4.1.3 Визначення географічних координат
Географічні координати визначають за допомогою шкал, які розміщені на рамці кожного аркуша (рис. 4.5).
Відомо, що боками (краями) рамок аркушів топографічних карт є меридіани і паралелі.
Географічні координати кутів рамок позначені на кожному аркуші карти в градусах і хвилинах.
Для визначення по карті географічних координат точок місцевості (рис. 4.5) на кожному її аркуші наноситься допоміжна рамка з поділками через одну хвилину.
Кожна хвилинна поділка розбита точками на шість рівних відрізків через 10 секунд.
Щоб визначити широту якої-небудь точки, наприклад, точки М, по карті, треба прикласти лінійку до цієї точки так, щоб вона проходила через однойменні поділки на шкалах західного і східного боків (країв) рамки і по одній із цих шкал зробити відлік.
Аналогічно, використовуючи шкали північного і південного країв рамки, визначають і довготу точки.
4.2 Нанесення на карту об’єктів за прямокутними і географічними координатами За прямокутними координатами
Припустимо, що окремий будинок має координати х=6074930, у=4316825. Потрібно нанести будинок на карту. Завдання виконують у такій послідовності (рис. 4.9).
Спочатку визначимо квадрат, в якому знаходиться будинок. Цифри координат (х) і (у) (74) та (16) вказують на те, що ціль знаходиться в квадраті 7416 (74 – горизонтальна лінія, 16 – вертикальна лінія). У квадраті 7416 відкладемо по вертикальних лініях сітки 930 м, отримані точки з’єднаємо прямою лінією. На ній повинен знаходитися будинок. По накресленій лінії вправо від вертикальної лінії сітки, яка має підпис 16, відкладемо відрізок (825 м). Отримана на лінії точка і буде місцем розміщення будинку. Таким самим чином наносять на карту цілі, якщо відомі їх координати (х) та (у).
Рисунок 4.9 - Нанесення об’єктів на карту за
прямокутними координатами
За географічними координатами
Наносять на карту точку за заданими географічними координатами (наприклад, точку Б, яка має широту 54°45ʹ35ʺ і довготу 18°08ʹ03ʺ), таким чином (рис. 4.10).
Рисунок 4.10 – Нанесення точок на карту за
географічними координатами
Збоку хвилинної рамки від паралелі (південного боку рамки аркуша карти) з широтою 54°45ʹ відраховують 35ʺ з півдня на північ і через отримані точки проводять пряму лінію (паралель із широтою 54°45ʹ35ʺ).
Потім на північному і південному боках хвилинної рамки від меридіана (західної рамки аркуша карти) з довготою 18°07ʹ30ʺ відраховують на схід 33ʺ і через отримані точки проводять другу пряму лінію (меридіан із довготою 18°08ʹ03ʺ). Там, де проведені лінії перетнуться, і буде знаходитися точка із заданими координатами.
Питання для повторення та самоконтролю
Яким чином визначається місцезнаходження об’єкта (цілі) на карті?
У чому полягає визначення прямокутних координат точки на карті?
У чому полягає суть географічних координат?
Який порядок нанесення об’єктів (цілей) на карту за прямокутними координатами?
До яких географічних координат належить Україна?
Який порядок нанесення об’єктів (цілей) на карту за географічними координатами?
Розділ 5
Правила скорочення слів,
словосполучень і тексту
5.1 Загальні правила скорочення слів і
словосполучень
У бойових документах для зменшення їх обсягу застосовують скорочення слів, словосполучень і тексту.
Слова і словосполучення зменшують усіченням кінцевої частини, відкиданням внутрішньої частини і застосуванням перших букв слів, які входять до словосполучення однотипних слів. Скорочення повинні бути по всьому тексту однотипними.
Зменшують обсяг тексту застосуванням скорочених слів і словосполучень, відкиданням частини слів таким чином, щоб не було викривлення змісту.
Скорочення слів і словосполучень усіченням повинне дозволяти легко і безпомилково відновити повністю слово.
Наприклад: аер - аеродром; рез - резерв; інж - інженерний.
Скорочення, які діють у Збройних Силах, пишуть без крапки.
Відкидання внутрішньої частини слова позначають дефісом.
Наприклад: р-н - район; пр-к - противник; р-ж - рубіж.
Складні слова скорочують до першої літери кожної складової частини. При цьому ставлять скісну риску.
Наприклад: р/м - радіомережа; р/н - радіонапрямок.
Складні слова, частини яких у повній формі пишуться через дефіс, скорочують усіченням кожної частини.
Наприклад: інж-тех - інженерно-технічний.
Абревіатура утворюється, як правило, з перших букв слів, які входять до словосполучень.
Наприклад: РВ і А – ракетні війська і артилерія; БрАГ – бригадна артилерійська група.
Великі літери застосовують для ознаки видів Збройних Сил, родів військ, спеціальних військ, оперативних, оперативно-тактичних об’єднань, установ, підприємств, центрів, баз, вузлів, пунктів, постів, тимчасових формувань, зразків, типів, комплексів озброєння, техніки, посадових осіб і термінології загального призначення.
Малі літери застосовують для ознаки з’єднань, частин і підрозділів, організаційно-штатних формувань у тактичній ланці, пояснень щодо їх призначення.
Перед скороченням з’єднань, частин і підрозділів, установ та баз додають букви:
для окремих – о;
для запасних – зап;
для резервних – рез.
Скорочення обсягу досягається також посиланням на інший документ. Це вимагає точного зазначення першоджерела.
Наприклад: Бойові завдання 5 омбр - див. п. 3 Бойового наказу від (дата), № ___.