
- •Методичні вказівки до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «Культурологія»
- •Плани семінарських занять Тема і Специфічні риси культурологічного знання
- •Тема іі генеза культури
- •Тема III співвідношення культури та цивілізації
- •Тема IV соціокультурні світи
- •Тема V техніка, культура та природа людини
- •Завдання для контролю Тема і Специфічні риси культурологічного знання
- •Тема іі Генеза культури
- •Теми ііі, іv Співвідношення культури та цивілізації. Соціокультурні світи
- •Тема V техніка, культура та природа людини
- •Теми рефератів Тема і Специфічні риси культурологічного знання
- •Тема іі Генеза культури
- •Теми ііі, IV Співвідношення культури та цивілізації. Соціокультурні світи
- •Тема V техніка, культура та природа людини
- •Література
Тема V техніка, культура та природа людини
1. Культуролог Романо Гвардіні пов’язує зміну космогонічної моделі світу в Новий час і крах антропоцентричних поглядів людства. Чи згодні ви з його оцінкою місця людини в новій світомоделі?
«Середньовіччя відповідало: Її місце – Земля, а Земля – центр світу. Цим відображалося місце людини в сукупності буття, її гідність і її відповідальність. Але ось нові астрономічні знання витісняють Землю, з того положення, яке вона займала. Спочатку вона перестає бути центром і стає однією з планет, що обертаються навколо Сонця; потім Сонячна система сама розчиняється в неозорому Всесвіті, і Земля стає чимось, з космічного погляду, взагалі позбавленим значення. «Де» ж тоді існує людина?
Середньовіччя дивилося на людину під двома кутами зору. З одного боку, вона була Божою істотою, підлеглою Богові і під його владою, але, з другого, вона ж – носій образу і подоби божої, безпосередньо пов’язана з ним і покликана до вічного життя. Абсолютно менша від Бога, однак безумовно більша за будь-яку істоту... Зміна картини світу поставила місце людини у світі під знак запитання. Людина опиняється «десь», у місці щораз випадковішому.
Новий час намагається витягнути людину з центру буття. Для цієї доби людина вже не ходить більше під Богом, який з усіх сторін обіймає світ; людина тепер автономна, вільна робити, що бажає, і йти, куди заманеться, – однак і вінцем творіння вона вже більше не є, стала лише однією із частин світобудови. Новий час, з одного боку, підносить людину – за рахунок Бога, проти Бога; з другого боку, з геростратовою радістю він робить її часткою природи, яка в принципі не відрізняється від тварини і рослини». (Р. Гвардіні)
2. Проаналізуйте вплив неопозитивістської теорії на розвиток західно-європейської літератури та мистецтва.
3. Як називається напрямок естетики, що фіксує в першу чергу зовнішні ознаки предмету:
– веризм; – гіперреалізм; – кубізм.
4. Які види мистецтва уособлюють інтуїтивізм:
– дадаїзм; – фігуративне мистецтво; – натуралізм.
5. В якому напрямку естетики стверджуються ідеї презирства до аудиторії, виховної функції мистецтва, соціальної проблематики в мистецтві:
– неотомізмі; – інтуїтивізмі; – структуралізмі.
6. Які види мистецтва є безпосередньою ілюстрацією філософії З. Фрейда?
7. Проаналізуйте мистецтво сучасних постмодерністів.
8. У відомій роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» так пояснюються причини переможної ходи капіталістичної системи цінностей у Нову добу. Дайте філософську оцінку наведеному фрагменту текста.
«Ідеал протестантизму – кредитоздатна добропорядна людина, обов’язок якої розглядати примноження свого капіталу як самоціль. Суть справи полягає в тому, що проповідуються не лише правила життєвої поведінки, а й викладається своєрідна етика, порушення якої розглядається не лише як нерозумність, а як своєрідне порушення обов’язку...
Результатом Реформації, як такої, було насамперед те, що, на противагу католицизму, моральне значення мирської професійної праці і релігійного віддання за неї значно зросло... Корисність професії, отже, її угодність Богу в першу чергу визначаються з морального погляду, потім ступенем важливості, яку створені в її рамках блага мають для суспільства, однак третім і практично безумовно необхідним критерієм виступає її «прибутковість»... Аскеза потребувала від багатих людей не умертвіння плоті, а такого використання багатства, яке б слугувало необхідній і практично корисній меті.
Всюди, де утверджувалося пуританське світовідчуття, воно при всіх обставинах сприяло встановленню буржуазного раціонального з економічного погляду на спосіб життя, що, безумовно, має незмірно більше значення, ніж просте стимулювання капіталовкладень». (Макс Вебер)
9. Яку картину світу означено у притчі М. Вебера з даоського трактату?
«Городник на зауваження про те, що він витрачає багато зусиль для зрошення землі водою з глечика, не користуючись спеціальною машиною-водочерпалкою, відповів:
«Той, хто застосовує машину, діє машиноподібно, а в того, хто діє машиноподібно, робиться машинне серце. З машинним серцем у грудях людина не може берегти чистоту і чесність, а без чистоти і чесності не може бути впевненості в руках власного духу. Того, в кого немає такої впевненості, не підтримує дао. Я не тому не користуюся цією машиною, що про неї не знаю, а тому, що соромлюся це робити». (Чжуан-цзий)