- •Розділ і
- •Глава 1 Інтелектуальна діяльність як об'єкт правової охорони
- •§ 1. Інтелектуальна діяльність
- •1.1. Поняття інтелектуальної діяльності та її результату
- •1.2. Функції цивільного права щодо охорони та використання результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації
- •1.3. Відображення в загальних нормах цивільного права особливостей інтелектуальної діяльності та її результатів
- •1.4. Спеціальні інститути цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •1.5. Взаємозв'язок спеціальних інститутів цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати
- •§ 2. Юридична природа права інтелектуальної в/1асності
- •2.1. Поняття інтелектуальної власності
- •2.2. Поняття права інтелектуальної власності
- •2.3. Специфіка права інтелектуальної власності
- •2.4. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •2.5. Юридична природа інтелектуальної власності
- •2.6. Правова охорона інтелектуальної власності
- •2.7. Інститут виключного права
- •2.8. Строковість права інтелектуальної власності
- •2.9. Специфіка результатів інтелектуальної діяльності
- •2.10. Інтелектуальна та промислова власність
- •2.11. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •2.12. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •2.13. Інтелектуальна власність і зобов'язальне право
- •2.14. Інтелектуальна власність і поняття володіння та користування
- •§ 3. Основні інститути права інтелектуальної власності
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Авторське право та суміжні права
- •3.3. Патенти та споріднені поняття
- •3.4. Засоби індивідуалізації товарів і послуг
- •3.5. Нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності
- •Розділ II авторське право та суміжні права
- •Глава 2 Об'єкти авторського права
- •§ 1. Поняття й ознаки об'єкта авторського права
- •1.1. Поняття об'єкта авторського права
- •1.2. Ознаки об'єкта авторського права
- •1.3. Відтворюваність твору
- •1.4. Сприйняття твору
- •1.5. Ідеї твору
- •1.6. Призначення твору
- •1.7. Цінність твору
- •1.8. Правове значення окремих елементів твору
- •§ 2. Види об'єктів авторського права
- •2.1. Твори, що є об'єктами авторського права Загальні положення.
- •2.2. Твори, які не є об'єктами авторського права
- •Глава 3 Суб'єкти авторського права
- •§ 1. Загальні положення
- •1.1. Первинні та похідні суб'єкти авторського права
- •1.2. Суб'єкти авторських прав за законом і договором
- •1.3. Малолітні та неповнолітні як суб'єкти авторських прав
- •1.4. Вітчизняні й іноземні громадяни як суб'єкти авторських прав
- •§ 2. Автори твору
- •2.1. Виникнення авторських прав у творця твору
- •2.2. Упорядники як суб'єкти авторського права
- •2.3. Перекладачі як суб'єкти авторського права
- •2.4. Співавторство
- •§ 3. Інші суб'єкти авторського права
- •3.1. Суб'єкти службового твору
- •3.2. Спадкоємці автора
- •3.3. Правонаступники автора
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами
- •Глава 4 Права авторів
- •§ 1. Загальні положення
- •1.1. Зміст авторського права
- •1.2. Види авторських прав
- •§ 2. Особисті немайнові права авторів
- •2.1. Природа особистих немайнових прав
- •2.2. Ознаки особистих немайнових прав
- •2.3. Право авторства
- •2.4. Право на авторське ім'я
- •2.5. Право на оприлюднення твору та на його відкликання
- •2.6. Право на захист репутації автора
- •§ 3. Майнові права авторів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Право на відтворення
- •3.3. Право на розповсюдження
- •3.4. Право на прокат
- •3.5. Право на надання в тимчасове користування
- •3.6. Право на імпорт
- •3.7. Право на публічний показ
- •3.8. Право на публічне виконання
- •3.9. Право на передачу в ефір і сповіщення для загального відома по кабелю
- •3.10. Право на доведення до загального відома
- •3.11. Право на ретрансляцію
- •3.12. Право на переклад
- •3.13. Право на переробку
- •3.14. Право доступу до твору образотворчого мистецтва
- •3.15. Право слідування
- •3.16. Інші права автора
- •4. Вільне використання творів
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Використання з виплатою винагороди: ліцензії за законом
- •4.3. Приватна копія. Особисте використання
- •4.4. Відтворення примірників твору для навчання
- •4.5. Цитування
- •4.6. Використання з інформаційною метою
- •4.7. Твори, що їх вважають частиною громадських заходів
- •4.8. Використання для судового й адміністративного провадження
- •4.9. Інші випадки вільного та безоплатного використання
- •§ 5. Строк дії авторського права
- •5.1. Підстави для обмеження строку охорони майнового права автора
