3.2. Попередня експертиза заявки

За заявками на видачу диплома на відкриття, що надходили до Патентного відомства, у тримісячний строк здійснювали по­передню експертизу. Перевіряли дотримання заявником формаль­них вимог, зокрема повноти заявки, правильності оформлення окремих документів тощо. Перевіряли також, чи належить заяв­лене положення до можливих відкриттів або його можна визнати іншим об'єктом охорони, зокрема винаходом.

На стадії попередньої експертизи встановлювали пріоритет відкриття.

Якщо заявка відповідала всім формальним вимогам і її пред­метом було ймовірне відкриття, її приймали до розгляду по суті, про що заявникові видавали спеціальну довідку.

У разі виявлення неповноти або помилок в оформленні заяв­ки заявникові надсилали пропозицію про надання додаткових матеріалів або виправлення помилок протягом двомісячного стро­ку від дня одержання пропозиції.

Якщо заявник не вносив протягом зазначеного строку виправ­лень до заявки або не надавав додаткових матеріалів, заявку вва­жали відкликаною.

Якщо заявка мала невиправлені дефекти або ЇЇ предмет воче­видь не належав до відкриттів, що їх охороняють, виносили рішен­ня про відмову у прийнятті заявки до подальшого розгляду з об­ґрунтуванням причин відмови.

У разі незгоди із прийнятим за заявкою рішенням заявник міг у двомісячний строк від дня одержання рішення подати до Па­тентного відомства мотивоване заперечення. Означене відомство розглядало його протягом 2 місяців, а рішення цієї установи щодо заперечення було остаточним.

3.3. Наукова перевірка заявки

Заявки, прийняті до розгляду протягом 3 місяців від дня їх надходження, Патентне відомство надсилало, залежно від змісту ймовірного відкриття, до відповідних наукових установ.

Тобто наукову перевірку заявки на відкриття здійснювали за допомогою позаштатної експертизи.

3.4. Основні цілі системи державної експертизи та реєстрації наукових відкриттів

Основними цілями системи державної експертизи та реєстрації наукових відкриттів були:

• підтвердження достовірності наукових положень, заявлених як відкриття;

• встановлення авторського та державного пріоритету;

• моральне та матеріальне стимулювання авторів відкриттів;

• сприяння вирішенню науково-технічних проблем, пов'яза­них з відкриттями;

• державний облік та оприлюднення інформації про відкрит­тя з метою їх всебічного використання в науці та народному гос­подарстві.

3.5. Вимоги до системи реєстрації й охорони наукових відкриттів

Система реєстрації й охорони наукових відкриттів була відкри­тою, що означало:

• доступ до відповідної інформації;

• наявність друкованого органу;

• можливість оперативної публікації матеріалів та їхнього відкритого обговорення;

• участь автора в експертизі передбачуваних наукових від­криттів.

Експерт у сфері науки як кваліфікований фахівець в тій чи іншій галузі неминуче потрапляв у привілейоване становище завдяки доступу до ще не опублікованої інформації, тобто мав можливість для зловживань, особливо за умови анонімності експертизи.