
- •Правила ведення робочої карти артилерії
- •Розділ 1 Робоча карта
- •1.1 Класифікація топографічних карт
- •1.2 Зображення рельєфу на топографічних картах
- •Форми рельєфу
- •Визначення по карті крутості схилу
- •1.3 Визначення відстані по карті
- •1.4 Призначення робочої карти і вимоги до неї
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 2 Підготовка карти до роботи
- •2.1 Вибір карти
- •2.2 Оцінка карти
- •2.3 Склеювання карти
- •2.4 Складання склейки карти
- •2.5 Піднімання топографічної основи карти
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 3 Правила ведення робочої карти
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Порядок нанесення масштабних і позамасштабних умовних знаків
- •3.3 Правила нанесення командних (командно-спостережних) пунктів, одиночних і групових позначень
- •3.4 Правила підтушовування і написів умовних знаків
- •Збереження топографічної основи карти
- •3.5 Правила нанесення розмежувальних ліній, рубежів розгортання (переходу в атаку) і бойових завдань
- •3.6 Правила нанесення маршрутів руху, колон і елементів похідного порядку
- •2 Батр 1 адн 15.00 1.10
- •3.7 Правила розроблення і оформлення оперативних (бойових) документів
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Прямокутні координати
- •Географічні координати
- •4.1.2 Визначення прямокутних координат
- •Використання кілометрової сітки для визначення прямокутних координат
- •4.1.3 Визначення географічних координат
- •4.2 Нанесення на карту об’єктів за прямокутними і географічними координатами За прямокутними координатами
- •За географічними координатами
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •5.2 Скорочення словосполучень і тексту, які застосовують у Збройних Силах України Загальна термінологія
- •Види Збройних Сил, роди військ і спеціальні війська
- •Органи управління та посадові особи
- •Пункти управління (пу)
- •Сухопутні війська
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Предметний покажчик
- •Додатки
- •Додаток а
- •Картографічні умовні знаки
- •Озброєння і техніка
- •Б Продовження додатку б ойові дії і завдання військ
- •Забезпечення бою
- •Правила ведення робочої карти артилерії
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Сумський державний університет
- •«Правила ведення робочої карти»
Питання для повторення та самоконтролю
У чому полягає зміст загальних положень правил ведення робочої карти?
Дати визначення масштабних і позамасштабних умовних знаків.
Чим відрізняються одиночні умовні позначення від групових?
Яким чином і для чого наносять на карту розмежувальні лінії, бойові завдання підрозділів?
Як і з якою метою наносять на робочу карту маршрут руху?
Як і для чого розробляють оперативні (бойові) документи?
Розділ 4
Порядок визначення координат об’єктів і нанесення на робочу карту за їх прямокутними і географічними
координатами
4.1 Визначення прямокутних і географічних
координат об’єктів по карті
4.1.1 Поняття про координати
Змістом бойової роботи командирів артилерійських (ракетних) підрозділів є визначення місцезнаходження об’єктів (цілей) по карті з метою їх подальшого ураження (знищення, подавлення). Це завдання може бути успішно виконаним завдяки організації артилерійської розвідки противника і місцевості для своєчасного і точного визначення місцезнаходження об’єктів (цілей) за допомогою координат.
Координатами називають лінійні або кутові величини, які визначають положення точки на якій-небудь поверхні або в просторі.
При визначенні розміщення точок місцевості (цілей) по карті застосовують плоскі прямокутні, географічні полярні та біполярні координати [4].
Прямокутні координати
Для того щоб визначити прямокутні координати будь-якої точки на карті, треба знати координатну сітку (систему плоских прямокутних координат) і геометричну суть картографічного зображення.
Для того щоб зобразити поверхню Землі на карті, поверхню земного еліпсоїда ділять меридіанами на 60 зон довготи і кожну із них при визначенні плоских координат і складанні карт розгортають на площині незалежно від інших зон (рис. 4.1).
Рисунок 4.1 - Розподіл поверхні земного еліпсоїда на
шестиградусні координатні зони
Ці зони отримали назву „координатних” тому, що кожна із них являє собою самостійну систему плоских прямокутних координат Гауса. За початок кожної береться точка перетину середнього меридіана зони з екватором. Рахунок зон ведеться від Гринвіцького меридіана із заходу на схід (рис. 4.2).
При складанні карт у проекції Гауса зону розбивають на окремі аркуші. Кожний аркуш карти має форму рівнобічної трапеції, обмеженої зверху (з північного краю) і знизу (з південного краю) паралелями, а з боків – меридіанами.
Рисунок 4.2 - Зображення координатних зон на площі
За осі координат у системі плоских прямокутних координат взяли зображення осьового меридіана координатної зони – вісь абсцис Х і зображення екватора – вісь ординат У (рис. 4.3).
Рисунок 4.3 - Визначення плоских прямокутних
координат