- •5.2. Строки правової охорони
- •5.3. Перехід творів у суспільне надбання
- •Глава 5 Передання майнових авторських прав
- •§ 1. Розпорядження майновими авторськими правами
- •1.1. Автор — твір — користувач
- •1.2. Матеріально-правові вимоги до договорів
- •1.3. Передання та перехід майнових авторських прав
- •1.4. Еволюція договірних відносин в Україні в галузі авторського права
- •§ 2. Авторський договір
- •2.1. Поняття авторського договору
- •2.2. Класифікація авторських договорів
- •2.3. Передача майнових прав за авторським договором
- •2.4. Умови авторського договору
- •2.5. Зміст авторського договору
- •2.6. Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- •2.7. Припинення дії авторського договору
- •Глава 6 Суміжні права
- •§ 1. Загальні положення про суміжні права
- •1.1. Різновиди суміжних прав
- •1.2. Необхідність охорони прав виконавців
- •1.3. Необхідність охорони прав виробників фонограм, відеограм
- •1.4. Необхідність охорони прав організацій мовлення
- •1.5. Сфера дії суміжних прав в Україні
- •1.6. Виникнення суміжних прав
- •1.7. Строк дії суміжних прав
- •1.8. Вільне використання об'єктів суміжних прав
- •1.9. Використання фонограм або відеограм, опублікованих із комерційною метою
- •§ 2. Права виконавця
- •2. 1. Особисті немайнові права виконавця
- •2.2. Майнові права виконавця
- •2.3. Випадки, на які виключне право виконавця не поширюється
- •2.4. Вичерпання прав виконавця
- •2.5. Передання виключних прав виконавця
- •§ 3. Права виробників фонограм або відеограм
- •3.1. Визначення виробника фонограми або відеограми
- •3.2. Права виробника фонограми або відеограми та охорона авторських прав і прав виконавців
- •3.3. Виключні права виробника фонограми або відеограми
- •3.4. Вичерпання та передання виключних прав виробника фонограми
- •§ 4. Права організацій мовлення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Виключні права організації мовлення
- •Глава 7 Колективне управління авторським правом і суміжними правами
- •§ 1. Поняття колективного управління та його роль у здійсненні авторського права і суміжних прав
- •1.1. Поняття колективного управління
- •1.2. Особливості колективного управління
- •1.3. Основні сфери колективного управління
- •1.4. Повне колективне управління
- •1.5. Неповне колективне управління
- •1.6. Види організацій колективного управління
- •1.7. Форми організацій колективного управління
- •§ 2. Механізм створення, функції й обов'язки організацій колективного управління правами
- •2.1. Механізм створення організацій колективного управління правами
- •2.2. Специфіка організацій колективного управління
- •2.3. Керівництво та контроль за діяльністю організацій колективного управління
- •2.4. Повноваження організацій колективного управління правами
- •2.5. Організації колективного управління правами та користувачі
- •2.6. Функції організацій колективного управління правами
- •2.7. Обов'язки організацій колективного управління правами
- •2.8. Права володільців авторських і суміжних прав та іноземних організацій колективного управління правами
- •2.9. Контроль за діяльністю організацій колективного управління правами
- •Глава 8 Захист авторських і суміжних прав
- •§ 1. Порушення авторських та суміжних прав
- •1.1. Охорона — захист — порушення
- •1.2. Порушник авторських і суміжних прав
- •1.3. Категорії порушників авторських і суміжних прав
- •1.4. Порушення, що дають підстави для судового захисту
- •1.5. Види порушень авторських і суміжних прав
- •1.6. Втрата права на захист порушених прав
- •1.7. Порядок і основні форми захисту авторських і суміжних прав
- •1.8. Юрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав
- •1.9. Загальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав
- •1.10. Спеціальний порядок захисту порушених авторських і суміжних прав
- •1.11. Неюрисдикційна форма захисту авторських і суміжних прав
- •§ 2. Способи цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав
- •2.1. Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •2.2. Визнання авторських і суміжних прав
- •2.3. Відновлення становища, що існувало до порушення права
- •2.4. Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення
- •2.5. Примусове виконання обов'язку в натурі
- •2.6. Відшкодування збитків
- •2.7. Стягнення незаконно одержаного доходу
- •2.8. Виплата компенсації
- •2.9. Компенсація моральної шкоди
- •2.10. Припинення або зміна правовідносин
- •Визнання недійсним рішення органу державного управління або органу місцевого самоврядування, яке не відповідає законодавству
