1.2. Види інформації, що не можуть становити комерційну таємницю

До видів інформації, що не можуть становити комерційну тає­мницю, зокрема, належать:

• установчі документи;

• документи, що дають право здійснювати підприємницьку діяльність;

• відомості за встановленими формами звітності про фінансо­во-господарську діяльність та інші відомості, необхідні для перевірки правильності обчислення, сплати податків та інших обов'яз­кових платежів;

• документи про платоспроможність;

• відомості про чисельність, склад працівників, їхню заробіт­ну плату та умови праці;

• документи про сплату податків та інших обов'язкових плате­жів, а також відомості про забруднення довкілля, порушення антимонопольного законодавства, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що заподіює шкоду здоров'ю населення.

1.3. Строк дії охорони прав на комерційну таємницю

Строк дії охорони прав на комерційну таємницю обмежує лише строк існування сукупності ознак комерційної таємниці (ст. 508 ЦК).

Права на комерційну таємницю діють, поки зберігається фак­тична монополія особи на конфіденційну інформацію, що лежить в основі комерційної таємниці.

1.4. Комерційна таємниця та дотримання формальностей

Комерційна таємниця не потребує офіційного визнання її охороноспроможності, державної реєстрації та виконання інших фор­мальностей, а також сплати державних зборів чи мита.

1.5. Вимоги до комерційної таємниці

Комерційна таємниця має відповідати таким вимогам:

• інформація, що становить комерційну таємницю, невідома іншим особам;

• відсутній вільний доступ до інформації на законній підставі;

• вжито заходів для охорони конфіденційності інформації. Необхідні певні зусилля для збереження секретності. Так, у США один із пивоварних заводів легалізував тури для відвіду­вачів, під час яких їх знайомили із процесом виготовлення пива, а в кінці туру влаштовували дегустацію. Інженери фірми-конкурента взяли участь у такому турі та скопіювали виробничий процес. Виник конфлікт, який розглядали в судовому порядку. Суд виз­нав, що потерпіла компанія не вжила розумних заходів для охо­рони своїх секретів, а це означає відсутність комерційної таєм­ниці в її виробничих процесах.

1.6. Основи охорони комерційної таємниці

Охорона комерційної таємниці має моральну, економічну та політичну основу.

Моральною основою охорони комерційної таємниці є біблійна заповідь: «Не вкради».

Економічною основою — заохочення нововведень.

Політичною основою — могутнє лобі крупного бізнесу, що є володільцем більшості промислових секретів.

Порівняно просто захистити виробничі секрети як комерцій­ну таємницю, і в цьому разі конкуренти можуть ними скориста­тися тільки якщо відкриють такий самий спосіб виробництва са­мостійно. Одержання патенту - процес тривалий і дорогий. Тому підприємства не можуть собі дозволити патентувати будь-яку раціоналізаторську пропозицію або нововведення. А комерційна таємниця може забезпечувати охорону секретів виробництва і, отже, стимулювати новаторські пропозиції, кожна з яких порівня­но мала, щоб стати об'єктом патентування, проте їхня сукупність вже набуває цінності.

Навіть якби не було законодавства про комерційну таємницю, бізнес все одно засекречував би інформацію. Проте відсутність правової охорони гальмувала б ефективність господарської діяль­ності.

Неефективність охорони комерційної таємниці може мати два наслідки: лобіювання інтересів бізнесу щодо посилення охорони комерційної таємниці та небажання здійснювати інвестиції в ті країни, де слабка правова охорона комерційної таємниці.