
- •Правила ведення робочої карти артилерії
- •Розділ 1 Робоча карта
- •1.1 Класифікація топографічних карт
- •1.2 Зображення рельєфу на топографічних картах
- •Форми рельєфу
- •Визначення по карті крутості схилу
- •1.3 Визначення відстані по карті
- •1.4 Призначення робочої карти і вимоги до неї
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 2 Підготовка карти до роботи
- •2.1 Вибір карти
- •2.2 Оцінка карти
- •2.3 Склеювання карти
- •2.4 Складання склейки карти
- •2.5 Піднімання топографічної основи карти
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 3 Правила ведення робочої карти
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Порядок нанесення масштабних і позамасштабних умовних знаків
- •3.3 Правила нанесення командних (командно-спостережних) пунктів, одиночних і групових позначень
- •3.4 Правила підтушовування і написів умовних знаків
- •Збереження топографічної основи карти
- •3.5 Правила нанесення розмежувальних ліній, рубежів розгортання (переходу в атаку) і бойових завдань
- •3.6 Правила нанесення маршрутів руху, колон і елементів похідного порядку
- •2 Батр 1 адн 15.00 1.10
- •3.7 Правила розроблення і оформлення оперативних (бойових) документів
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Прямокутні координати
- •Географічні координати
- •4.1.2 Визначення прямокутних координат
- •Використання кілометрової сітки для визначення прямокутних координат
- •4.1.3 Визначення географічних координат
- •4.2 Нанесення на карту об’єктів за прямокутними і географічними координатами За прямокутними координатами
- •За географічними координатами
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •5.2 Скорочення словосполучень і тексту, які застосовують у Збройних Силах України Загальна термінологія
- •Види Збройних Сил, роди військ і спеціальні війська
- •Органи управління та посадові особи
- •Пункти управління (пу)
- •Сухопутні війська
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Предметний покажчик
- •Додатки
- •Додаток а
- •Картографічні умовні знаки
- •Озброєння і техніка
- •Б Продовження додатку б ойові дії і завдання військ
- •Забезпечення бою
- •Правила ведення робочої карти артилерії
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Сумський державний університет
- •«Правила ведення робочої карти»
Визначення по карті крутості схилу
Крутість схилу визначається за значенням закладання: чим менше значення закладання, тим схил крутіший, чим більше значення закладання, тим більш пологий схил.
Крутість схилу визначається за допомогою спеціального графіка, який називається шкалою закладання, що розміщена під південним краєм рамки карти.
Шкала закладання дається для двох висот перерізу: одна – для закладання між основними горизонталями, інша – для закладання між потовщеними горизонталями.
Для визначення крутості схилу по шкалі закладання необхідно виміряти відстань між двома суміжними суцільними горизонталями в потрібному напрямі і відкласти його на шкалі закладання так, як показано на (рис. 1.4). Відлік внизу на шкалі закладання проти відкладеного відрізка вкаже крутість схилу в градусах. У нашому прикладі крутість схилу між точками а і б дорівнює 35°.
На крутих схилах, де горизонталі проходять близько одна біля одної, крутизну краще визначати за потовщеними горизонталями. Для цього вимірюють відрізок між сусідніми потовщеними горизонталями, відклавши його на правій частині шкали, як показано на (рис. 1.4), і визначають крутизну схилу. У нашому прикладі крутість схилу між точками n і m дорівнює 10°.
Рисунок 1.4 - Визначення крутості схилу по шкалі
закладання
Крутість доступних схилів:
- для автомобілів підвищеної прохідності – 20-30°;
- для гусеничних тягачів – 17-25°;
- для танків і самохідних артилерійських установок – 30-35°.
Короткі підйоми (5-10 м) доступні для танків при крутості до 40°.
1.3 Визначення відстані по карті
Щоб визначити на карті відстань між точками місцевості (предметами), використовуючи числовий масштаб, потрібно виміряти на карті відстань між цими точками в сантиметрах і помножити отримане число на значення масштабу.
Наприклад. На карті масштабу 1:50000 (значення масштабу 500 м) відстань між двома орієнтирами становить 3,8 см. Відповідно відстань між двома орієнтирами на місцевості 3,8×500 = 1900 м.
Для визначення відстані на карті за допомогою лінійного масштабу необхідно циркуль-вимірювач, розхил якого дорівнює відстані між заданими точками на карті, прикласти до лінійного масштабу і зняти вимірювання в метрах або кілометрах (рис. 1.5).
Рисунок 1.5 - Вимірювання відстані на карті циркулем-вимірювачем за лінійним масштабом
Для визначення довжини маршруту і кривих ліній на карті використовують курвіметр (рис. 1.6).
Рисунок 1.6 - Курвіметр
У приладі є колесо, яке з’єднане системою передач зі стрілкою. При вимірюванні відстаней курвіметром потрібно встановити його стрілку на нульове положення, а потім повести колесо вздовж маршруту від початку до району зосередження. Одержані результати вимірів (в см) множать на значення масштабу і одержують відстань на місцевості в кілометрах.
Довжина маршруту, виміряна по карті, завжди коротша за дійсну на місцевості, тому що в масштабі карти не завжди можна відобразити всю хвилястість доріг. Це дуже добре помітно на картах гірської і горбистої місцевостей. За таких умов з метою більш точного виміру довжини маршруту необхідно користуватися поправочними коефіцієнтами. Щоб визначити відстань у цьому випадку, потрібно одержаний по карті результат виміру довжини маршруту із урахуванням характеру місцевості та масштабу карти помножити на коефіцієнт, зазначений у табл. 1.1.
Так, наприклад, замість 300 км, виміряних по карті з масштабом 1:200000 гірського району, фактична довжина маршруту буде 375 км.
Таблиця 1.1 – Поправочні коефіцієнти
Місцевість: |
Поправочний коефіцієнт для карти масштабу |
||
1:50000 |
1:100000 |
1:200000 |
|
Гірська (сильнопересічена) |
1,15 |
1,20 |
1,25 |
Горбиста (середньопересічена) |
1,05 |
1,10 |
1,15 |
Рівнинна (слабопересічена) |
1,0 |
1,0 |
1,05 |