- •§ 3. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторських
- •3.3. Адміністративна відповідальність за демонстрування фільмів без прокатного посвідчення
- •3.4. Адміністративна відповідальність за розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без прокатного посвідчення
- •3.5. Адміністративна відповідальність за порушення умов розповсюдження та демонстрування фільмів, передбачених прокатним посвідченням
- •3.6. Адміністративна відповідальність за недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу
- •3.7. Адміністративна відповідальність за незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних
- •3.10. Конфіскація творів і об'єктів суміжних прав
- •3.11. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав
- •Розділ ііі правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності
- •Глава 8 Правова охорона наукового відкриття
- •§ 1. Поняття й ознаки наукового відкриття
- •1.1. Поняття наукового відкриття
- •1.2. Відкриття й винаходи
- •1.3. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- •1.4. Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- •1.5. Властивість матеріального світу як об'єкт наукового відкриття
- •1.6. Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття
- •1.7. Вирішення завдання пізнання
- •1.8. Новизна як ознака наукового відкриття
- •1.9. Пріоритет наукового відкриття
- •1.10. Масштабність наукового відкриття
- •1.11. Достовірність відкриття
- •1.12. Споживча вартість наукових відкриттів
- •1.13. Положення, невідповідні вимогам, які висувають до відкриття
- •1.14. Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- •§ 2. Суб'єкти права на відкриття
- •2.1. Специфіка відкриття
- •2.2. Автори як суб'єкти права на відкриття
- •§ 3. Оформлення права на відкриття
- •3.1. Складання та подання заявки
- •3.2. Попередня експертиза заявки
- •3.3. Наукова перевірка заявки
- •3.4. Основні цілі системи державної експертизи та реєстрації наукових відкриттів
- •3.5. Вимоги до системи реєстрації й охорони наукових відкриттів
- •3.6. Визнання або невизнання заявленого положення відкриттям
- •3.7. Видача диплома на відкриття
- •§ 4. Права авторів відкриттів
- •4.1. Особисті немайнові права авторів відкриттів
- •4.2. Засвідчення права на відкриття
- •4.3. Право авторів відкриттів на винагороду
- •§ 5. Захист прав на наукові відкриття
- •5.1. Функції правової охорони наукових відкриттів
- •5.2. Захист прав авторів відкриттів у срср
- •Глава 9 Правова охорона комерційної таємниці
- •1.1. Поняття комерційної таємниці
- •1.2. Види інформації, що не можуть становити комерційну таємницю
- •1.3. Строк дії охорони прав на комерційну таємницю
- •1.4. Комерційна таємниця та дотримання формальностей
- •1.5. Вимоги до комерційної таємниці
- •1.6. Основи охорони комерційної таємниці
- •1.7. Ознаки комерційної таємниці
- •§ 2. Суб'єкти права на комерційну таємницю
- •§ 3. Права на комерційну таємницю
- •3.1. Суть права на комерційну таємницю
- •3.2. Види майнових прав на комерційну таємницю
- •3.3. Володілець майнових прав на комерційну таємницю
- •3.4. Передання права на інформацію, що містить комерційну таємницю
- •§ 3. Права на комерційну таємницю
- •3.1. Суть права на комерційну таємницю
- •3.2. Види майнових прав на комерційну таємницю
- •3.3. Володілець майнових прав на комерційну таємницю
- •3.4. Передання права на інформацію, що містить комерційну таємницю
- •3.5. Збереження комерційної таємниці при припиненні договору
- •3.6. Права роботодавця за відсутності трудового контракту із працівником
- •3.7. Можливості та межі охорони комерційної таємниці за трудовим контрактом
- •3.8. Припинення права на комерційну таємницю
- •§ 4. Охорона прав на комерційну таємницю
- •4.1. Правомірні способи одержання комерційної таємниці
- •4.2. Неправомірні способи одержання комерційної таємниці
- •4.3. Охорона комерційної таємниці суб'єктом підприємницької діяльності
- •4.4. Охорона комерційної таємниці від третіх осіб
- •4.5. Охорона комерційної таємниці органами державної влади
- •4.6. Охорона комерційної таємниці від іноземних держав
- •4.7. Захист прав володільців комерційної таємниці
3.5. Збереження комерційної таємниці при припиненні договору
При припиненні договору або цивільно-правових відносин із підприємством, на якому працівник був допущений до комерційної таємниці, зобов'язання не розголошувати комерційну таємницю зберігається протягом строку, передбаченого договором.
Протягом цього строку колишній працівник не має права використовувати доступні йому відомості для одержання прибутку і (або) сприяння в цьому іншим особам.
