Питання для повторення та самоконтролю
У чому полягає зміст загальних положень правил ведення робочої карти?
Дати визначення масштабних і позамасштабних умовних знаків.
Чим відрізняються одиночні умовні позначення від групових?
Яким чином і для чого наносять на карту розмежувальні лінії, бойові завдання підрозділів?
Як і з якою метою наносять на робочу карту маршрут руху?
Як і для чого розробляють оперативні (бойові) документи?
Розділ 4
Порядок визначення координат об’єктів і нанесення на робочу карту за їх прямокутними і географічними
координатами
4.1 Визначення прямокутних і географічних
координат об’єктів по карті
4.1.1 Поняття про координати
Змістом бойової роботи командирів артилерійських (ракетних) підрозділів є визначення місцезнаходження об’єктів (цілей) по карті з метою їх подальшого ураження (знищення, подавлення). Це завдання може бути успішно виконаним завдяки організації артилерійської розвідки противника і місцевості для своєчасного і точного визначення місцезнаходження об’єктів (цілей) за допомогою координат.
Координатами називають лінійні або кутові величини, які визначають положення точки на якій-небудь поверхні або в просторі.
При визначенні розміщення точок місцевості (цілей) по карті застосовують плоскі прямокутні, географічні полярні та біполярні координати [4].
Прямокутні координати
Для того щоб визначити прямокутні координати будь-якої точки на карті, треба знати координатну сітку (систему плоских прямокутних координат) і геометричну суть картографічного зображення.
Для того щоб зобразити поверхню Землі на карті, поверхню земного еліпсоїда ділять меридіанами на 60 зон довготи і кожну із них при визначенні плоских координат і складанні карт розгортають на площині незалежно від інших зон (рис. 4.1).
Рисунок 4.1 - Розподіл поверхні земного еліпсоїда на
шестиградусні координатні зони
Ці зони отримали назву „координатних” тому, що кожна із них являє собою самостійну систему плоских прямокутних координат Гауса. За початок кожної береться точка перетину середнього меридіана зони з екватором. Рахунок зон ведеться від Гринвіцького меридіана із заходу на схід (рис. 4.2).
При складанні карт у проекції Гауса зону розбивають на окремі аркуші. Кожний аркуш карти має форму рівнобічної трапеції, обмеженої зверху (з північного краю) і знизу (з південного краю) паралелями, а з боків – меридіанами.
Рисунок 4.2 - Зображення координатних зон на площі
За осі координат у системі плоских прямокутних координат взяли зображення осьового меридіана координатної зони – вісь абсцис Х і зображення екватора – вісь ординат У (рис. 4.3).
Рисунок 4.3 - Визначення плоских прямокутних
координат