан атмосфери деяких міст кризовим.

Наразі питання причин, наслідків, засобів та заходів для зменшення шкідливого впливу техногенних джерел небезпеки на атмосферне середовище є надзвичайно важливим як в Україні так і загалом у всьому світі. Окремо хочеться звернути увагу на актуальність даної проблеми у нашому регіоні проживання – Дніпропетровській області, в якій критичний стан атмосфери яскраво відображається в рівні негативних показників захворюваності та смертності. Звичайно, ядро цієї проблеми криється у розвинутій промисловості регіону, що носить екстенсивний характер.

Проблему забруднення атмосфери міст у науці безпеки життєдіяльності класифікують як техногенну небезпеку. Про класифікацію джерел забруднення, їх особливості та наслідки піде мова далі.

1. Вплив урбанізації на стан атмосферного повітря

Процес урбанізації (тобто зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства) зумовив концентрацію населення, засобів виробництва та промисловості у містах, що поступово спричинило якісні зміни зокрема у стані атмосферного повітря міст.

Незважаючи на очевидні переваги проживання в урбанізованому середовищі (робочі місця, кваліфікована медична допомога, кращі житлові та соціально-побутові умови життя, розвиток культури), таке середовище є відірваним від природного і насиченим різного роду небезпеками: як природними, так і антропогенними з техногенними. Останні виявляють себе якнайяскравіше, адже урбанізацію неможливо розглядати без зв’язку з розвитком суспільного виробництва (важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості тощо). Вони негативно впливають як на екологічний стан довкілля, так і на стан здоров’я населення. Так, ступінь поширення багатьох хвороб, пов’язаних із якістю споживаного людьми повітря, у великих містах набагато більший, ніж у селах (рак легень у великих містах нині реєструється в 2–3 рази частіше, ніж у сільській місцевості.) Також у містах набагато більше хворіють бронхітами, астмою, артеріальною гіпертонією, атеросклерозом, неврозами, алергійними хворобами. Рівень інфекційних захворювань тут також удвічі вищий.

Міські поселення характеризуються найвищими рівнями антропогенних навантажень на навколишнє середовище, в результаті чого воно деформується, набуває якісно нових рис, аж до зміни мікрокліматичних факторів і фізико-хімічних властивостей середовища, зокрема повітряного басейну. Метеорологічні спостереження свідчать, що температура повітря в межах міських територій у середньому на декілька градусів вища, ніж у приміських районах. Над містами, особливо великими, частіше випадають атмосферні опади, бувають густі тумани, а також смоги – густі тумани, змішані з димом, кіптявою та вихлопними газами. Прозорість атмосфери в містах менша, ніж за її межами і в сільській місцевості. Тумани, а також запиленість повітря помітно зменшують проникнення до земної поверхні сонячних променів. До того ж, нерідко виникають такі негативні явища, як рух до центральної частини міста (через те, що вона сильніше нагрівається, ніж околиці) повітряних потоків, що несуть сюди забруднені промислові викиди підприємств, розташованих за межами міста.

Наразі дуже важливою екологічною проблемою постає рівень атмосферного забруднення в урбанізованому середовищі, адже концентрація промислових об’єктів, недостатній контроль за утилізацією шкідливих речовин, невідповідність кількості населення, шляхів забруднення та зелених насаджень, недостатня кількість та якість очисних засобів та заходів призводять до актуалізації питання про шляхи виникнення та засоби захисту від атмосферного забруднення.

Так, на Дніпропетровщині високий рівень урбанізації та індустріалізації вплинув на виникнення цілого комплексу екологічних проблем, серед яких одне з провідних місць посідає проблема стану атмосфери у містах-промислових центрах. Майже вся територія області відноситься до категорії дуже забрудненої, а більше третини – до надзвичайно забрудненої. 

Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони жит­тєзабезпечення людей, зокрема контроль і запобігання забруднення повітря.