У разі порушення зобов'язання про нерозголошення комерційної таємниці порушник за позовом володільця інформації відшкодовує йому збитки (у тому числі упущену вигоду).
3.6. Права роботодавця за відсутності трудового контракту із працівником
Якщо взаємовідносини між роботодавцем і працівником не оформлені трудовим контрактом, у якому окремо оговорено обов'язки останнього щодо збереження комерційної таємниці, права роботодавця набувають нечіткого характеру. Роботодавець у такій ситуації має можливість доводити існування ймовірного обов'язку працівника зберігати комерційну таємницю, що випливає із самої природи трудових відносин, які породжують обов'язок дотримання лояльності та збереження конфіденційності.
3.7. Можливості та межі охорони комерційної таємниці за трудовим контрактом
Наявність укладеного трудового контракту між роботодавцем і працівником відкриває можливість ефективної охорони комерційної таємниці.
У ряді країн, наприклад США, більшість компаній, що володіють важливими секретами, вимагають від своїх працівників у момент вступу на роботу підписувати додатки до трудового контракту, що спеціально регулюють зобов'язання нерозголошення комерційної таємниці. До таких контрактів включають дуже широке її визначення, а також формулюють цілком чітке зобов'язання працівника не розкривати відомі йому відомості як під час роботи в компанії, так і протягом певного періоду після виходу з неї. Це називається договором про нерозголошення.
До контракту можуть включатися умови, що забороняють на певний період часу працівникові після його звільнення найматися до конкурента, це так звана угода про обмеження конкуруючої діяльності.
3.8. Припинення права на комерційну таємницю
Припинення права на комерційну таємницю може бути обумовлене двома обставинами:
• втратою фактичної монополії на відомості, які стають доступними іншим особам і, відповідно, втрачають свою комерційну таємницю;
• віднесенням відповідних відомостей у встановленому законом порядку до відомостей, які не можуть становити комерційної таємниці.
Будь-яка держава має право здійснювати контроль за діяльністю підприємців, слідкувати за своєчасністю та повнотою сплати податків, оцінювати вплив їхньої діяльності на довкілля тощо. Тому повсюдно закон, інші правові акти або судова практика визначають відомості, які не можуть становити комерційну таємницю.
§ 4. Охорона прав на комерційну таємницю
4.1. Правомірні способи одержання комерційної таємниці
Існуюють три важливі способи одержання комеційної таємниці, на які не поширюються заборонні положення Угоди ТШРЗ: незалежне відкриття, зворотний технічний аналіз, добросовісне придбання. Усі три способи вважають чесними видами комерційної практики.
Незалежне відкриття. У жодній країні світу комерційна таємниця не має охорони від незалежних відкриттів.
Запровадження подібної охорони підірвало б основи патентної системи, яка забезпечує захист прав патентоволодільця від незалежного відкриття в обмін на оприлюднення ним закритої інформації та передання її в суспільне користування по закінченні строку патентної охорони.
Володілець незапатентованого виробничого секрету ризикує втратити його в будь-який момент. Конкурент, який робить незалежний винахід, може його засекретити як комерційну таємницю, і в цьому разі виникають два володільці одного і того самого секрету.
Зворотний технічний аналіз. Зворотний технічний аналіз, або «зворотна інженерія», - це процес дослідження наявного в широкому продажу продукту з метою виявлення секретів його роботи і (або) того, як він виготовлений. Підприємство, яке має успіх у цьому, вільне у використанні результатів «зворотної інженерії» в конкурентній боротьбі з володільцем оригінального секрету виробництва. Це підприємство може у своєму виробництві використати одержаний через «зворотну інженерію» секрет, але воно не може його запатентувати, оскільки ніхто з його працівників не є автором винаходу.
Добросовісне придбання. Добросовісність третьої особи, яка придбала відомості, що становлять комерційну таємницю, в особи, яка не мала права на їх передання, виключає застосування до такої особи будь-яких санкцій. Добросовісним придбавача відомостей визнають тоді, коли він не знав і не повинен був знати про те, що особа, від якої одержані відомості, не мала права на їх розповсюдження.
Зазначене питання вирішують із врахуванням конкретних обставин кожного випадку, у тому числі залежно від характеру самих відомостей, умов їх придбання тощо. Для визнання придбавача недобросовісним недостатньо вияву ним простої необережності, потрібен умисел або принаймні груба необережність.
Якщо недобросовісність придбавача відомостей, що становлять комерційну таємницю, не доведена у встановленому законом порядку, він має право вільно використовувати ці відомості у своїй господарській діяльності і не нестиме будь-яких зобов'язань перед володільцем права на комерційну таємницю.