Питання для повторення та самоконтролю

1. Які за масштабом карти використовують як робочу карту командири артилерійських (ракетних) підрозділів?

2. У чому міститься порядок вибору карти?

3. Які сторони аркушів карти відрізають перед склеюванням?

4. За яким форматом складають склейку аркушів карти для подальшого використання?

5. У чому полягає піднімання робочої карти?

6. Що наносять на робочу карту і яким кольором?

Розділ 3 Правила ведення робочої карти

3.1 Загальні положення

Умови роботи офіцерів при веденні робочої карти характеризуються мінімальними зручностями і обмеженим часом. Тому кожен офіцер повинен завчасно потурбуватися про все необхідне для роботи з картою в таких умовах. Для роботи з картою потрібно мати польову сумку (планшет), кольорові олівці (фломастери), офіцерську лінійку, циркуль-вимірювач (курвіметр), гумку, компас, леза або ніж.

Та обстановка, яка наноситься на карту до прийняття рішення, називається вихідною.

Робочі карти ведуться офіцерами особисто. При цьому на карту наносять тільки ті дані обстановки, які йому необхідні для роботи на займаній посаді.

Важливо, щоб у зображеній обстановці на карті міг вільно розібратися будь-який інший офіцер. Ось чому при веденні робочої карти дані обстановки треба наносити акуратно, тонкими лініями і встановленими умовними знаками, причому розміри їх повинні узгоджуватися із величиною нанесених військових одиниць, добре читатися і не порушувати топографічної основи карти.

Обстановка на робочу карту наноситься умовними знаками одного кольору (синього для противника) і комбінацією умовних знаків різних кольорів для своїх військ.

Під час розроблення і ведення робочої карти використовують такі основні кольори:

червоним кольором наносять:

- положення, завдання, розмежувальні лінії, тильні границі, пункти управління та дії своїх танкових і механізованих військ та їх тили;

чорним кольором наносять:

- положення і дії ракетних військ і артилерії; усіх інших родів військ СВ, окрім механізованих і танкових; удари своїх військ ракетами в звичайному спорядженні, вогонь артилерії, рубежі досяжності ракет; усі пояснювальні написи за свої війська (нумерація, найменування та ін.);

синім кольором наносять:

- положення та дії військ противника, пункти управління, позиції вогневих засобів, оборонні споруди, загородження, усі пояснювальні написи (нумерація, назви та ін.).

зеленим кольором наносять:

- демонстраційні, імітаційні дії своїх військ, заходи щодо дезінформації, а також фальшиві райони, рубежі, споруди, об’єкти з позначкою літери „Ф”.

коричневим кольором наносять:

- маршрути висування своїх військ і проходи в гірських масивах;

жовтим кольором підтушовують (затушовують):

- підприємства атомної та хімічної промисловості, написи населених пунктів, які відображають завдання військ;

зеленим кольором різноманітних відтінків підтушовують (затушовують):

- положення та завдання військ прикриття державного кордону, командні пункти Прикордонних військ.

Відомості, які потребують перевірки, позначають знаком питання червоного кольору. Вони наносяться на карту без дотримання масштабу.

Умовні знаки складають зміст робочої карти того або іншого командира.

Умовні знаки служать засобом відображення об’єктивної дійсності, тобто бойової обстановки. В управлінні військами за допомогою умовних знаків показують положення підрозділів (їх розміри), характер дій, кількість сил і засобів, мету дій і способи її досягнення.

Умовні тактичні позначення (додаток „Б”) – це своєрідна мова армії, узаконена бойовими статутами і настановами. Тому необхідно строго дотримуватися чіткості їх нанесення, однозначності розуміння. Символи умовних тактичних знаків повинні бути наочними, простими, не допускати різного тлумачення їх змісту і забезпечувати можливість користування технічними засобами для швидкого нанесення обстановки на робочу карту. Добре нанесена обстановка – результат умілого нанесення умовних знаків і скорочених позначень.