
- •Методичні вказівки до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «Культурологія»
- •Плани семінарських занять Тема і Специфічні риси культурологічного знання
- •Тема іі генеза культури
- •Тема III співвідношення культури та цивілізації
- •Тема IV соціокультурні світи
- •Тема V техніка, культура та природа людини
- •Завдання для контролю Тема і Специфічні риси культурологічного знання
- •Тема іі Генеза культури
- •Теми ііі, іv Співвідношення культури та цивілізації. Соціокультурні світи
- •Тема V техніка, культура та природа людини
- •Теми рефератів Тема і Специфічні риси культурологічного знання
- •Тема іі Генеза культури
- •Теми ііі, IV Співвідношення культури та цивілізації. Соціокультурні світи
- •Тема V техніка, культура та природа людини
- •Література
Тема іі Генеза культури
1. Як називається концепція культурогенезу, представлена уривком тексту?
«...Справжня культура не може існувати поза певним ігровим змістом... Культура все ще бажає, в певному сенсі, гратися – за взаємною домовленістю стосовно визначених правил... Гра-змагання як імпульс, більш давній, ніж культура, здавна наповнювала життя і, подібно до дріжджів, спонукала до росту форми архаїчної культури». (Й. Хейзінга)
2. Який внесок у теорію культури зробив автор, концепція якого представлена у фрагменті тексту?
«Безумовно, поверхневий шар несвідомого є, до певної міри, особистісним. Ми називаємо його особистісним несвідомим. Однак цей шар фундаментується на іншому, більш глибокому, який веде своє походження і накопичується вже не з особистісного досвіду. Цей уроджений, більш глибокий шар і є так званим колективним несвідомим. Я вибрав термін «колективне», оскільки мова йде про несвідоме, яке має не індивідуальну, а загальну природу. Це означає, що воно містить, на противагу особистісній душі, змісти й образи поведінки, які ... є всюди і в усіх індивідів тими самими. Іншими словами, колективне несвідоме є ідентичним в усіх людей, утворюючи тим самим загальний фундамент душевного життя кожного, і є за своєю природою надособистісним...
Ми можемо говорити про несвідоме лише в тій мірі, в якій здатні впевнитись у наявності змістів. В особистісному несвідомому це здебільшого так звані емоційно забарвлені комплекси, що утворюють інтимне душевне життя особистості. Змістом колективного несвідомого є так звані архетипи». (К. Юнг)
3. а) Що формувало природу прекрасного з точки зору піфагорійців?
– слово; – діло;
– захоплення; – число;
– музика.
б) Хто з філософів античності провів класифікацію мистецтва і описав його види?
– Піфагор; – Платон;
– Сократ; – Арістотель;
– Демокріт.
в) Чи можна стверджувати таке: естетика Візантії являла собою сплетіння іудейської, персидської, елліністичної культур?
г) Хто з відомих представників середньовічної культури називав античну духовну спадщину «утвір диявола» і чому? – Відповідь обґрунтуйте.
4. Яка модель процесу космогенезу представлена в давньоіндійському міфі про творення Всесвіту?
«Спочатку не було нічого. Не було ні сонця, ні місяця, ні зірок. Лише води простиралися безмежно; з пітьми первісного хаосу, що покоївся без руху, немов у глибокому сні, води виникли раніше від інших творінь. Води породили вогонь. Великою силою тепла в них народжено було Золоте Яйце. Тоді ще не було року, щоб відміряти час; однак стільки, скільки триває рік, плавало Золоте Яйце в безмежному й бездонному океані.
Через рік із Золотого Яйця виник Прабатько Брахма. Він розбив Яйце, і воно розкололося навпіл. Верхня половина його стала небом, нижня землею, а між ними, щоб розділити їх, Брахма помістив повітряний простір. І він утвердив землю серед вод, і створив сторони світу, і поклав початок часу. Так було створено Всесвіт». (Веди)
5. У чому сутність моделі світу, представленої уривком з тексту? Як вона відображена в пам’ятках традиційної культури Індії?
Весь світ, що його навкруги розпростер я, – минущий,
В мені всі істоти його, тільки я вічносущий...
Творю я їх знову і знову, не маючи вроди,
Помимо їх волі – творю їх по волі природи...
Чергую постійно я спокій і рух у природі,
Тримаючи світ у постійному круговороті...
І ті, що у жертву мені свою мудрість приносять,
Єдиного у многоликості вічній підносять. (Бхавадгіта)
6. Які особливості давньокитайської космогонічної моделі світу відображено в уривку з тексту:
«Темний глиб небес і жовта земля зійшлися воєдино, квадратне й кругле розділилися; нефритові диски сонця і місяця повиснули в небесах, прикрашаючи їх; сяюча парча гір і річок застелила землю, створюючи її тіло. Дивишся уверх – звідти іде сяяння, дивишся униз – там ховаються візерунки письмен. Коли високе і низьке стали на свої місця, тоді народилися два Начала. Тільки людина співзвучна їм, бо за природою вона – вмістилище духу. Ось що таке Тріада... Такою є дія Шляху». (Лю Се «Різьблений дракон серця словесності»)
7. Яку модель світового простору представлено в тексті?
«Два гради – нечестивих і праведних – існують від початку людського роду, і пробудуть довіку. Тепер же громадяни обох живуть разом, однак бажають різного, в День же Суду поставлені будуть окремо.
Земний град створено любов’ю до самих себе, доведеною до презирства до Бога, небесний – любов’ю до Бога, Доведеною до презирства до самого себе.
Небесний град вічний; там ніхто не народжується, тому що ніхто не вмирає; там істинне й повне щастя, яке є даром Божим. Звідти ми отримали запоруку віри на той час, поки, подорожуючи, зітхаємо про красу його».
(Августин Блаженний)