1.10. Масштабність наукового відкриття

Відкриття має бути не рядовим науковим положенням, а та­ким, яке докорінно змінює рівень пізнання. Відкриттями можуть визнавати положення фундаментального характеру, які станов­лять собою суттєвий вклад у наукове пізнання світу.

Фундаментальність відкриття може підтверджувати те, що воно є основою для нових напрямів у розвитку науки й техніки і ство­рення приципово нових технологічних рішень. За допомогою відкриття стало можливим пояснити такі наукові факти, які не зна­ходили пояснення з позицій усталених теоретичних уявлень. Відкриття докорінно змінює раніше відомі теоретичні положення.

1.11. Достовірність відкриття

Закон вимагає, щоб наукове положення, яке реєструють як відкриття, відповідало дійсності. Існування закономірності, властивості або явища матеріального світу має бути не просто констатова­не автором, а й доведене ним теоретично або експериментально.

Без цього відкриття не існує, є лише гіпотеза (тобто передба­чення, зроблене для пояснення зв'язку явищ матеріального світу), яку законодавство не охороняє.

1.12. Споживча вартість наукових відкриттів

Споживча вартість наукових відкриттів, які є результатами творчої праці вчених, постає як можливість задовольнити нові нагальні потреби суспільства, забезпечити більш високу ефек­тивність виробництва завдяки зниженню його затрат, тобто обу­мовити економію праці.

У кожному окремому випадку дистанція причинного зв'язку між науковим відкриттям і його промисловим використанням різна і не завжди піддається передбаченню й адекватній оцінці.

Аби науковий результат став своєрідним товаром, необхідно оцінити його ефективність. Вичерпну оцінку наукового резуль­тату на підставі основних ознак ефективності (новизни, вірогід­ності, фундаментальності) передбачає лише система державної експертизи, що діє в рамках комплексного правового інституту охорони наукових відкриттів.

1.13. Положення, невідповідні вимогам, які висувають до відкриття

До положень, невідповідних вимогам, які висувають до від­криття, відносять:

• поодинокі факти, окремі залежності, а також закономірності, властивості та явища, що не змінюють докорінно рівень пізнання;

• гіпотези, зокрема ймовірні уявлення про будову матерії, по­ходження планет, корисні копалини, існування різноманітних силових полів тощо;

• вирішення математичних задач, встановлення абстрактних залежностей, доведення різних математичних теорем тощо;

• результати, що уточнюють уже відомі положення;

• виявлення комет, планет та інших просторових утворень;

• твердження, що суперечать науково обґрунтованим і експе­риментально підтвердженим у світовій науці ознакам;

• результати науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що стосуються предмета можливих заявок на винаходи;

• виявлення і виведення нових видів рослин, тварин і мікро­організмів;

• виявлення нових морфологічних структур, зокрема в галузі біології, медицини, геології.

1.14. Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів

Прихильники спеціальної правової охорони наукових відкрит­тів пропонують запровадження таких принципів їхньої правової охорони:

• система реєстрації й охорони наукових відкриттів має бути відкритою;

• організація підтримки наукового напряму, у якому здійсне­не подане до реєстрації відкриття, через цілеспрямоване фінан­сування з різних джерел (як державних, так і недержавних);

• комплектування органу, наділеного повноваженнями щодо реєстрації наукових відкриттів, з фахівців найвищої кваліфікації, котрим обов'язково належать зареєстровані наукові відкриття;

• термін, протягом якого наукове положення може бути заяв­лене як наукове відкриття, має бути достатньо тривалим (не мен­ше ЗО років). Скорочені терміни не співвідносяться з необхідні­стю виявлення докорінних змін, внесених науковим положенням до рівня пізнання, всього обсягу причинно-наслідкових зв'язків, що супроводжують наукове відкриття;

• неприйнятність правила про обов'язкове експериментальне підтвердження наукового відкриття;

• створення Державного реєстру наукових відкриттів.

Поновлення оцінки й обліку наукових відкриттів шляхом дер­жавної реєстрації стверджує як пріоритет окремої особи - автора наукового відкриття, так і пріоритет держави у світовій системі науково-технічного прогресу.